ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

9.1 Дохід  проми с лового підприємства

Фінансові результати відображають мету підпри- ємницької діяльності, а її дохідність є вирішальним для під- приємства.

Основним фінансовим результатом діяльності виробничого підприємства є його прибуток, іноді його замінюють показни- ком доходу.

В умовах ринкової економіки отримання прибутку є безпосе-

редньою метою виробництва. Прибуток створює певні гарантії для

подальшого розвитку підприємства, бо тільки її накопичування у вигляді різноманітних резервних фондів допомагає подолати ри- зики, які мають місце при реалізації продукції на ринку.

Зміст показника «дохід» означає виторг від підприємницької діяльності або загальну суму коштів, яка надходить підприємс- тву за певний період і, за вирахуванням податків, може бути

використана на споживання та інвестування.

Загальна величина доходу підприємства включає дохід від

реалізації продукції, робіт, послуг; реалізації матеріальних цін-

ностей і майна підприємства; позареалізаційних операцій.

Дохід (виторг)  від реалізації продукції, робіт,  послуг являє

собою  суму  коштів,  отриманих  підприємством  від  продажу

продукції, робіт і послуг за діючими цінами і тарифами.

Від обсягу та  своєчасного надходження виторгу залежать

стійкість фінансового стану підприємства, стан його оборотних

активів, розмір прибутку, своєчасність розрахунків з бюджетом,

працівниками  підприємства,  постачальниками,  а  несвоєчасне


 

надходження виторг призводить до затримки усіх видів розра-

хунків, штрафів і до втрати прибутку підприємства.

Дохід (виторг) від реалізації матеріальних цінностей і май-

на підприємства — це різниця між ціною їх продажу і матеріа-

льними витратами на придбання і реалізацію, відповідно дохід

від реалізації основних фондів — це різниця між виторгом від

продажу, залишковою вартістю і матеріальними витратами на

демонтаж і реалізацію.

Дохід від позареалізаційних операцій — це дохід, який не

пов’язаний з реалізацією продукції, а саме: дохід від операцій-

ної оренди активів підприємства, дохід від курсових різниць,

відшкодування раніше списаних активів, дивіденди, відсотки,

роялті, доходи, отримані від фінансових інвестицій в асоційо-

вані, дочірні або сумісні підприємства.

9.2 Прибуток і р е нтаб ель ність підприємства

Для виявлення фінансового результату на підприєм- стві необхідно зрівняти дохід підприємства з витратами на ви- робництво і реалізацію продукції, які мають форму собівартості продукції.

Якщо дохід (виторг) перевищує собівартість, фінансовим ре- зультатом є отримання прибутку. Якщо дохід дорівнює собівар- тості, то підприємство лише може компенсувати витрати на ви-

робництво і реалізацію продукції. При витратах, які переви- щують дохід, підприємство має фінансовий результат у вигляді збитку, а це ставить підприємство у складне фінансове стано- вище, де стає можливим і банкрутство.

Прибуток — це частина виторгу, що залишається після від-

шкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність

підприємства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами, прибуток виражає мету підприємницької діяльності та являє собою головний показник результатів діяльності.


 

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприєм- ства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, усіх форм інвестування. Ураховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зро- стання його величини або стабілізувати її на певному рівні.

На величину прибутку впливають як зовнішні фактори, так і фактори внутрішнього характеру. До зовнішніх факторів нале-

жать: стан товарної та ринкової кон’юнктури, коливання попи- ту та пропозиції, зміна еластичності попиту, рух цін на ринку, рівень конкуренції на продукцію, рівень державного регулю- вання економіки.

До факторів внутрішнього характеру належать: рівень ви-

трат виробництва, обсяг реалізації продукції, доля ринку певно-

го підприємства, якість товарів, конкурентоспроможність това- рів, стратегія та політика ціноутворення на підприємстві, технічний та організаційний рівень виробництва.

Загальна величина прибутку підприємства (балансовий при- буток) має ті самі джерела, що й дохід, тобто включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), матеріальних цінностей

і майна, позареалізаційних операцій.

На підприємстві згідно з чинним законодавством розрізня-

ють наступні показники прибутку:

валовий прибуток — це прибуток, розрахований від реалі-

зації продукції у вигляді різниці між чистим доходом (виторгом

від реалізації продукції без податку на додану вартість та акци-

зного збору) та собівартістю реалізованої продукції;

прибуток від реалізації матеріальних цінностей, майна і

позареалізаційних операцій  обчислюється аналогічно доходу,

тільки з виторгу вираховуються всі витрати, а не тільки матері-

альні;

чистий  прибуток —  це  величина, що  залишилася після

сплати з валового прибутку податків.

Порядок розподілення і використання прибутку на підпри-

ємстві фіксується в його статуті та визначається положенням,

розробленим відповідними економічними службами підприємс-

тва і затвердженими його керівництвом.


 

Чистий прибуток на підприємстві поділяється на дві час- тини: перша — прибуток, який розподіляється між власника- ми майна підприємства (акціонерами) і спрямовується на за- охочувальні виплати його персоналу за результатами роботи та інші потреби, друга — залишається на підприємстві і ви- користовується на інвестиційні потреби та створення резерв- ного фонду.

