2. Організація та методологія бухгалтерського обліку в бюджетних установах

Як зазначено  в Бюджетному кодексі, бюджетні  установи  ведуть бухгалтерський облік відповідно до національних положень  (стан- дартів)  бухгалтерського обліку, що затверджуються Міністерством фінансів  України,  а також  інших  нормативно-правових актів  щодо ведення бухгалтерського обліку.

Порядок  ведення бухгалтерського обліку бюджетних установ установлюється Державним  казначейством України  відповідно до національних положень  (стандартів) бухгалтерського обліку  за по- годженням  з Міністерством фінансів України.

Завдання та функціональні обов’язки бухгалтерських служб, по- вноваження керівника  бухгалтерської служби  у бюджетних  устано- вах — головного  бухгалтера  та вимоги щодо його професійно-квалі- фікаційного рівня визначаються Кабінетом Міністрів України.

Призначення та звільнення головного бухгалтера  бюджетної установи  здійснюються   відповідно  до  законодавства про  працю  з


 

урахуванням типових професійно-кваліфікаційних характеристик головного  бухгалтера  бюджетної установи,  затверджених Кабінетом Міністрів України.

Основним нормативним документом  є Закон  України  «Про бух- галтерський облік та фінансову  звітність  в Україні»,  що встановлює правові засади організації, ведення та складання звітності в Україні і його дія поширюється на бюджетні установи.

Бюджетний кодекс регулює  відносини,  що виникають  у процесі складання,  розгляду  і затвердження бюджетів, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання.

Організація та методологія  бухгалтерського обліку в бюджетних установах регулюється також такими документами:  інструкції  та на- кази Держказначейства України, Міністерства фінансів, наказами Мінстатистики (Держкомстат) та іншими нормативними актами.

На виконання Стратегії модернізації системи бухгалтерського облі- ку в державному  секторі на 2007–2015 роки, затвердженої  постановою Кабінету Міністрів України  від 16.01.2007 року № 34, а також прийня- того Бюджетного кодексу з 1 січня 2013 року передбачається викорис- тання  Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі. Так, уже відредаговані  для використання в бюджетних устано- вах діючі Положення бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», № 7 «Основні засоби», № 9 «Запаси», № 8 «Нема- теріальні активи», затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності».

Міністерством фінансів  спільно  з Держказначейством України затверджено ряд інструкцій  щодо методології  ведення  обліку: План рахунків бухгалтерського обліку та Порядок  з його застосування, Інструкція з типової кореспонденції рахунків, Інструкції з обліку за- пасів, Інструкція з обліку  необоротних  активів,  Інструкція з обліку грошових  коштів  та розрахунків,  Інструкція про форми  меморіаль- них ордерів та карток і книг аналітичного  обліку, а також ряд інших важливих  інструкцій.

Предметом обліку в бюджетних установах є господарські  засоби за їх складом та розміщенням,  за джерелами  їх формування і призна- ченням у процесі невиробничого споживання.

Об’єктом обліку є доходи і витрати  бюджетних установ; фонди і резерви, що створюються  в них в процесі виконання кошторису; вит-


 

рати на утримання бюджетних установ і організацій; грошові кошти в касі та на рахунках в банку та інші активи і зобов’язання.

Метою ведення бухгалтерського обліку бюджетних організацій  є формування повної, правдивої  та неупередженої інформації  про фі- нансовий  стан, результати діяльності  та рух грошових  коштів  уста- нови.

Функції, що їх виконує  облік в бюджетних установах: управлін- ська, контрольна  та інформаційна.

Питання облікової  політики,  як сукупності  визначених  в межах чинного  законодавства принципів,  методів і процедур,  що викорис- товуються бюджетними установами  для ведення обліку та складання фінансової  звітності, визначені  основним  бухгалтерським законом, і в цілому вона спрямована  на правильне і достовірне  відображення в обліку доходів та видатків в процесі надання  нематеріальних послуг у відповідності  з затвердженими кошторисами, збереження  та ефек- тивне використання державного майна.

Облікова  політика  установи  визначається за погодженням з го- ловним розпорядником бюджетних коштів або органом, до сфери управління якого належить  установа.