5.2. ФЕДЕРАТИВНА РЕСПУБЛІКА НІМЕЧЧИНА

1. Форми перегляду рішень суду. 2. Апеляція.  3. Ревізія.

4. Судовий розгляд.

1.  КримінальноBпроцесуальний  кодекс  ФРН передбачає три форми  перегляду рішень  суду, а саме: апеляцію,  ревізію, відновлення провадження. Суб’єктами  оскарження є: обвину- вачений (підсудний, засуджений); прокуратура (яка має право оскарження і на користь  обвинуваченого); захисник  в інтере- сах обвинуваченого (але  оскаржувати проти  волі підсудного він не може); законний  представник обвинуваченого.

Строк оскарження — час складання протоколу  судового засідання (5 тижнів і більше). БудьBяка скарга, принесена про- куратурою, може бути змінена або скасована лише в інтересах обвинуваченого. Скарга, подана прокуратурою, не може бути відкликана без згоди обвинуваченого. Захисникові для відкликання скарги  необхідні  спеціальні  повноваження. По- терпілий  також  може  оскаржити рішення  суду. Свідки,  екс-


перти та інші особи можуть оскаржити рішення, які торкають- ся їхніх інтересів.

Скарга  подається  до того суду, який  виніс рішення,  шля- хом  занесення   до  протоколу   або  в  письмовій   формі.  Не пізніше ніж у триденний  строк скарга направляється до суду, який має розглядати цю справу.

2. Апеляція. Апеляційна  скарга подається  протягом тижня з моменту проголошення вироку. Якщо вирок проголошено  без присутності  підсудного,  строк  рахується  з моменту  вручення йому копії вироку. Обґрунтування апеляційної скарги може бу- ти подано протягом тижня по закінченні строку на оскарження. По закінченні  апеляційного строку суд направляє матеріали справи до прокуратури. Прокуратура при апеляційному суді протягом тижня передає матеріали справи голові суду.

Виклик  допитаних  в  суді  першої  інстанції  свідків  і екс- пертів може не проводитись лише в тому випадку, коли їхній повторний  допит непотрібний для з’ясування обставин справи.

СуддяBдоповідач повідомляє про результати розгляду справи в суді першої інстанції. Допитується підсудний  і про- водиться  судове слідство. Далі йдуть судові дебати. Виступа- ють прокурор,  підсудний,  захисник  (першим  виступає  скарж- ник). Підсудному  належить  останнє слово.

Вирок перевіряється в тому обсязі, в якому він оскаржений. Діє принцип  reformatio  in pejus. Вирок  не може бути погірше- ний, якщо скарга подана на користь підсудного (навіть прокура- турою). Це правило не стосується при направленні підсудного в психіатричну лікарню або в наркологічну установу.

3. Ревізія. Вона подається  на вироки кримінальної палати і суду присяжних, а також вироки вищого земельного суду. Замість апеляційної скарги можна подати ревізійну скаргу. На вирок апеляційного суду можна подати ревізійну скаргу. В ревізійному  порядку можуть бути оскаржені лише вироки, по- становлені  з порушенням закону  (якщо  правова  норма не за- стосована або застосована  неправильно — § 337 КПК ФРН).


Абсолютні ревізійні підстави:

1. Незаконний склад суду.

2. У постановленні вироку брав участь суддя або шеффен, який був усунутий від виконання функцій  судді.

3. Порушена  підсудність.

4. Відсутній представник прокуратури або інший обов’яз- ковий учасник.

5. Порушений принцип  гласності.

6. Порушений принцип права обвинуваченого на захист (§

558 КПК).

Строк подачі скарги — тиждень з моменту оголошення ви- року. Строк для відсутнього  на момент оголошення підсудно- го — з моменту  вручення  йому копії вироку.  Подання  скарги зупиняє  набрання  вироком законної сили. Скаржник має вка- зати, в якому обсязі він оскаржує  вирок і вимагає його скасу- вання (ревізійні вимоги)  та обґрунтувати ці вимоги.

Ревізійні вимоги і їх обґрунтування мають бути подані до суду, вирок якого оскаржений не пізніше місяця по закінченні строку на оскарження. Якщо до цього моменту вирок ще не вручений,  то строк починається з моменту  вручення  вироку. Протягом   тижня   сторони   подають  письмові   заперечення. Після  отримання заперечень  або по закінченні  строку проку- ратура пересилає  матеріали справи до ревізійного  суду.

