ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
9.1 Дохід проми с лового
підприємства
Фінансові результати відображають мету підпри- ємницької діяльності, а її дохідність є вирішальним для під- приємства.
Основним фінансовим результатом діяльності виробничого підприємства є його прибуток, іноді його замінюють показни- ком доходу.
В умовах ринкової економіки отримання прибутку є безпосе-
редньою метою виробництва. Прибуток створює певні гарантії для
подальшого розвитку підприємства, бо тільки її накопичування у вигляді різноманітних резервних фондів допомагає подолати ри- зики, які мають місце при реалізації продукції на ринку.
Зміст показника «дохід» означає виторг від підприємницької діяльності або загальну суму коштів, яка надходить підприємс- тву за певний період і, за вирахуванням податків, може бути
використана на споживання та інвестування.
Загальна величина доходу підприємства включає дохід від
реалізації продукції, робіт, послуг; реалізації матеріальних цін-
ностей і майна підприємства; позареалізаційних операцій.
Дохід (виторг) від реалізації продукції, робіт, послуг являє
собою суму коштів, отриманих підприємством від продажу
продукції, робіт і послуг за діючими цінами і тарифами.
Від обсягу та своєчасного надходження виторгу залежать
стійкість фінансового стану підприємства, стан його оборотних
активів, розмір прибутку, своєчасність розрахунків з бюджетом,
працівниками підприємства, постачальниками, а несвоєчасне
надходження виторг призводить до затримки усіх видів розра-
хунків, штрафів і до втрати прибутку підприємства.
Дохід (виторг) від реалізації матеріальних цінностей і май-
на підприємства — це різниця між ціною їх продажу і матеріа-
льними витратами на придбання і реалізацію, відповідно дохід
від реалізації основних фондів — це різниця між виторгом від
продажу, залишковою вартістю і матеріальними витратами на
демонтаж і реалізацію.
Дохід від позареалізаційних операцій — це дохід, який не
пов’язаний з реалізацією продукції, а саме: дохід від операцій-
ної оренди активів підприємства, дохід від курсових різниць,
відшкодування раніше списаних активів, дивіденди, відсотки,
роялті, доходи, отримані від фінансових інвестицій в асоційо-
вані, дочірні або сумісні підприємства.
9.2 Прибуток і р е нтаб ель
ність підприємства
Для виявлення фінансового результату на підприєм- стві необхідно зрівняти дохід підприємства з витратами на ви- робництво і реалізацію продукції, які мають форму собівартості продукції.
Якщо дохід (виторг) перевищує собівартість, фінансовим ре- зультатом є отримання прибутку. Якщо дохід дорівнює собівар- тості, то підприємство лише може компенсувати витрати на ви-
робництво і реалізацію продукції. При витратах, які переви- щують дохід, підприємство має фінансовий результат у вигляді збитку, а це ставить підприємство у складне фінансове стано- вище, де стає можливим і банкрутство.
Прибуток — це частина виторгу, що залишається після від-
шкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність
підприємства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами, прибуток виражає мету підприємницької діяльності та являє собою головний показник результатів діяльності.
Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприєм- ства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, усіх форм інвестування. Ураховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зро- стання його величини або стабілізувати її на певному рівні.
На величину прибутку впливають як зовнішні фактори, так і фактори внутрішнього характеру. До зовнішніх факторів нале-
жать: стан товарної та ринкової кон’юнктури, коливання попи- ту та пропозиції, зміна еластичності попиту, рух цін на ринку, рівень конкуренції на продукцію, рівень державного регулю- вання економіки.
До факторів внутрішнього характеру належать: рівень ви-
трат виробництва, обсяг реалізації продукції, доля ринку певно-
го підприємства, якість товарів, конкурентоспроможність това- рів, стратегія та політика ціноутворення на підприємстві, технічний та організаційний рівень виробництва.
Загальна величина прибутку підприємства (балансовий при- буток) має ті самі джерела, що й дохід, тобто включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), матеріальних цінностей
і майна, позареалізаційних операцій.
На підприємстві згідно з чинним законодавством розрізня-
ють наступні показники прибутку:
• валовий прибуток — це прибуток, розрахований від реалі-
зації продукції у вигляді різниці між чистим доходом (виторгом
від реалізації продукції без податку на додану вартість та акци-
зного збору) та собівартістю реалізованої продукції;
• прибуток від реалізації матеріальних цінностей, майна і
позареалізаційних операцій обчислюється аналогічно доходу,
тільки з виторгу вираховуються всі витрати, а не тільки матері-
альні;
• чистий прибуток — це величина, що залишилася після
сплати з валового прибутку податків.
Порядок розподілення і використання прибутку на підпри-
ємстві фіксується в його статуті та визначається положенням,
розробленим відповідними економічними службами підприємс-
тва і затвердженими його керівництвом.
Чистий прибуток на підприємстві поділяється на дві час- тини: перша — прибуток, який розподіляється між власника- ми майна підприємства (акціонерами) і спрямовується на за- охочувальні виплати його персоналу за результатами роботи та інші потреби, друга — залишається на підприємстві і ви- користовується на інвестиційні потреби та створення резерв- ного фонду.