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського облі- ку, чистий прибуток на підприємстві розподіляється за такими напрямами:

1) виплата дивідендів — відбувається згідно з конкретними умовами дивідендної політики акціонерного товариства, основ- ними варіантами якої можуть бути: виплата постійного рівня

дивідендів протягом кількох років; виплата дивідендів зі щорі- чним певним зростанням; спрямування на дивіденди встанов- леної (нормативної) частини чистого прибутку; виплата дивіде- ндів не грошима, а додатковим випуском акцій. Усі ці варіанти мають свої переваги й недоліки і застосовуються в межах пев- ного   перспективного   періоду   з   урахуванням   економічної

кон’юнктури та фінансового стану підприємства;

2) поповнення статутного капіталу — прибуток може вико-

ристовуватися на збільшення майна підприємства за рахунок

фінансування об’єктів виробничого та невиробничого призна-

чення, що вводяться в експлуатацію, придбання техніки, облад-

нання та інших основних засобів, фінансування приросту обо-

ротних активів та інших цілей;

3) поповнення резервного капіталу — прибуток використо-

вується для відшкодування збитків від стихійного лиха, покри-

вається нестача власних оборотних активів, погашається дебі-

торська заборгованість, виплачуються дивіденди по привілейо-

ваних акціях у випадках відсутності прибутку та інше;

4) розвиток виробництва — за рахунок прибутку фінансу- ються витрати на технічне переозброєння виробництва, освоєн- ня нових технологій, здійснення природоохоронних заходів, удосконалення технології та організації виробництва, погаша- ються довгострокові кредити, здійснюються внески на створен-


 

ня статутних капіталів інших підприємств і на утримання кон-

цернів, асоціацій, до складу яких входить підприємство;

5) соціальний  розвиток  —  прибуток  використовується  на

будівництво житла і об’єктів культурно-побутового обслугову-

вання; на утримання будівель і споруд, призначених для освіт-

ньої та оздоровчої роботи серед працівників підприємства; на

утримання дитячих дошкільних установ, які перебувають на ба-

лансі підприємства; на придбання путівок до будинків відпочи-

нку і санаторіїв працівникам та інші;

6) прибуток на інші цілі — покриваються суми штрафів і

пені, які сплачуються підприємством за порушення норматив-

них актів про охорону праці, навколишнього середовища, за

порушення податкового законодавства по платежах до бюдже-

ту, позабюджетних і державних цільових фондів, відсотки за прострочені кредити тощо.

Для визначення основних напрямів пошуку резервів збільшен-

ня прибутку, розглянемо фактори, що впливають на прибуток.

До зовнішніх факторів відносяться природні умови, дер-

жавне регулювання цін, тарифів, податкових ставок і пільг,

штрафних санкцій та інше. Ці фактори не залежать від діяль- ності підприємства, але можуть значно вплинути на величину прибутку.

Внутрішні фактори поділяються на виробничі та позавироб- ничі. Виробничі фактори характеризують наявність і викорис- тання засобів предметів праці, трудових і фінансових ресурсів і,

у свою чергу, поділяються на екстенсивні та інтенсивні.

Екстенсивні фактори впливають на процес отримання при-

бутку через кількісні зміни: обсягу засобів і предметів праці,

фінансових ресурсів, часу роботи обладнання, чисельності пер-

соналу, фонду робочого часу тощо.

Інтенсивні фактори впливають на процес отримання прибут-

ку через якісні зміни: підвищення продуктивності обладнання та його якості, використання прогресивних видів матеріалів, удосконалення технології їх обробки, прискорення оборотності оборотних засобів, підвищення кваліфікації і продуктивності праці персоналу, зниження трудомісткості та матеріаломісткос-


 

ті продукції, вдосконалення організації праці і більш ефективне використання фінансових ресурсів.

До позавиробничих факторів відносяться, наприклад, при-

родоохоронна діяльність, соціальні умови праці й побуту тощо.

Прибуток підприємства показує абсолютний ефект діяльно-

сті без урахування використаних при цьому ресурсів, тому він

доповнюється показником рентабельності.

Рентабельність — це відносний показник ефективності ро- боти підприємства. У загальній формі він обчислюється як від- ношення прибутку до витрат. У практиці розраховуються такі показники рентабельності:

рентабельність  продукції  —  характеризує  ефективність

витрат на її виробництво та збут і розраховується за формулою:

П реал

Р          =          100 ,            (9.1)

 

пр        С


 

реал

 

 

де Преал — прибуток від реалізації за певний період, грн;

Среал — повна собівартість реалізованої продукції, грн;

рентабельність певного виробу — застосовується у бага-

тономенклатурному  виробництві,  де  визначається  рентабель-

ність окремих різновидів продукції за формулою:

(Ц  С )

Р  =      і           і    100 ,       (9.2)

С

 

і

і

де Ці, Сі — відповідно ціна і повна собівартість і-го виробу, грн;

рентабельність виробництва розраховується за формулою:

 

 

Рвир  =

В


 

Пвал

В


 

100 ,            (9.3)

 

овф  +


нок

 

 

де Пвал  — валовий (загальний) прибуток підприємства за рік,

грн;

Вовф — середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн;

Внок — середньорічна сума нормованих обігових коштів, грн;


 

рентабельність власного (акціонерного) капіталу показує

ефективність використання активів, створених за рахунок влас-

них коштів:

П

Р   =     чис  100 ,    (9.4)

К

 

вк

в

де Пчис — чистий прибуток підприємства, грн;

Кв — власний капітал підприємства, грн.

