ОБОРОТНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВА

5.1 Склад  і структура оборотних за со б і в

Для забезпечення безперебійного процесу виробниц- тва на підприємстві, крім основних виробничих фондів, потріб- ні оборотні засоби, які складаються з оборотних фондів і фондів обігу.

Оборотні  фонди — це предмети праці, які повністю спожи-

ваються в кожному виробничому циклі, переносять свою вар-

тість на вартість створюваної продукції, при цьому змінюють свою натуральну форму.

У плановій та обліковій практиці оборотні фонди поділяють на: виробничі запаси; незавершене виробництво і напівфабри- кати власного виготовлення; витрати майбутніх періодів.

До виробничих запасів належать запаси сировини, основних

та допоміжних матеріалів, купованих напівфабрикатів, палива і пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інстру- ментів, господарського інвентарю.

До  незавершеного виробництва належать  предмети  праці, які перебувають на різних стадіях оброблення безпосередньо на робочих місцях у цехах, на дільницях або у процесі транспорту- вання від одного робочого місця до іншого.

До напівфабрикатів власного виготовлення належать предмети праці, які були повністю обробки в одному виробничому підрозді- лі або цеху, але подальшу обробку повинні пройти в інших під- розділах чи цехах (поковки, штампування, виливки заготівельного виробництва на машинобудівних підприємствах).

Витрати майбутніх періодів являють собою грошові витрати,

що були здійснені у даному періоді, але на собівартість продук-


 

ції будуть віднесені частинами в наступних періодах. Це витра- ти на проектування та освоєння нових видів продукції, раціона- лізацію та винахідництво, проектування різних удосконалень виробництва, придбання науково-технічної та економічної ін- формації.

Значна частка в оборотних фондах підприємства належить виробничим запасам (матеріальним ресурсам), тому від ефекти-

вного їх використання залежать показники використання обо-

ротних засобів взагалі.

Ефективність використання матеріальних ресурсів характе-

ризується системою показників, основним з яких є матеріало-

місткість.

Розрізняють абсолютну, питому(відносну) та загальну мате-

ріаломісткість.

Абсолютна матеріаломісткість показує витрати основних

видів сировини і матеріалів за абсолютними значеннями на аб-

солютну величину виготовленої продукції.

Питома  матеріаломісткість — це витрати основних видів

сировини і матеріалів на одиницю експлуатаційної характерис-

тики продукції.

Загальна матеріаломісткість відображає вартість усіх ма-

теріальних витрат на одиницю виробу або на одну гривню ви-

готовленої продукції:

М         Вмат   або Вмат

 

заг  =   Q


,           (5.1)

N

 

 

де Вмат — загальна сума матеріальних витрат, грн;

Q — обсяг виготовленої продукції в грошовому вимірі;

N — обсяг виготовленої продукції в натуральному вимірі.

Співвідношення  оборотних  фондів  при  розгляді  окремих

елементів і стадій функціонування характеризує їх виробничо-

технологічну (стадійну) структуру, яка формується під впливом

наступних факторів: типу виробництва, особливостей продукції

та технології її виготовлення, умов забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.


 

Структура оборотних фондів на підприємствах різних галу- зей має значні відмінності, зумовлені застосовуваними техноло- гіями і формами організації виробництва, цінами на матеріальні ресурси, рівнем та видами спеціалізації.

Наприклад, на підприємствах машинобудування незаверше- не виробництво становить близько 40 % у зв’язку з великою тривалістю виробничого циклу; на підприємствах видобувної

індустрії видатки майбутніх періодів дорівнюють 40—50 %; а на електростанціях та підприємствах легкої промисловості ви- робничі запаси сягають 90 %.

Другою складовою оборотних засобів є фонди обігу підпри- ємства. Якщо оборотні фонди виступають у вигляді предметів праці, то фонди обігу являють собою кошти, вкладені у запаси

готової продукції, відвантажені товари, а також кошти на раху-

нках та в касі підприємства.

