3. Загальні вимоги

до усного ділового мовлення

Усне ділове спілкування передбачає вільне володіння українською мовою, дотримання правил мовної етики. Саме в такому спілкуванні виявляється рівень нашого володіння не лише найнеобхіднішими нормами, а й усіма багатствами літературної мови. Адже говорити правильно – це ще не все: існують норми, пов’язані з поняттями «краще – гірше», «точ- ніше», «доречніше», «доцільніше», а не просто «правильно – неправильно». Це так звані комунікативні норми нашого мов- лення.

На цій основі й визначаються найзагальніші вимоги до усного ділового спілкування:

 якість (недвозначність) у вираженні думки;


Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

 логічність, смислова точність, а звідси – небагатослів-

ність (лаконізм) мовлення;

 відповідність між змістом висловлювання й засобами його вираження;

 відповідність  між  мовними  засобами  й  обставинами мовлення (мовленнєвою ситуацією);

 одностильність уживаних одиниць мовлення (відповід-

ність мовних засобів стилю висловлення);

 побудова природних узвичаєних словосполучень і ре-

чень;

 вдалий порядок слів у реченнях;

 багатство й різноманітність мовних засобів;

 самобутність (нешаблонність) в оцінках, порівняннях,

зіставленнях, у побудові висловлювання;

 ефективність мовлення;

 доречність і доцільність мовлення;

 милозвучність мовлення;

 красномовство  (виразність  дикції,  відповідний  темп мовлення, сила голосу) залежно від ситуації мовлення.

Завдання  для самоконтролю

188. Складіть тези виступу на зборах студентського ак-

тиву.

189. Дайте письмові відповіді на запитання

1. Які особливості усного ділового мовлення?

2. Які найголовніші вимоги до усного ділового спілку-

вання?


ІІІ. КУЛЬТУРА УСНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