Величина власного капіталу приймається за даними балансу

підприємства. Вона дорівнює сумі активів за мінусом усіх бор-

гових забов’язань.

Різні модифікації показника рентабельності широко викори-

стовуються у економічному аналізі та прийнятті підприємниць-

ких рішень.

Запитання дл я са моконтролю

1. Виторг від реалізації та дохід підприємства.

2. Поняття і види прибутку підприємства.

3. Розподіл прибутку підприємства.

4. Поняття і показники рентабельності підприємства.

5. Резерви збільшення прибутку.

Тести для са моконтро лю

1. До виторгу від позареалізаційних операцій входять кошти, оде-

ржані від:

а) реалізації основної продукції;

б) здачі майна в оренду;

в) операцій з цінними паперами;

г) реалізації основних фондів.

2. Прибуток від реалізації — це:

а) виторг від підприємницької діяльності;

б) виторг від реалізації продукції за мінусом повної собівартості;


 

в) додатковий продукт у грошовому вираженні;

г) прибуток від діяльності підсобних господарств.

3. Балансовий прибуток включає:

а) прибуток від діяльності підсобних господарств;

б) додатковий продукт у грошовому вираженні;

в) першочергові платежі до бюджету;

г) доходи від позареалізаційної діяльності підприємства.

4. Основними шляхами збільшення прибутку на підприємстві є:

а) підвищення продуктивності праці; б) зниження собівартості продукції; в) розширення асортименту;

г) зростання виробництва і реалізації продукції.

5. Рентабельність — це:

а) абсолютний показник ефективної діяльності підприємства;

б) відносний показник ефективної діяльності підприємства;

в) чистий прибуток підприємства;

г) відношення прибутку до витрат на його одержання.

6. Ефективність виробництва забезпечується за рахунок:

а) оптимізації витрат на виробництво;

б) мінімізації витрат на виробництво;

в) максимізації витрат на виробництво;

г) раціонального використання ресурсів.

7. Вкажіть правильну відповідь:

а) рівень рентабельності залежить від величини прибутку прямо пропорційно;

б) рівень рентабельності залежить від величини прибутку оберне-

но пропорційно;

в) рівень рентабельності не залежить від величини прибутку;

г) рівень рентабельності залежить від собівартості.

8. Назвіть види рентабельності: а) рентабельність виробництва; б) рентабельність виробу;

в) чиста рентабельність;

г) балансова рентабельність.

9. Рентабельність окремого виду продукції обчислюється як частка відділення величин:

а) прибутку від реалізації одиниці продукції на її повну собівартість;

б) повної собівартості одиниці продукції на прибуток від її реалізації;

в) суми балансового прибутку на обсяг реалізації продукції;

г) обсягу реалізації продукції на суму балансового прибутку.


 

10. Рентабельність виробництва може визначатися як частка відді-

лення величини:

а) балансового прибутку на суму витрат на виробництво про-

дукції;

б) чистого прибутку на суму витрат на виробництво продукції;

в) балансового прибутку на обсяг продажу;

г) чистого прибутку на обсяг продажу.

Задачі

1. Підприємство спеціалізується на виробництві виробу А. Визначи- ти рівень рентабельності виробу і показники рентабельності виро- бництва, якщо план випуску готових виробів 7200 шт, повна собі- вартість виробу 86 грн, гуртова ціна — 110 грн, середньорічна вартість виробничих фондів 1650 тис. грн. Балансовий прибуток підприємства оподатковується за ставкою 30 %.

2. Визначити балансовий прибуток і показник загальної рентабель-

ності виробництва за наступними даними:

 

Показники

Сума, тис. грн

Обсяг реалізованої продукції

490

Повна собівартість реалізованої продукції

350

Прибуток від реалізації продукції

100

Інші позареалізаційні доходи

1,25

Позареалізаційні збитки

5,00

Середньорічна вартість основних фондів

880

Вартість нормованих обігових засобів

180

 

Встановити величину фонду споживання підприємства за такими даними:

— підприємством одержаний прибуток від реалізації продукції в суму 220 тис. грн;

— продано основних фондів, що не були задіяні у виробництві, на суму 20 тис. грн;

— сплачено штрафів іншим підприємствам за порушення термінів поставок продукції в сумі 4,6 тис. грн;

— сплачено податок за податковою ставкою 30 %;

— сплачено проценти за банківські кредити в сумі 5,8 тис. грн;

— фонд накопичення підприємства становить 67,5 тис. грн.


 

10