Згідно з Національними стандартами бухгалтерського облі- ку, чистий прибуток на підприємстві розподіляється за такими напрямами:
1) виплата дивідендів — відбувається згідно з конкретними умовами дивідендної політики акціонерного товариства, основ- ними варіантами якої можуть бути: виплата постійного рівня
дивідендів протягом кількох років; виплата дивідендів зі щорі- чним певним зростанням; спрямування на дивіденди встанов- леної (нормативної) частини чистого прибутку; виплата дивіде- ндів не грошима, а додатковим випуском акцій. Усі ці варіанти мають свої переваги й недоліки і застосовуються в межах пев- ного перспективного періоду з урахуванням економічної
кон’юнктури та фінансового стану підприємства;
2) поповнення статутного капіталу — прибуток може вико-
ристовуватися на збільшення майна підприємства за рахунок
фінансування об’єктів виробничого та невиробничого призна-
чення, що вводяться в експлуатацію, придбання техніки, облад-
нання та інших основних засобів, фінансування приросту обо-
ротних активів та інших цілей;
3) поповнення резервного капіталу — прибуток використо-
вується для відшкодування збитків від стихійного лиха, покри-
вається нестача власних оборотних активів, погашається дебі-
торська заборгованість, виплачуються дивіденди по привілейо-
ваних акціях у випадках відсутності прибутку та інше;
4) розвиток виробництва — за рахунок прибутку фінансу- ються витрати на технічне переозброєння виробництва, освоєн- ня нових технологій, здійснення природоохоронних заходів, удосконалення технології та організації виробництва, погаша- ються довгострокові кредити, здійснюються внески на створен-
ня статутних капіталів інших підприємств і на утримання кон-
цернів, асоціацій, до складу яких входить підприємство;
5) соціальний розвиток — прибуток використовується на
будівництво житла і об’єктів культурно-побутового обслугову-
вання; на утримання будівель і споруд, призначених для освіт-
ньої та оздоровчої роботи серед працівників підприємства; на
утримання дитячих дошкільних установ, які перебувають на ба-
лансі підприємства; на придбання путівок до будинків відпочи-
нку і санаторіїв працівникам та інші;
6) прибуток на інші цілі — покриваються суми штрафів і
пені, які сплачуються підприємством за порушення норматив-
них актів про охорону праці, навколишнього середовища, за
порушення податкового законодавства по платежах до бюдже-
ту, позабюджетних і державних цільових фондів, відсотки за прострочені кредити тощо.
Для визначення основних напрямів пошуку резервів збільшен-
ня прибутку, розглянемо фактори, що впливають на прибуток.
До зовнішніх факторів відносяться природні умови, дер-
жавне регулювання цін, тарифів, податкових ставок і пільг,
штрафних санкцій та інше. Ці фактори не залежать від діяль- ності підприємства, але можуть значно вплинути на величину прибутку.
Внутрішні фактори поділяються на виробничі та позавироб- ничі. Виробничі фактори характеризують наявність і викорис- тання засобів предметів праці, трудових і фінансових ресурсів і,
у свою чергу, поділяються на екстенсивні та інтенсивні.
Екстенсивні фактори впливають на процес отримання при-
бутку через кількісні зміни: обсягу засобів і предметів праці,
фінансових ресурсів, часу роботи обладнання, чисельності пер-
соналу, фонду робочого часу тощо.
Інтенсивні фактори впливають на процес отримання прибут-
ку через якісні зміни: підвищення продуктивності обладнання та його якості, використання прогресивних видів матеріалів, удосконалення технології їх обробки, прискорення оборотності оборотних засобів, підвищення кваліфікації і продуктивності праці персоналу, зниження трудомісткості та матеріаломісткос-
ті продукції, вдосконалення організації праці і більш ефективне використання фінансових ресурсів.
До позавиробничих факторів відносяться, наприклад, при-
родоохоронна діяльність, соціальні умови праці й побуту тощо.
Прибуток підприємства показує абсолютний ефект діяльно-
сті без урахування використаних при цьому ресурсів, тому він
доповнюється показником рентабельності.
Рентабельність — це відносний показник ефективності ро- боти підприємства. У загальній формі він обчислюється як від- ношення прибутку до витрат. У практиці розраховуються такі показники рентабельності:
• рентабельність продукції — характеризує ефективність
витрат на її виробництво та збут і розраховується за формулою:
П реал
Р
= ⋅100
, (9.1)
пр С
реал
де Преал — прибуток від реалізації за певний період, грн;
Среал — повна собівартість реалізованої продукції, грн;
• рентабельність певного виробу — застосовується у бага-
тономенклатурному виробництві, де визначається рентабель-
ність окремих різновидів продукції за формулою:
(Ц − С )
Р
=
і
і ⋅100
, (9.2)
|
і
і
де Ці, Сі — відповідно ціна і повна собівартість і-го виробу, грн;
• рентабельність виробництва розраховується за формулою:
Рвир =
В
Пвал
В
⋅100 , (9.3)
овф +
нок
де Пвал — валовий (загальний) прибуток підприємства за рік,
грн;
Вовф — середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн;
Внок — середньорічна сума нормованих обігових коштів, грн;
• рентабельність власного (акціонерного) капіталу показує
ефективність використання активів, створених за рахунок влас-
них коштів:
П
Р
= чис ⋅100
, (9.4)
|
вк
в
де Пчис — чистий прибуток підприємства, грн;
Кв — власний капітал підприємства, грн.