Оборотні фонди вступають у виробництво у своїй натуральній

формі і в процесі виготовлення продукції повністю споживаються.

Після закінчення виробничого циклу, виготовлення продукції та її

реалізації авансовані оборотні кошти відшкодовуються у складі

виторгу від реалізації продукції. Це створює можливість система- тичного поновлення процесу виробництва, який здійснюється за- вдяки неперервному кругообігу засобів підприємства.

У своєму кругообігу оборотні засоби послідовно проходять наступні три стадії:

грошова стадія кругообігу — є підготовчою і відбувається

у сфері обігу, де гроші перетворюються на виробничі запаси

(придбання сировини, матеріалів та інших ресурсів);

виробнича стадія кругообігу — являє собою безпосередній про-

цес виробництва, який закінчується випуском готової продукції;

товарна стадія кругообігу — на даній стадії виготовлена

продукція реалізується, підприємство отримує відповідний ви-

торг, який не лише повністю відшкодовує раніше авансовані витрати, але й містить певний прибуток.

Рухаючись стадіями кругообігу послідовно і безперервно, оборотні засоби у певній своїй частині одночасно знаходяться в різних формах (грошовій, товарній) на усіх стадіях, обслугову-


 

ють сфери виробництва й обігу, відображають вартість оборот-

них фондів і фондів обігу.

Джерелом формування оборотних засобів є наступні кошти:

1)власні оборотні кошти — це кошти, які постійно перебувають

у розпорядженні підприємства і формуються за рахунок власних

ресурсів. Джерелами формування власних оборотних коштів є:

статутний капітал — зафіксована в установчих документах

загальна вартість активів, які є внесками власників (засновни-

ків) у капітал підприємства;

пайовий капітал — сума пайових внесків членів союзу та

інших фірм, що передбачена установчими документами. Фор-

мується у споживчих товариствах, колективних сільськогоспо-

дарських підприємствах, кооперативах;

додатковий  вкладений  капітал  (для  акціонерних  това-

риств) — сума, на яку вартість реалізації випущених акцій пе-

ревищує їх номінальну вартість;

інший  додатковий капітал  —  це  фінансові  ресурси,  які

утворюються за рахунок дооцінки й індексації основних засо-

бів, матеріальних і нематеріальних активів; внесків засновників

та учасників понад розмір статутного капіталу; одержання у безкоштовному порядку будь-яких активів від сторонніх і фізи- чних осіб;

2) залучені оборотні кошти — являють собою емісію цінних паперів;

3) позикові оборотні кошти — це кредити та позички банків

короткострокового та довгострокового характеру. До позикових фінансових ресурсів, які використовуються для створення фон- ду оборотних коштів, належать також усі види кредиторської заборгованості;

4) короткострокові фінансові вкладення — вкладення стро-

ком до одного року.

Ефективно функціонує те підприємство, яке при мінімаль- них витратах досягає максимального результату. Мінімізація витрат на підприємстві вимагає оптимізації структури джерел формування оборотних засобів, тобто оптимальне поєднання власних та позикових коштів.


 

5.2 Нор м уван ня об оротних  за с о б і в

Залежно від способу визначення потреби оборотні засоби поділяються на нормовані та ненормовані. До нормо- ваних засобів належать виробничі запаси, готова продукція на складах, незавершене виробництво, витрати майбутніх пе- ріодів.

До ненормованих належать відвантажена продукція, грошові кошти на розрахункових рахунках, готівка в касі, дебіторська заборгованість, інші оборотні кошти.

Необхідний розмір грошових коштів, що вкладаються в за-

паси товарно-матеріальних цінностей для забезпечення безпе-

рервного процесу виробництва продукції, визначається їх нор-

муванням.

Нормування — це процес обчислення тієї частини оборотних

активів (запасів та витрат), яка потрібна підприємству для за-

безпечення нормального, безперервного процесу виробництва,

реалізації продукції та розрахунків.

