3. Особливості правопису

Сучасне справочинство, як і всі сфери суспільного жит- тя, засвоїло значну кількість так званих абревіатур, тоб- то складноскорочених слів різних типів творення: облдер- жадміністрація, облтелерадіо, ВНЗ, рагс, аудіотехніка, АТ«Нектар» (акціонерне товариство), оргтехніка та ін.

Виникнення  абревіатур  пояснюється  різними  причина-

 

ми:


 

1) прагненням передати якомога більше інформації одні-

 

єю одиницею мовлення;

2) намаганням уникнути повторення багатослівних назв (як правило, повна назва організації, підприємства чи устано- ви наводиться в документі один раз: у штампі, в адресі);

3) прагненням економії місця, що пов’язано з обмеженіс-

тю «площі» документа.

В офіційних текстах не повинно бути розбіжностей у на- писанні імен, географічних назв, термінів, назв посад, звань, установ тощо. Якщо прізвище особи записано один раз з дво- ма ініціалами, наприклад, Сахно В. П., то воно і в подальшому повинно писатися так само. Написання типу Вол. Петр. Сахно неправильне, оскільки скорочення імен та по батькові ініці- альне. Не можна в одному випадку писати завод «Таврійський красень», а в іншому – з-д «Тавр. красень» (хоча скорочення з-д є загальноприйнятим). І Сучасне ділове мовлення важко уявити без уживання скорочених назв. Щоб не допустити дво- значності чи непорозуміння, скорочення проводяться за при- йнятими традицією правилами.


Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

Скорочено записуються:

кілограм

– кг

сантиметр

– см

грам

– г

дециметр

– дм

тонна

– т

міліметр

– мм

метр

– м

місяць

– м-ць

 

 

роки

– рр.

 

2) назви посад і звань (біля прізвищ):

 

академік – акад. професор – проф. доцент – доц.

член-кореспондент – чл.-кор.

інженер – інж.


пан – п. громадянин – гр. завідуючий – зав.

 

 

 

3) усі інші позначення: Область   –   обл.   (записує- мо  перед  географічною  на- звою)

район – р-н місто – м.

селище міського типу – смт. станція, сторіччя – ст. вулиця – вул.

хвилина – х в. секунда – сек. година – год. цього року – ц. р. дивись – див.

і подібне – і под.


 

мільярд – млрд. мільйон – млн. тисяча – тис. гривня – грн. гектар – га центнер – ц ампер – А атмосфера – атм. заступник – заст.

виконуючий обов’язки – в. о.

помічник – пом. копійка – коп. сільськогосподарський – с.-г. імені – ім.

сторінка, село – с. порівняйте – пор. частина – ч.


ІV. КУЛЬТУРА ПИСЕМНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ

Київ – К. Москва – М. Харків – Х.

Усі інші міста – місця видання книги пишуться в бібліо-

графії повністю.

Подані скорочення є нормативними, загальноприйняти- ми, вони зафіксовані в багатьох словниках, довідниках, у відо- мчих інструкціях і правилах діловодства.

У діловому стилі зустрічаються абревіатури неоднакового утворення (ініціали, складові, усічення слова, змішаного типу, поєднання складової частини з повним словом тощо): НАН України, НОП, облвиконком, ТУ-104, КамАЗ, ЛАЗ, ВНЗ, рагс, педуніверситет, військкомат, техпромінвест.

При використанні складноскорочених слів треба дотри-

муватися таких правил:

1. Скорочення  повинні  бути  зрозумілими  читачеві.  На- приклад, слова бухг., ком. відомі лише спеціалістам (бухг. – бухгалтер, ком. – команда). Адже документ, у якому спеціаліст використав скорочене слово (звіт, протокол, проект тощо) може читати широке коло людей. Тому скорочене слово слід замінити повним.

2. Скорочення повинно бути «прозорим», не викликати

в змісті тексту непорозуміння, двозначності. Наприклад, слова пан (пані), товариш у скороченій формі на початку речення можуть сприйматися як ініціали (П. Собко; Т. Гасенко), тому краще писати Пан Собко; Тов. Гасенко, але: передати п. Соб- кові, т. Гасенкові.

