2. Лексичні особливості документів

Значення слова. Багатозначність слів

Мовознавче дослідження

199. І.  Перекладіть,  перевіривши  за  «Російсько-україн- ським словником», подані слова українською мовою. З виді- леними словами в перекладі українською мовою складіть ре- чення.

Вопли, закром, завлекательность, за полцены, жмыхи, из- менять, ивечно, искушение, ожидаемый, обворожительный, образец, отречение, отвращение, подлинно, приманка, свида- ние, тосковать, шутить.

! Прочитайте й запам’ятайте

Слово – це основна, базова одиниця мови. Слова викону- ють у мові номінативну функцію (функцію називання). Вони називають предмети, явища, речі, їх ознаки, дії (будинок, стіл, дощ, повільно, добрий, літати, читати). У кожному слові розрізняють звукову оболонку (звук або комплекс зву- ків) і зміст. Звучання – це зовнішня (матеріальна) частина слова, а зміст – внутрішня. Слово існує тільки в нерозривному зв’язку форми (звучання) і змісту.


ІV. КУЛЬТУРА ПИСЕМНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ

За своїм значенням і роллю в реченні слова поділяють- ся на самостійні (повнозначні) та службові (неповнозначні). Кількість слів, що не мають власного лексичного значення, значно менша порівняно із загальною кількістю повнознач- них лексичних одиниць. Це прийменники (в, у, на, при..), сполучники (а, але, проте, і, та, бо…), частки (тільки, лише, же, б, та й…). Неповнозначні слова служать для зв’язку між повнозначними словами й виражають відношен- ня між явищами об’єктивної дійсності, що позначається цими словами.

Однозначне слово називає одне явище, поняття: аудієнція – офіційний прийом у високопоставленої особи; абстрактний – відірваний від дійсності, від життя; агроном – спеціаліст у галузі сільськогосподарського ви-

робництва.

Слово може мати й декілька значень, тобто бути багато- значним. У цьому випадку одне слово слугує назвою кількох різних предметів чи явищ дійсності. Наприклад:

адміністрація – 1) керівний орган установи, підприєм-

ства, організації; 2) збірн. поняття: керівний персонал устано-

ви, підприємства, організації (директор тощо).

Слово голова має сім самостійних значень («Короткий тлумачний словник української мови» – К., 1978), слово го- стрий – вісім значень. Кожне із значень багатозначного слова реалізується в певних словосполученнях:

 голова дитини, голова сільради, голова зборів, голова сім’ї, голова колони, сімдесят голів рогатої худоби;

 гострий ніж, гострий зір, гостре слово, гострі пахощі,

гострі страви, гостре запалення, гострий конфлікт.

Джерелом багатозначності є переносне значення слова. Розвиток багатозначності відбувається на основі подібності, суміжності, функціональної близькості.


Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

Пароніми – це близькі за звучанням слова, що від- мінні за своїм значенням: економічний – економний, ди- пломант – дипломник, інстанція, дистанція, дружний – дружній, адрес – адреса, громадський – громадянський, відрізняти – розрізняти. Слова, що утворюють такі пари (ряди) розрізняються своєю лексичною сполучуваністю й відтінками значень. Пор.: економічні системи, економічна стратегія країни, економічний потенціал держави, еко- номічний район і економні рухи, економне витрачання природних запасів, голова зборів економний у словах.

Пароніми різняться і стилістичним забарвленням, по- рівн.: туристський – туристичний; туристська/турис- тична путівка, але на туристських стежках (не турис- тичних).

Через звукову подібність слова дружний і дружній часто плутають і ставлять не там, де слід: Вони дружніми зусилля- ми здолали всі перешкоди. Дружний – це «одностайний, той, що має спільні інтереси з іншими». Слово дружній означає

«приязний, народжений дружбою»: дружня розмова. Отже, слід було сказати: Вони дружними зусиллями здолали всі перешкоди.

Змішування паронімів є грубим порушенням літератур- них норм. Щоб уникнути цього, людина повинна перевіряти себе за словником.

Найчастіше в ділових паперах трапляються такі пароніми

(перевірте, чи правильно Ви вживаєте ці слова):

Адрес – це письмове вітання особі, організації, переважно з нагоди ювілею: «адрес ювілярові», «адрес з нагоди шістде- сяти п’ятиріччя»;

адреса – місце проживання чи перебування особи, міс-

це знаходження установи, напис на конверті, бандеролі тощо:

«адреса нашої установи», «надсилати на адресу», «прожи-

вати за адресою»;


ІV. КУЛЬТУРА ПИСЕМНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ

виборний – який визначається, обирається голосуванням на певну посаду; якого заміщають шляхом виборів: виборний актив, виборна особа, виборні органи;