Основним завданням нормування є розробка на кожному підприємстві економічно обґрунтованих норм та нормативів власних оборотних засобів, що забезпечують прискорення обігу та найбільш ефективне використання матеріальних і фінансо- вих ресурсів.

Норма — це відносна або мінімальна величина оборотних

засобів, що обчислена в установленому порядку за кожним її видом, яка необхідна для розрахунку нормативу. За окремими видами оборотних засобів вона розраховується в абсолютних величинах (гривні, копійки), за іншими — у відносних величи- нах (дні, відсотки). Норми оборотних засобів (у днях) залежать від тривалості перебування їх у сфері виробництва та у сфері

обігу, умов матеріально-технічного забезпечення (віддаленість від постачальників, споживачів, рівномірність поставок матері- альних ресурсів та збуту готової продукції).

Норми оборотних засобів за їх видами повинні розроблятися на підприємстві відповідно до «Типового порядку визначення


 

норм запасів товарно-матеріальних цінностей», затвердженого

Міністерством фінансів і Міністерством економіки України.

Норматив  — це мінімальний розмір власних оборотних за-

собів у грошовому вираженні. Залежить від обсягу виробництва

та реалізації продукції, витрат на виробництво та реалізацію

продукції; вартості товарно-матеріальних цінностей у виробни-

чих запасах.

Розрахунку норм і нормативів власних оборотних активів на підприємстві повинна приділятися особлива увага. Від того, на- скільки економічно обґрунтовано розраховані нормативи та но- рми, залежить ефективність використання оборотних засобів, прискорення їх обігу та фінансовий стан підприємства.

Розглянемо розрахунок нормативів за кожним нормативним

елементом методом прямого розрахунку, який є  основним у практиці господарювання на підприємстві:

норматив  власних оборотних засобів в у виробничих запа-

сах визначається множенням середньодобового споживання ма-

теріалів у вартісному вираженні на норму запасів у днях:

Нв.з. = М д Здн ,   (5.2)

де Мд — середньодобове споживання матеріалів, грн;

Здн — норма запасу в днях.

На підприємстві розрізняють наступні види запасів:

1) транспортний запас — охоплює оборотні засоби, які від-

волікаються  з  моменту  оплати  виставлених  постачальником

розрахунків до прибуття вантажу на склад підприємства. Він визначається множенням середньодобового споживання матері- алів на термін транспортування (2-3 дні):

Зтр  = М д Т тр ;     (5.3)

2) поточний запас — призначений для забезпечення потреби виробництва в період між двома черговими надходженнями да- ного виду сировини та матеріалу і визначається залежно від ча- стоти поставок. Інтервали між поставками за кожним видом си- ровини та матеріалів встановлюються в процесі нормування на


 

підставі укладених договорів або виходячи з фактичних даних минулих років:

Зпоточ  = М д Іпос ;         (5.4)

середній поточний запас визначається за формулою:

 

 

Зспоточ


 

= М д


 

І

  пос  .         (5.5)

2

 

 

3) підготовчий запас — створюється у тих випадках, коли даний вид сировини або матеріалу не може бути негайно запу- щений у виробництво, а потребує підготовки до виробничого використання, а також на період часу, необхідного для при- ймання та складування:

Зпідгот   = М д Т підгот  . (5.6)

4) страховий (мінімальний) запас — передбачається при розрахунку норми запасів сировини і матеріалів у зв’язку з мо- жливим відхиленням фактичних строків поставки від планових через причини, які важко передбачити заздалегідь (зупинка ви- робництва у постачальника, зриви у роботі транспорту тощо). Розмір страхового запасу встановлюється у межах 50 % поточ- ного складського запасу:

 

Зстр   = М д Т стр .


 

(5.7)

 

 

5) максимальний запас — визначається як сума страхового

(мінімального) і поточного запасів:

Зmax  = Зстр   + Зпот  .         (5.8)

Приклад. Визначити місячну потребу підприємства у чор- ному металі, його середній і максимальний запас, якщо період поставки 8 днів, а період зриву поставки 2 дні. Для забезпечен- ня виконання денної програми слід використати 960 кг металу, причому його втрати становлять 2 %. Протягом місяця підпри- ємство працює 25 днів.