4.  Судовий  розгляд. Розгляд справи  починається допо- віддю суддіBдоповідача. Перевіряються лише ревізійні вимоги. Заслуховується представник прокуратури, підсудний  і його захисник. Підсудному надається останнє слово (якщо він під вартою, його можуть і не викликати).

Розглянувши справу, ревізійний суд може:

w   скасувати вирок (навіть і відносно тих, які скарги не по- давали);

w   внести зміни в бік пом’якшення;

w   направити справу в інший суд.

В усіх цих випадках виноситься вирок.


Відновлення провадження в інтересах засудженого. Підста- вами для такого відновлення можуть бути:

1. Подані до суду фальшиві документи.

2. Неправдиві показання свідка чи експерта.

3. Зловживання службовим  становищем  суддею чи шеф- феном.

4. Якщо цивільноBправове рішення, на якому оснований вирок, скасоване іншим рішенням, яке набрало сили.

5. Якщо подані нові факти і докази, які дають підстави для виправдання або застосування закону  про більш м’яке пока- рання.

Суд може винести рішення про відстрочку або перерву у виконанні вироку. У випадку смерті засудженого право на клопотання відновлення провадження належить  найближчим родичам по висхідній і низхідній лінії, братам і сестрам помер- лого.

Підставами для відновлення  справи не в інтересах підсуд- ного є:

1. Подання  до суду фальшивих документів.

2. Неправдиві показання свідка або експерта.

3. Зловживання службовим  становищем  суддею або шеф- феном.

4. Визнання своєї вини виправданим у суді, якщо це заслу- говує на довіру.

Застосовується правило non bis in iden.

Суддя  призначає  захисника,  якщо цього не зробив  засуд- жений або його родичі:

w   якщо справа складна;

w   немає коштів у засудженого;

w   багато фактів говорить на користь засудженого (§ 346 в

КПК).

У клопотанні мають бути наведені передбачені законом підстави і докази. Від імені підсудного клопотання може бути подано у формі документа, підписаного  захисником,  або шля-


хом занесення  до протоколу  суду. Клопотання подається  до суду, який  виніс вирок, а цей суд уже направляє клопотання до належного  суду. Якщо  клопотання прийнято, то воно має бути вручено іншій стороні для ознайомлення (§ 368 КПК).

Суд доручає певному судді дослідити подані докази, якщо це  необхідно.   Суд  вирішує,   чи  допитувати   під  присягою свідків і експертів.  При їх допиті мають бути присутні: пред- ставник прокуратури; захисник; підсудний (якщо він не під вартою і тільки з дозволу суду). По закінченні дослідження до- казів надається  слово представникові прокуратури і підсудно- му. При задоволенні  клопотання суд виносить рішення про відновлення провадження і проведення нового судового роз- гляду.

Виправдання без нового судового розгляду  можливе,  як-

 

що:


 

а) засуджений  помер;

б) є достатньо доказів;

в)  виправдання тягне  за собою  автоматичне  скасування

 

раніше винесеного вироку. Якщо були призначені тільки захо- ди виправлення і безпеки, то замість виправдання наступає скасування раніше винесеного вироку.

Якщо особу виправдано,  то на свій розсуд суд може дати вказівку зробити публікацію в засобах масової інформації. Рішення суду першої інстанції в зв’язку з клопотанням про відновлення провадження може бути оскаржене  шляхом при- несення термінової скарги (§ 372 КПК).

Ухвала суду про відновлення провадження і проведення нового судового розгляду  не може бути оскаржена прокурату- рою. Вирок не може бути змінений в бік посилення покарання, якщо він переглядався за клопотанням засудженого, прокура- тури або законного представника в інтересах засудженого (діє правило non bis in iden). Це правило не розповсюджується, як- що необхідно помістити  засудженого в психіатричну лікарню. Відновлення провадження не на користь  засудженого  допус-


кається, якщо є нові факти або докази, які самі по собі або в су- купності  з поданими  раніше  обґрунтовують засудження за здійснений  злочин. Відновлення провадження здійснюється наказом про покарання (§ 373 КПК ФРН).