виборчий – який стосується проведення виборів та різ- них заходів, пов’язаних з ними: виборча дільниця, виборча компанія, виборча система, виборчі збори;

відрізняти – відрізняють ті речі й поняття, що дуже да-

лекі одне від одного: води від землі не відрізнити;

розрізняти – бачити або знаходити відмінність між ре- чами й поняттями, дуже близькими своєю природою: не мож- на розрізнити виготовлені речі;

громадський – який виникає, відбувається у суспільстві; суспільний, колективний: громадський порядок, громадська думка, громадське доручення, громадські організації, гро- мадський діяч;

громадянський – пов’язаний із становищем громадя- нина: громадянські права, громадянська мужність, грома- дянська війна, громадянський обов’язок;

дільниця – адміністративно-територіальна або виробни-

ча одиниця: виборча дільниця;

ділянка – частина земельної площі, виділена за якимись ознаками: ділянка землі, дослідна ділянка, ділянка культур- ного будівництва;

заступник – людина, що заступає начальника, коман- дира чи взагалі керівника в певній галузі або на якійсь ділянці роботи постійно: заступник декана, заступник директора, заступник прокурора;

замісник – людина, яка виконує певну службову функ-

цію тимчасово: замісник директора, замісник командира;

досвід – це сума відомостей, навиків, набута протягом певного часу: набули великого досвіду;

дослід – це спроба, експеримент, який роблять, щоб піз- нати істину або перевірити набуті відомості: досліди ґрунтів проводилися в УкрНДІЗЗ;


Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

компанія  –  товариство,  група  осіб:  компанія  дівчат,

компанія підлітків;

кампанія – заходи для здійснення важливого суспільно- політичного або господарського завдання: посівна кампанія, виборча кампанія, пропагандистська кампанія;

особистий – який стосується окремої людини, її долі, почуттів, переживань: особистий підпис, особисте життя, особиста власність, особиста недоторканість, особиста (тобто приватна) справа;

особовий – який стосується особи взагалі, багатьох осіб: особова справа (документ про об’єктивні дані людини, який зберігається в установі), особовий склад (людський склад вій- ськових з’єднань, навчальних закладів та ін.), особове посвід- чення, особовий рахунок.

Синоніми – це слова, близькі за значенням і різні за звучанням; тобто вони відрізняються семантичними відтінками, стилістичним забарвленням.

Використання синонімів в офіційно-діловому стилі, якому притаманне прагнення до граничної точності вислову, обме- жене (на відміну від інших стилів). Синоніми завжди вносять у мовлення зміни відтінків значення, тому в офіційних до- кументах використовують нейтральне слово з синонімічного ряду, а інші – за потребою. Наприклад: «Процедура привати- зації державних підприємств, або їх часток (акцій, паїв), що продаються громадянам України за приватизаційні сер- тифікати, а також: часток (акцій, паїв), що продають- ся членам трудових колективів за номінальною вартістю (Концепція роздержавлення і приватизації підприємств, землі й житлового фонду). У наведеному тексті синоніми ви- користані для пояснення й деталізації.

Причиною лексичних помилок у тексті може бути неуваж- ність до відтінків значень синонімів, незнання традиційних норм сполучуваності слів. З синонімічного ряду відзнача-


ІV. КУЛЬТУРА ПИСЕМНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ

ти, відмічати, помітити, побачити в офіційних до- кументах слід уживати слово відзначати: Виконком сільра- ди відзначає, що на птахофермі проводиться певна робота. В усному виступі можна вжити і слово відмічати, але в роз- мовному стилі варто замість книжного слова відзначати ви- користовувати синоніми помітити, побачити. Порівн.: Ми помітили, що діти схвильовані. – Ми відзначили, що діти схвильовані.

Синонімічні слова дефект, недолік позначають недо- сконалість чого-небудь, проте умови їх уживання різні. Слово дефект позначає переважно відчутні, видимі недоліки кон- кретних предметів. Воно широко використовується як віднос- но технічного виробництва (дефекти конструкції, дефекти агрегату), так і на позначення різних фізичних вад людсько- го організму (дефекти носа, дефекти міжшлункової пере- городки, дефект вимови, дефект розуму, дефект психіки). Не слід плутати прикметники дефектний і дефективний. Дефектний уживається тоді, коли мова йде про ушкодже- ний предмет, зіпсовану деталь, машину та ін.: дефектні огір- ки (помідори), дефектний підшипник. Слово дефективний указує на психічні та фізичні вади: У його характері було щось дефективне, ненормальне.

Слово недолік може функціонувати як синонім до слова дефект (недолік мови – дефект мови), але семантика слова недолік ширша. Воно відноситься як до всього, що створи- ла природа, так і до процесів або результатів діяльності окре- мої людини чи організації (недоліки в тренуванні, серйозний недолік, суттєвий недолік).