 

Розв’язок:

розрахуємо страховий (мінімальний) запас підприємства у

металі:

 

Зстр   = М д  Т стр   = 960 1,02 2 = 1958,4


 

кг;

 

 

- розрахуємо поточний запас підприємства у металі:

Зпоточ = Мд·Тпост = 960·1,02·8 =7833,6 кг;

розрахуємо середній поточний запас підприємства у металі:

Зспоточ  = Зстр + 0,5 Зпоточ  =

= 1958,4 + 0,5 (960 1,02 8) = 1958,4 + 0,5 7833,6 = 5875,2 кг

розрахуємо максимальний запас підприємства у металі:

Зmax  = Зтіп + Зпоточ  = 1958,4 + 7833,6 = 9792 кг;

місячна потреба підприємства у металі визначається:

979,2·25 = 24480 кг = 24 т 480 кг.

Відповідь: 24 т 480 кг.

Сукупний виробничий запас дорівнює сумі всіх видів запасів:

Здн  = Зтран + Зпоточ + Зпідгот + Зстр .    (5.9)

Знаючи величину виробничих запасів у натуральних вимір- никах, можна обчислити у вартісному вираженні норматив обо- ротних засобів у виробничих запасах.

норматив  оборотних засобів в у незавершеному виробни-

цтві  залежить від обсягу і складу продукції, що виробляється;

тривалості виробничого циклу; ступеня та характеру наростан-

ня витрат у процесі виробництва; собівартості продукції:

Св

 

Н н.в. =


К в ,  (5.10)

Д п

 

 

де Св — виробнича собівартість продукції, випущеної за період,

який розглядається (місяць, квартал, рік);


 

Дп — кількість днів відповідного періоду; tц — тривалість виробничого циклу, днів; Кв — коефіцієнт наростання витрат.

Коефіцієнт  наростання  витрат  відображає  характер  збіль-

шення витрат у незавершеному виробництві за днями виробни-

чого циклу. Усі витрати у виробництві поділяються на одночас-

ні  та  наростаючі.  До  одночасних  належать такі  витрати,  які

здійснюються на початку виробничого процесу (на сировину,

матеріали, куповані напівфабрикати).

Інші витрати вважають наростаючими. Наростання витрат у

процесі  виробництва  відбувається рівномірно  і  нерівномірно.

При рівномірному наростанні витрат коефіцієнт наростання ви-

трат обчислюється:

 

 

К н.в.


= О + 0,5Н О + Н


 

,           (5.11)

 

 

де О — одночасні витрати, грн;

Н — наростаючі витрати, грн.

При нерівномірному наростанні витрат за днями виробничо-

го циклу коефіцієнт наростання витрат визначається:

 

 

Ссер

К н.в. =           ,

Свир


(5.12)

 

 

де Ссер — середня собівартість виробу, грн;

Свир — виробнича собівартість виробу (первісні витрати та ре-

шта витрат, що були здійснені при виготовленні продукції), грн.

- норматив оборотних засобів у витратах майбутніх пе-

ріодів визначається  додаванням суми  витрат  майбутніх  пері-

одів, що мало підприємство на початок планового року (Впоч) і витрат, що здійснюються у планованому році (Впл) та відніман- ням суми витрат, що включаються до собівартості продукції, яка виробляється у запланованому році (Всоб):

Н в. м.п. = Впоч + Впл Всоб .    (5.13)


 

норматив  оборотних засобів у залишках готової  продук-

ції залежить від умов комплектування та відвантажування про-

дукції споживачам. Норму запасу готової продукції визначають,

виходячи з часу, потрібного на комплектування і накопичення

продукції до розміру партій, що відповідають замовленням або

договорам;  сортування,  пакування  і  підготовку  продукції  до

відвантаження; транспортування продукції до залізничних ста-

нцій та інших пунктів відправки; підготовку платіжних докуме-

нтів і відсилання платіжних вимог — доручень платнику:

Н г.п. = Пд Н ск , (5.14)

де Пд — середньоденний випуск продукції, грн;

Нск — норма запасу готової продукції на складі, днів.