Величина власного капіталу приймається за даними балансу
підприємства. Вона дорівнює сумі активів за мінусом усіх бор-
гових забов’язань.
Різні модифікації показника рентабельності широко викори-
стовуються у економічному аналізі та прийнятті підприємниць-
ких рішень.
Запитання дл я са моконтролю
1. Виторг від реалізації та дохід підприємства.
2. Поняття і види прибутку підприємства.
3. Розподіл прибутку підприємства.
4. Поняття і показники рентабельності підприємства.
5. Резерви збільшення прибутку.
Тести для са моконтро лю
1. До виторгу від позареалізаційних операцій входять кошти, оде-
ржані від:
а) реалізації основної продукції;
б) здачі майна в оренду;
в) операцій з цінними паперами;
г) реалізації основних фондів.
2. Прибуток від реалізації — це:
а) виторг від підприємницької діяльності;
б) виторг від реалізації продукції за мінусом повної собівартості;
в) додатковий продукт у грошовому вираженні;
г) прибуток від діяльності підсобних господарств.
3. Балансовий прибуток включає:
а) прибуток від діяльності підсобних господарств;
б) додатковий продукт у грошовому вираженні;
в) першочергові платежі до бюджету;
г) доходи від позареалізаційної діяльності підприємства.
4. Основними шляхами збільшення прибутку на підприємстві є:
а) підвищення продуктивності праці; б) зниження собівартості продукції; в) розширення асортименту;
г) зростання виробництва і реалізації продукції.
5. Рентабельність — це:
а) абсолютний показник ефективної діяльності підприємства;
б) відносний показник ефективної діяльності підприємства;
в) чистий прибуток підприємства;
г) відношення прибутку до витрат на його одержання.
6. Ефективність виробництва забезпечується за рахунок:
а) оптимізації витрат на виробництво;
б) мінімізації витрат на виробництво;
в) максимізації витрат на виробництво;
г) раціонального використання ресурсів.
7. Вкажіть правильну відповідь:
а) рівень рентабельності залежить від величини прибутку прямо пропорційно;
б) рівень рентабельності залежить від величини прибутку оберне-
но пропорційно;
в) рівень рентабельності не залежить від величини прибутку;
г) рівень рентабельності залежить від собівартості.
8. Назвіть види рентабельності: а) рентабельність виробництва; б) рентабельність виробу;
в) чиста рентабельність;
г) балансова рентабельність.
9. Рентабельність окремого виду продукції обчислюється як частка відділення величин:
а) прибутку від реалізації одиниці продукції на її повну собівартість;
б) повної собівартості одиниці продукції на прибуток від її реалізації;
в) суми балансового прибутку на обсяг реалізації продукції;
г) обсягу реалізації продукції на суму балансового прибутку.
10. Рентабельність виробництва може визначатися як частка відді-
лення величини:
а) балансового прибутку на суму витрат на виробництво про-
дукції;
б) чистого прибутку на суму витрат на виробництво продукції;
в) балансового прибутку на обсяг продажу;
г) чистого прибутку на обсяг продажу.
Задачі
1. Підприємство спеціалізується на виробництві виробу А. Визначи- ти рівень рентабельності виробу і показники рентабельності виро- бництва, якщо план випуску готових виробів 7200 шт, повна собі- вартість виробу 86 грн, гуртова ціна — 110 грн, середньорічна вартість виробничих фондів 1650 тис. грн. Балансовий прибуток підприємства оподатковується за ставкою 30 %.
2. Визначити балансовий прибуток і показник загальної рентабель-
ності виробництва за наступними даними:
Показники |
Сума, тис. грн |
Обсяг реалізованої продукції |
490 |
Повна собівартість реалізованої продукції |
350 |
Прибуток від реалізації продукції |
100 |
Інші позареалізаційні доходи |
1,25 |
Позареалізаційні збитки |
5,00 |
Середньорічна вартість основних фондів |
880 |
Вартість нормованих обігових засобів |
180 |
Встановити величину фонду споживання підприємства за такими даними:
— підприємством одержаний прибуток від реалізації продукції в суму 220 тис. грн;
— продано основних фондів, що не були задіяні у виробництві, на суму 20 тис. грн;
— сплачено штрафів іншим підприємствам за порушення термінів поставок продукції в сумі 4,6 тис. грн;
— сплачено податок за податковою ставкою 30 %;
— сплачено проценти за банківські кредити в сумі 5,8 тис. грн;
— фонд накопичення підприємства становить 67,5 тис. грн.
|