Для офіційно-ділового спілкування характерний вислів:

Усунути недоліки в роботі.

Синонімічним ґандж, вада надають перевагу, коли мова йде про людину, її характер, вдачу.

Особливо багато труднощів завдають слова на позначен- ня одного російського багатозначного слова. Наприклад: сле- дующий – наступний, такий, подальший (другий). Як же


Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

точніше перекласти його в тому чи іншому документі? Слово слідуючий в українській літературній мові не вживається, це калька (на зразок російського «следующий»).

Слово наступний уживається зі словами день, тиж- день, зупинка; подальший, дальший – зі словами жит- тя, доля, робота.

Можна ще:

в следующий раз –    наступного (другого) разу, на-

ступним разом;

на следующий день –           на  другий  день,  другого  (на-

ступного) дня;

 

вызываются следующие сотрудники –


викликаються   такі   співробіт-

ники;

 

по следующей форме –         за такою формою;

следующим образом –          у такий спосіб.

«Книжні» слова на відміну від термінів, канцеляризмів не закріплені за певною вузькою сферою вживання або за пев- ним видом писемного мовлення. Вони широко використову- ються і в науковій літературі, і в публіцистиці, і в ділових тек- стах. До них належать слова, що виражають загальнонаукові по- няття і вживаються не у вузькому, термінологічному значенні: аномалія, процес, аналіз, ідея, прогрес, еволюція, деформація. Сюди ж належать слова з абстрактним значенням (з суфіксами

-їсть, – ство, – цтво, – ання, – ізм, – ення, – иння та ін.): неорганізованість, самозречення, діалектизм, остракізм, самовиховання, сумісництво, зайнятість. У повсякденному усному спілкуванні їх рідко або й зовсім не використовують.

При виборі між книжними і розмовними словами пере- вага надається книжним, бо вони, як правило, однозначні й не мають емоційного забарвлення.

Особливе місце серед «книжних» слів займають так звані

«високі» слова. Для ділових текстів не характерне вживання


ІV. КУЛЬТУРА ПИСЕМНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ

емоційно забарвлених «високих» слів, наприклад: здравниці, прийдешнє, зодчий, піїт (треба: санаторії або будинки від- починку, майбутнє, архітектор, поет). На відміну від уро- чистого мовлення у звичайному, поточному діловому папері повинні використовуватися стилістично нейтральні слова та словосполучення.

Наприклад, слово голова споконвіку в українській мові виражає поняття про старшу людину в родині, у роді, визна- чного в суспільстві керівника. Звідси – Голова Верховної Ради та голови місцевих Рад, голова виборчої дільниці, голова збо- рів.

Слово глава має два значення:

1) частина тексту книги (глава 70), яку в перекладі з росій-

ської часто називають розділом;

2) людина, що займає керівний пост (глава уряду), при цьому повна назва установи чи організації не називається, по- рівн.: Голова Верховної Ради – глава уряду.

Іншомовні слова в діловому тексті повинні вживатися лише в разі потреби, коли їх не можна замінити українськими словами з тим самим значенням. Ще у свій час відомий укра- їнський мовознавець Іван Огієнко називав зайві іншомовні слова «яловими» (безплідними) і вважав, що вони завдають великої шкоди літературній мові. У документах слід викорис- товувати лише ті іншомовні слова й терміни, які або одержа- ли міжнародне визнання, або не мають еквівалента в рідній мові.

До  міжнародних  належать  фінансові,  юридичні  термі- ни, терміни бухгалтерського обліку, діловодства, зовнішньої торгівлі, поштово-телеграфних зв’язків (бандероль, факсимі- ле, віза, кредит, гриф, телетайп, факс, лот, дилер, брокер, контракт, аташе, оферта).

При вживанні слів іншомовного походження слід дотри-

муватися таких правил:

1. В українській мові у нього не повинно бути відповідника з таким самим значенням. Тому не слід послуговуватися за-


Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

позиченням типу мер (від лат. major – старший) (бо є голова сільради, міськради), парламент (від франц. рarler – го- ворити, обговорювати) (бо є Рада від слова радитись), анонс (оголошення, повідомлення), інформувати (повідомляти), локальний (місцевий), лімітувати (обмежувати), скори- гувати (узгодити), домінувати (переважати), альтер- натива (вибір).

Мова йде про невдале вживання: Підприємство реалі- зує консерви… (що це означає: виробляє їх чи продає?); Під- приємство реалізує чоловічі костюми. (шиє? продає? дарує комусь чи роздає?); завдання на перспективу (на майбутнє); нас лімітує час (обмежує); адекватно оцінили (відповідно); стартував фестиваль (почався).