Сукупний норматив  власних оборотних засобів підприємст-

ва на розрахунковий (плановий) період дорівнює сумі нормати-

вів, розрахованих для окремих їх елементів:

Нс  = Нв.з. + Нн.в. + Нв.м.п. + Нг.п .         (5.15)

5.3 Еф ективність викори стання оборотних за со б і в

Ефективність використання оборотних засобів хара- ктеризується швидкістю їх обороту або оборотністю. Повний період обороту оборотних засобів включає час від моменту придбання сировини, матеріалів, палива та інших ресурсів до надходження на розрахунковий рахунок підприємства доходу від реалізації. Швидкість обігу оборотних засобів залежить від тривалості виробничого періоду, яка на підприємстві може змі- нюватись під впливом багатьох факторів (організації технологі- чного процесу, норм витрачання матеріальних цінностей, стру- ктури витрат на виробництво, регулярності постачання пред- метів праці).


 

Оборотні засоби підприємства знаходяться у безперервному русі, переходячи з однієї стадії кругообігу в іншу. Оборот обо- ротних засобів, виміряний у часі, називається їх оборотністю.

Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству сум коштів для здійснення процесу виробництва й реалізації продукції.

Ефективне використання оборотних засобів характеризуєть-

ся наступними показниками:

коефіцієнт  оборотності розраховується шляхом ділен-

ня вартості реалізованої продукції за діючими оптовими ці-

нами за певний період часу на середній залишок оборотних

засобів за той самий період і показує кількість оборотів за

даний період:

 

 

НОК

 

 

К    =

 

Qреал об

сер


 

;           (5.16)

 

коефіцієнт   завантаження  оборотних   засобів  показує, скільки оборотних засобів припадає на одну гривню реалізова- ної продукції за певний період:

НОКсер

К зав  =           ;           (5.17)

Q

реал

тривалість одного обороту  (швидкість  обороту)  визна-

чається за формулою:

 

Т          =   Д


або Т   =


Д         ,           (5.18)

 

К

 

об

об


об        Q


 

реал


НОК


 

сер

 

 

де Д — дні періоду (може бути місяць (30 днів), квартал (90

днів), рік (360 днів).

показник віддачі (рентабельності, %) оборотних  засобів

характеризує економічну ефективність їх використання і являє

собою відношення прибутку від реалізації продукції до серед-

ніх залишків оборотних засобів:


 

R   = П реал   .            (5.19)

ок        НОК

Порівнюючи планові та фактичні показники оборотності оборотних засобів, виявляють прискорення чи сповільнення обороту. Унаслідок прискорення оборотності оборотних засобів з обороту частина їх вивільняється, а при сповільненні в оборот залучаються додаткові кошти. Вивільнення оборотних засобів може бути абсолютним (зменшення потрібної суми коштів) і відносним (реалізація більшої кількості продукції відносно фік- сованої суми коштів завдяки поліпшенню їх використання).

суму вивільнених у результаті  прискорення оборотності

оборотних засобів можна обчислити за формулою:

 

 

Sвів


Qреал

=          (Т пл

360


 

Т фак


 

) ,         (5.20)

 

де Тпл, Тфак — тривалість одного обороту оборотних коштів від-

повідно у плановому і фактичному періодах, днів.

Прискорення оборотності оборотних засобів має велике зна-

чення, тому що із запасів підприємства вивільняються суми до-

даткових коштів, які можна направляти на збільшення обсягів

виробництва і реалізації продукції без додаткових фінансових

ресурсів, а також на фінансове розширення виробництва.

