5. Програмно-цільове фінансування

Відповідно  до Концепції  застосування програмно-цільового ме- тоду в бюджетному процесі, метою його впровадження є встановлен- ня безпосереднього  зв’язку між виділенням бюджетних коштів та ре- зультатами їх використання.

У бюджетному  процесі програмно-цільовий метод застосовуєть- ся на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів (за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради).

Особливими складовими програмно-цільового метод у бюджет- ному процесі є бюджетні програми, відповідальні  виконавці  бюджет- них програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм.

Бюджетна програма —  це сукупність  заходів,  спрямованих на досягнення  єдиної  мети, завдань  та очікуваного  результату,  визна- чення  та реалізацію  яких  здійснює  розпорядник бюджетних  коштів відповідно  до покладених  на нього функцій.  Здійснення видатків  на основі бюджетних програм передбачає визначення їх конкретних  від- повідальних виконавців.

Відповідальним виконавцем бюджетної  програми  є юридична особа, що має окремий рахунок та бухгалтерський баланс. Він визна- чається головним  розпорядником бюджетних коштів за письмовим погодженням з Мінфіном (місцевим фінансовим органом)  на стадії складання проекту державного (місцевого) бюджету на наступний рік.

Відповідальний виконавець  бюджетних програм визначається головним  розпорядником бюджетних  коштів  за погодженням з Мі- ністерством  фінансів  України  (місцевим фінансовим органом).  Від- повідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних  коштів  за бюджетними  програмами,  вико- нання  яких  забезпечується його апаратом,  та/або розпорядник бю- джетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника.

Результативні показники бюджетної програми використову- ються для оцінки ефективності бюджетної програми і включають кількісні та якісні показники, які визначають результат виконання бюджетної програми, характеризують хід її реалізації, ступінь досяг- нення  поставленої  мети та виконання завдань бюджетної програми.


 

Такі показники мають підтверджуватися офіційною  державною  ста- тистичною,  фінансовою  та іншою звітністю, даними  бухгалтерсько- го, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. Перелік  результативних показників щодо кожної бюджетної програми розробляється головними розпорядниками бюджетних коштів згідно з нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України.

При такій формі фінансування головні розпорядники розробля- ють паспорти  бюджетних  програм на кожну окрему програму  вихо- дячи з бюджетних запитів  та бюджетних призначень  на відповідний бюджетний  рік у тижневий  термін  після  набрання  чинності  закону про Державний бюджет.

Паспорт бюджетної програми  — це документ, що визначає  суму коштів, затверджену в державному  бюджеті для виконання бюджет- ної програми,  законодавчі  підстави  її реалізації,  мету, завдання,  на- прями  діяльності,  відповідальних виконавців,  результативні показ- ники та інші характеристики бюджетної програми.

Паспорти  затверджуються спільним  наказом  Мінфіну  та голов- ного розпорядника в місячний  термін з дня набуття  чинності  зако- ну Про Державний бюджет. На основі паспортів буде здійснюватися контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних ко- штів і аналіз виконання бюджетної програми.

Відповідальний виконавець  бюджетних програм у процесі їх ви- конання  забезпечує  цільове  та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених  бюджетних призначень.

На всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повноважень здійснюють  оцінку  ефективності бюджетних  програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних  коштів. Оцінка  ефектив- ності бюджетних програм здійснюється на підставі аналізу результа- тивних показників бюджетних програм, а також іншої інформації, що міститься  у бюджетних  запитах,  кошторисах,  паспортах  бюджетних програм, звітах про виконання кошторисів  та звітах про виконання паспортів  бюджетних  програм.  Організаційно-методологічні засади оцінки ефективності бюджетних програм визначаються Міністер- ством фінансів України.


 

За бюджетними  програмами,  здійснення заходів за якими потре- бує нормативно-правового визначення механізму використання бюд- жетних  коштів,  головні  розпорядники коштів  державного  бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету та забезпечують  їх затвердження у терміни, визначені  Ка- бінетом Міністрів України.

Порядок  використання бюджетних коштів має містити:

– цілі та напрями  використання бюджетних коштів;

– відповідального виконавця бюджетної  програми,  підстави  та/ або критерії  залучення одержувачів  бюджетних  коштів до ви- конання  бюджетної програми;

– завдання  головного  розпорядника бюджетних  коштів,  розпо- рядників бюджетних  коштів  нижчого  рівня  (одержувачів бю- джетних коштів),  що забезпечують  виконання бюджетної про- грами, з визначенням порядку  звітування про її виконання (у тому числі щодо результативних показників) та заходів впливу у разі її невиконання;

– у разі потреби — порядок, терміни та підстави, а також критерії розподілу (перерозподілу) видатків між адміністративно-тери- торіальними одиницями у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів  бюджетних коштів з ура- хуванням  відповідних нормативно-правових актів;

– конкурсні  вимоги до інвестиційних програм (проектів), вклю- чаючи порядок та критерії їх відбору, а також критерії та умови визначення виконавців таких програм (проектів);

– критерії  та умови відбору суб’єктів господарювання, яким  на- дається державна підтримка з бюджету, а також визначення об- сягу такої підтримки;

– умови та критерії  конкурсного  відбору позичальників та про- ектів (програм), на реалізацію  яких надаються  кредити  з бюд- жету; умови надання кредитів з бюджету та їх повернення, включаючи положення щодо здійснення контролю за їх повер- ненням;

– положення щодо  необхідності  перерахування коштів  за  бю- джетними програмами, які передбачають надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам;

– шляхи погашення бюджетної заборгованості у разі її наявності;


 

– вимоги щодо необхідності відображення у первинному та бух- галтерському  обліку  отриманих  (створених) оборотних  і нео- боротних активів бюджетними установами та одержувачами бюджетних  коштів, у тому числі отриманих  (створених) в ре- зультаті проведення  централізованих заходів;

– у разі потреби — положення щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, визначення умов і термінів  поставки  та прове- дення розрахунків;

– інші положення щодо особливостей  бюджетної програми.

В бухгалтерському обліку  бюджетні  установи  відображають  до- ходи та видатки за кожною окремою програмою за кодами економіч- ної класифікації видатків.