2. Іншомовне слово повинне вживатися правильно і точ- но – саме в тому значенні, з яким воно запозичене. У речен- ні Як можна реалізувати наші вимоги? не зрозуміло, про що саме запитується: як задовольнити чи як здійснити? Або: Населений пункт мав тісні вулиці (село, місто?). Або: слово проблема запозичене зі значенням «коло наукових питань, що потребують дослідження». Маємо: проблеми зимового утримання худоби (мова йде про витрати на утримання, про кошти, про клопоти); проблеми виробництва колясок для інвалідів (потреби? труднощі? налагодження?).

3. Запозичене  слово  в  тексті  документа  повинно  бути зрозумілим для тих, хто буде знайомитися з цим докумен- том.  Чи  не  потрібно  перекладача  для  цих  висловлювань:

1.Ефективність режиму економії багато в чому залежить від лімітування фінансових витрат. 2. Уніфікація, типіза- ція, нормалізація і стандартизація процесів виробництва

гарантують рентабельність і продуктивну ефективність індустріальної реконструкції.

4. Не рекомендується в тексті одного документа вживати

і запозичене, і власномовне слово на позначення того само- го поняття (патент – авторське свідоцтво, екстраординар- ний – особливий, прогноз – передбачення, альтернатива –


ІV. КУЛЬТУРА ПИСЕМНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ

вибір, неефективно – непродуктивно, модифікація – онов- лення). Автор документа мусить користуватися одним з двох слів.

Плеоназмом називають уживання близьких за зміс- том слів, які утворюють словосполучення: вільна вакансія (саме слово вакансія означає «вільна посада в штаті уста- нови»), пам’ятний сувенір (сувенір – з франц.: «спогад»,

«пам’ять»), передовий авангард (авангард – ті, хто попе-

реду), сьогоднішній день.

Наявність плеоназмів у тексті розглядається як мовлен- нєвий недолік, невміння висловити думку точно і лаконіч- но. Якщо ми говоримо у травні, то для чого вживати слово місяць! Коли говоримо (пишемо) 300 гривень, то чи вар- то подавати пояснення грошей! Не збагачують мовлення

«своя автобіографія», «вперше познайомилися» (мабуть,

за  асоціацією  до  словосполучення  «вперше  зустрілися»),

«відступати назад», «прейскурант цін» (від нім. рreis –

ціна).

Але бувають випадки, коли в офіційних текстах плеоназм може набути форми стійкого словосполучення, використання якого вже не вважається порушенням стилістичних норм літе- ратурної мови: інформаційне повідомлення (хоча будь-яке по- відомлення несе в собі інформацію), прейскурант роздрібних цін (тут поняття ціни конкретизується), надрукувати свою (а не іншої людини) автобіографію.

Неологізми – це нові слова; їх поява спричинена по- требою дати назви новим предметам, явищам, поняттям, що з’являються внаслідок безперервного розвитку науки, економіки, культури: комп’ютеризація, біоніка, океано- лог, гідропоніка, маркетинг, дизайнер, інтерферон.


Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

Неологізми належать до пасивної лексики. З часом, набувши широкого вжитку, ці слова входять до активного словникового складу мови, стають загальновживаними: телебачення, геологія, зенітка, ООН, а пізніше – у заста- рілі слова: МТС, лікбез, прогресивка (прогресивна оплата праці).

Основна умова правильного вживання неологізмів і заста- рілих слів (історизмів) – виправдане їх використання в кон- тексті. Неологізми в офіційно-діловому мовленні здебільшого виконують номінативну функцію (у художньому стилі вони справляють естетичний вплив на читача).

Частотність функціонування цих слів дуже швидко стирає з них «барви» новизни й переносить до загальновживаних: мирне співіснування, комп’ютерна техніка, космічний корабель, ак- ціонерний банк, відеотехніка, фірма «Sопу», президентський податок, податкова інспекція, маркетингова служба, ме- неджмент маркетингу, програмні компактдиски.

Мовці починають їх розрізняти не за ступенем новизни,

а за значенням і місцем їх уживання.

Завдання  для самоконтролю

200. І. Послідовно сполучаючи подані дієслова зі словами, поданими в дужках, покажіть, яких нових значень набувають дієслова в різних словосполученнях.

Вести (справу, людину, трактор, щоденник, протокол, збо-

ри, війну, лінію, політику, урок).

Підняти (питання, сільське господарство, книжку, яблуко,

тривогу, шум, голос, цілину, руку, справу, рівень води).

201. Дайте відповіді на запитання

1. Що називається багатозначністю слова?

2. Які причини лексичних помилок у тексті документа?


ІV. КУЛЬТУРА ПИСЕМНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ

3. Яких правил слід дотримуватися у вживанні іншомов-

них слів?

4. Як уникнути плеоназму?