Основними шляхами прискорення обігу є: скорочення зай- вих виробничих запасів на підприємстві; скорочення тривалості виробничого процесу; зниження норм витрачання сировини і матеріалів; рівномірне завезення товарно-матеріальних ціннос- тей; прискорення відвантаження та реалізації готової продукції; удосконалення системи розрахунків між підприємствами.

Запитання дл я са моконтролю

1. Сутність оборотних засобів та елементи, які їх формують.

2. За якими критеріями встановлюють норми матеріальних витрат?

3. Методи, які застосовують при нормуванні оборотних засобів.


 

4. Показники, які характеризують ефективність використання обо-

ротних засобів.

5. Якими шляхами в сучасних умовах можна підвищити ефектив-

ність використання оборотних засобів?

Тести для са моконтро лю

1. До оборотних засобів належать:

а) сировина і основні матеріали;

б) верстати;

в) кошти;

г) транспорті засоби підприємства.

2. Структура оборотних засобів — це:

а) їх склад за елементами;

б) частка кожного елемента у загальному обсязі оборотних засобів;

в) співвідношення між вартістю оборотних фондів і фондів обігу;

г) усі відповіді неправильні.

3. Які із перелічених елементів входять до складу ненормованих оборотних засобів:

а) запаси тари і палива;

б) відвантажена неоплачена продукція та засоби у розрахунках;

в) витрати у майбутніх періодів;

г) грошові засоби?

4. Які із перелічених елементів слід включати до нормованих обо-

ротних засобів:

а) витрати майбутніх періодів;

б) запаси тари і палива;

в) товари на складі;

г) грошові засоби ?

5. Які елементи входять до фондів обігу:

а) товари на складі;

б) запаси сировини і матеріалів;

в) грошові засоби;

г) витрати палива?

6. Норма забезпеченості виробничими запасами у днях включає:

а) час на випуск документів;

б) транспортний запас;

в) поточний та страховий запас;

г) технологічний запас.


 

7. Які показники характеризують оборотність оборотних засобів:

а) коефіцієнт використання матеріалу;

б) коефіцієнт оборотності;

в) питома матеріаломісткість;

г) період обороту?

8. Прискорення оборотності оборотних засобів сприяє:

а) удосконаленню структури оборотних засобів;

б) зменшенню суми нормованих оборотних засобів для такого са-

мого обсягу продукції;

в) збільшенню випуску продукції при такій самій сумі нормованих оборотних засобів;

г) підвищенню фондовіддачі.

9. Основними показниками використання матеріальних ресурсів є:

а) коефіцієнт використання матеріалів;

б) коефіцієнт оборотності;

в) питома матеріаломісткість;

г) період обороту.

10. Основні шляхи скорочення норм виробничих запасів матеріаль-

них ресурсів:

а) скорочення періоду поставки;

б) розвиток прямих господарських зв’язків;

в) наближення постачальників до споживачів;

г) розрахунок чеками.

Задачі

1. Визначити величину виробничих запасів (сировини і матеріалів), якщо відомо, що за один день витрачається 8,5 тонн сировини, ці- на 1 т — 8 тис. грн. Сировина і матеріали доставляються на під- приємство кожні 20 днів, тривалість транспортування 3 дні, підго- товчий запас — 5 днів, страховий — 1/2 поточного запасу в днях.

2. Визначити норматив оборотних засобів у незавершеному вироб- ництві, якщо протягом року буде виготовлено 264 вироби собівар- тістю 1240 грн за штуку. На початку циклу виготовлення, трива- лість якого 41 день, початкові витрати складають 210 грн.

3. Фактичний час одного обороту був доведений до 78 днів завдя- ки вжитим організаційно-технічним  заходам. У базовому періоді обсяг реалізованої продукції становив 22 млн. грн, а середньоріч- ний залишок нормованих оборотних засобів 5,5 млн. грн. Визначи- ти абсолютну суму вивільнених оборотних засобів і суму, на яку можна збільшити план реалізації продукції.


 

6