3. Написання скорочень       повинно         бути    уніфіковано.

Неприпустимо, щоб в одному тексті використовувалося різне написання: район і р-н, і рай., і р. Скорочене слово повинно зберігати однакову форму в тексті документа (р-н).

4. Для комбінованих (цифрових і буквених) скорочень іс-

нують такі правила написання: якщо цифра стоїть після букв,


Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

вона  приєднується  через  дефіс  (турбореактивний  лайнер ТУ-134; дизель ЯАЗ-206; автомобіль Я-5); якщо цифри пере- дують буквам, тоді скорочення пишеться разом (стан 2 ТО); у марках матеріалів цифрові знаки й буквені скорочення пи- шуться завжди разом (сталь 52).

5. Не можна скорочувати позначення одиниць фізичних величин, а також слова мільйон, мільярд, тисяча, грив- ня, копійка, якщо вони використовуються без цифр і не в та- блицях. Якщо назви фізичних величин входять у формули, то скорочення можливе.

6. Умовні буквені позначення  механічних,  хімічних,  фі- зичних і математичних величин повинні точно відповідати державним стандартам.

7. Складові  елементи  дати  подаються  в  одному  рядку в такій послідовності: день місяця, місяць, рік: 25.04.2009. Можливий пропуск двох перших цифр на позначення року за умови, що буде однозначне розуміння дати (25.04.09). Але в документах, які несуть відомості фінансового характеру, ви- користовують словесно-цифровий спосіб оформлення дат: 25 квітня 2009 р.

Технічні правила переносу

У тексті документів слід уникати переносів, проте це не за-

вжди вдається. Нагадаємо головні правила переносу:

1. Слова з одного рядка в другий слід переносити за скла-

дами: до-ку-мент, ви-ко-ну-ва-ти.

2. Не можна розривати буквосполучення йо,  ьо; сполу- чення літер, що позначають один звук [дж],  [дз]; односкла- дові префікси й частку най-; ініціальні та комбіновані абре- віатури: Во-роб-йов, Альо-шин, хо-джу, на-го-ро-джу-ва-ти, (але під-жив ля-ти), від-їха-ти, під-віз, най-сут-тє-ві-ше.

3. Не   відриваються скорочені       назви  мір       від       цифр:

1997 р. (а не 1997//р.), 230 га (а не 230//га), 30 см3 або 30 куб.

см (а не 30//см3); але 200 гектарів.


ІV. КУЛЬТУРА ПИСЕМНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ

4. Не  відриваються   ініціали   або   інші   скорочення   від прізвищ:   І. Я. Франко   (а   не   І. Я.//Франко),   акад.   Сахно (а не акад.//Сахно), гр. Куць (а не гр.//Куць).

5. Не можна розривати умовні скорочення типу вид-во,

тов-во, та ін., і под. тощо; граматичні закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс: 5-й (а не 5//й), 6-му (а не 6-//му), 10-го (а не 10-//го).

6. Не  можна  переносити  на  наступний  рядок  розділові знаки (крім тире), дужку або лапки.

Завдання  для самоконтролю

202. І. Переписуючи, позначте рискою перший можливий перенос з рядка в рядок:

Леся Українка, п. Артеменко, А. В. Головко, Максим Таде- йович Рильський, А. С. Малишко, 1985 р., 45 га, 18 см 3 і 18 куб. см , 6-й, 6-ка, роман «Звіролови».

203. І.  Напишіть  слова  українською  мовою:  Соловьёв, Ковалёв, корреспондент, солнечно, беспорядок, бескорыст- ность, Плещеев, Кузьмичёв, судья, спускаешся.

204. Дайте відповіді на запитання

1. Які причини виникнення абревіації?

2. Наведіть приклади загальноприйнятих скорочень.

3. Яких правил необхідно дотримуватися у використанні складноскорочених слів?

4. Яких правил треба дотримуватися при використанні ін-

шомовних слів?

5. Які основні технічні правила переносу?


Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення