2. Бюджетна класифікація доходів і видатків бюджетних установ

З метою  узагальнення доходів  і видатків  бюджету  за  різними ознаками  розроблено  бюджетну класифікацію.

Бюджетна класифікація — єдине систематизоване згрупування доходів, видатків та фінансування бюджету за ознаками  економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та ін- шими  ознаками  відповідно  до законодавства України  та міжнарод- них стандартів.


 

Бюджетна класифікація використовується для складання і вико- нання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю  за фінансовою  діяльністю  бюджетних установ, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнян- ності бюджетних показників. Бюджетна класифікація є обов’язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бю- джетних повноважень.  Відповідно  до Бюджетного кодексу класифі- кація складається з таких частин:

1 — класифікація доходів бюджету;

2 — класифікація видатків та кредитування бюджету;

3 — класифікація фінансування;

4 — класифікація боргу.

Класифікація доходів бюджету

Доходи бюджету — усі податкові,  неподаткові  та інші надход- ження  на безповоротній основі, справляння яких передбачено  зако- нодавством України  (включаючи дарунки, гранти, трансферти).

Доходи бюджету класифікуються по таких розділах:

– податкові надходження;

– неподаткові надходження;

– доходи від операцій з капіталом;

– трансферти.

Податкові  надходження — це передбачені  законами  України  за- гальнодержавні податки та місцеві податки, збори та обов’язкові пла- тежі.

Неподаткові надходження це адміністративні збори, надходжен- ня від штрафів та штрафних санкцій; інші неподаткові  надходження, власні надходження бюджетних установ — плата за дітей в дитсадках, рентні платежі, від приватизації державного майна, державне мито та інше.

Доходи  від операцій  з капіталом  — це надходження коштів  від реалізації безгосподарного майна, від реалізації державних запасів держави, від операцій з дорогоцінними металами та камінням, тощо.

Трансферти — кошти, одержані від інших органів державної вла- ди, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних  організацій  на без- оплатній та безповоротній основі.


 

Класифікація фінансування

Класифікація фінансування бюджету містить  джерела  отриман- ня фінансових  ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями  витрачання фінансових  ресурсів, що утворилися в резуль- таті профіциту бюджету. Витрати  на погашення  боргу належать  до складу фінансування бюджету. Класифікація фінансування здійсню- ється по таких ознаках:

– класифікація по типу кредитора — по категоріях  кредиторів  чи власників  боргових зобов’язань;

– фінансування по типу боргового зобов’язання  — по коштах, що використовуються для фінансування дефіциту чи профіциту.

Класифікація боргу

Класифікація боргу систематизує інформацію  про всі боргові зобов’язання  держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади міста.

Борг  класифікується за типом кредитора  та за типом боргового зобов’язання.

Класифікація видатків

Видатки бюджету — кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених  відповідним  бюджетом. До видатків  бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розмі- щення  бюджетних  коштів  на депозитах;  придбання цінних  паперів; повернення  надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших  доходів  бюджету,  проведення  їх бюджетного відшкодування.

Дещо ширшим поняттям є витрати бюджету. Витрати бюджету — видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та роз- міщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів.

Видатки  та кредитування бюджету класифікуються за такими ознаками:

1. За функціями, з виконанням яких пов’язані видатки  та креди- тування  бюджету (функціональна класифікація видатків  та креди- тування бюджету).

Побудована  за ознакою  організаційного устрою  держави  і вона виділяє  групи видатків  на управління державою  в цілому  та управ- ління на місцях.


 

Має такі рівні деталізації:

1) розділи, в яких визначаються видатки  бюджету на здійснення функцій  держави, АРК чи місцевих органів;

2) підрозділи  та групи, в яких конкретизуються напрямки вико- ристання  бюджетних  коштів  на здійснення функцій  держави, АРК, місцевих органів.

2. За ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відом- ча класифікація видатків та кредитування бюджету).

Відомча класифікація видатків та кредитування бюджету містить перелік  головних  розпорядників бюджетних  коштів  для системати- зації видатків та кредитування бюджету за ознакою головного розпо- рядника  бюджетних коштів.

На основі відомчої класифікації видатків  та кредитування бюд- жету Державне  казначейство України  складає та веде єдиний  реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

3. За бюджетними  програмами  (програмна класифікація видат- ків та кредитування бюджету).

Використовується при формуванні бюджету по програмно-цільо- вому методу.

4. За економічною характеристикою операцій по видатках — еко- номічна  класифікація видатків  (ЕКВ). За цією ознакою вони поді- ляються на поточні та капітальні.

Класифікація кредитування бюджету систематизує кредитуван- ня бюджету за типом позичальника та поділяє операції з кредитуван- ня на надання кредитів з бюджету і повернення  кредитів до бюджету.

У складі витрат (видатків) бюджету виділяються витрати (видат- ки) споживання і витрати (видатки) розвитку відповідно до бюджет- ної класифікації.

Економічна класифікація  видатків. Економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економіч- ними ознаками  з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками  (заробітна плата, нарахування, всі види  господарської  ді- яльності, виплати населенню, що іменуються як трансферти насе- ленню, та інші категорії). Такий розподіл дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечити єдиний  підхід до всіх отри- мувачів з точки зору виконання бюджету.


 

Ця класифікація є важливою  для планування та організації облі- ку видатків кожної бюджетної установи. Адже всі видатки планують- ся в кошторисі і відображаються в бухгалтерському обліку та звітнос- ті за кодами економічної класифікації видатків.

При  цьому  кожному  конкретному виду  видатків  (статті  видат- ків)  присвоєно  4-рівневий цифровий код, який  скорочено  познача- ють буквами:  КЕКВ (код економічної  класифікації видатків).  Таке кодування дозволяє отримувати  інформацію  про конкретні  видатки установи.

Відповідно  до економічної  класифікації, видатки  бюджетних установ поділяються на поточні та капітальні.

Поточні  видатки  — це видатки  бюджетів, що спрямовуються на виконання бюджетних програм та які забезпечують  поточне функці- онування бюджетних установ, проведення досліджень, розробок, за- ходів та надання поточних трансфертів населенню та підприємствам.

Таким видаткам присвоєно  код 1000.

В свою чергу ця група видатків конкретизується окремими  вида- ми видатків, що об’єднані в групи економічно однорідних видатків та мають свій код. Зокрема це такі.

1100 — Видатки на товари і послуги, в тому числі:

1110 — Оплата праці всіх працівників бюджетних установ, премії, матеріальна допомога, винагорода,  одноразові  допомоги  при виході на пенсію, відставку  та інше. Величина  заробітної  плати відобража- ється без нарахувань  на оплату праці;

1112 — грошове утримання військовослужбовців.

1120 — Нарахування на заробітну  плату. Нарахування на фонд оплати  до фондів  соціального  страхування (за встановленими тари- фами), обов’язкове страхування відповідно до законодавства.

1130 — «Придбання товарів і послуг». За цим кодом здійснюється придбання предметів  і матеріалів,  термін експлуатації яких не пере- вищує 365 календарних днів або вартість яких без ПДВ не перевищує

1000 грн.

До цієї категорії видатків відносять:

1131  —  «Предмети,  матеріали,  обладнання  та інвентар,  в тому числі м’який інвентар та обмундирування»;

1132 — «Медикаменти та перев’язувальні матеріали»;

1133 — «Продукти харчування»;


 

1134 — «Оплата  послуг (крім комунальних);

1135 — «Інші видатки»;

1140 — «Видатки на відрядження»;

1150 — «Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи  спеціального  призначення,що мають  загальнодержавне зна- чення»;

1160 — «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв»;

в тому числі:

1161 — «Оплата  теплопостачання»;

1162 — «Оплата  водопостачання та водовідведення»;

1163 — «Оплата  електроенергії»;

1164 — «Оплата  природного газу»;

1165 — «Оплата  інших комунальних послуг»;

1166 — «Оплата  інших енергоносіїв».

1170 — «Дослідження і розробки, видатки державного (регіональ- ного) значення».

До цієї категорії відносять видатки, передбачені на дослідження і розробки, що включають оплату різноманітних послуг, наданих згід- но укладених  угод сторонніми  установами  та організаціями, в ціну яких входять витрати установи — надавача послуг. Тобто, це видатки на виконання науково-дослідних робіт за рахунок держбюджету.

1171 — «Дослідження і розробки,  окремі заходи розвитку  по ре- алізації   державних   (регіональних)  програм»   —  включає   видатки по  забезпеченню   розвитку  у  певній  галузі  економіки.  Наприклад,

«Докорінне  поліпшення земель підприємствами агропромислового комплексу»,  «Селекція в тваринництві та птахівництві», «Загально- державна космічна програма».

1172 — «Окремі заходи по реалізації  державних  (регіональних) програм, не віднесених до заходів розвитку. Наприклад, молодіжні програми, участь в проведенні олімпійських ігор та інші.

1200 — Виплата процентів  (доходу) за зобов’язаннями.

Включають  виплату  процентів  за позиками  та дисконт (або пре- мія) за цінними  паперами  (різниця між ціною продажу та номіналь- ною вартістю цінних паперів).

1300 — Субсидії  та поточні трансферти.

Під субсидіями розуміють всі невідплатні поточні виплати під- приємствам,  що не передбачають  компенсації  у вигляді  спеціально


 

обумовлених виплат чи товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов’язані з відшкодуванням збитків державних  під- приємств.

Трансфертні платежі — це невідплатні  і безповоротні платежі, які не є при дбанням товарів чи послуг, наданням  кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Трансферти населенню  — це поточні  платежі  фізичним особам або надання  їм матеріальної  допомоги  у натуральному вигляді,  які передбачені для збільшення їх доходу. Трансферти населенню мо- жуть надаватись як у готівковій формі так і шляхом оплати рахунків. Це наприклад,  можуть бути видатки  на харчування, комунальні  по- слуги, оплата за проїзд тощо.

1310 — «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (устано- вам, організаціям).

1320 — «Поточні трансферти органам державного  управління ін- ших рівнів».  Відносяться кошти,  що передаються  іншим  бюджетам (включаючи дотації бюджетам інших рівнів), інші поточні трансфери органам державного управління.

1340 — «Поточні трансферти населенню».

Трансферти населенню  — це поточні  платежі  фізичним особам, або надання  їм матеріальної  допомоги  у натуральному вигляді  для збільшення їх доходу. Це може бути окрема добавка до бюджету кон- кретної сім’ї, особам чи компенсація окремих видів витрат, наприклад на харчування, на оплату проїзду, на комунальні  послуги, та інше; до- помога інвалідам, багатодітним  сім’ям, стипендії, пенсії, путівки на оздоровлення.

1341 — «Виплата пенсій і допомоги».

1342 — «Стипендії».

1343 — «Інші поточні трансферти населенню».

1350 — «Поточні  трансферти за кордон». Включають  платежі ін- шим країнам, членські внески в міжнародні організації.

Капітальні видатки  — це платежі  з метою придбання необорот- них активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, невідплатні платежі, що передаються одержувачам бюджетних коштів з метою придбання ними  подібних  активів,  компенсації  втрат,  пов’язаних  з руйнуванням чи пошкодженням необоротних  активів.  Такі видатки відображаються за кодом 2000. Зокрема це такі.


 

2100 — «Придбання основного капіталу»  — витрати  на придбан- ня або створення власними  силами  основних  засобів  та інших нео- боротних матеріальних активів.

2110 — придбання обладнання  та предметів тривалого  (більше року) терміну використання (транспортних засобів, виробниче  об- ладнання,  меблі, дитяче  та медичне  обладнання, меблі для закладів культури, музейні фонди, література  тощо).

2120 — капітальне  будівництво (придбання). в тому числі:

2121 — будівництво (придбання) житла;

2123 — інше будівництво (придбання);

2130 — капітальний ремонт, реконструкція і реставрація;

в тому числі:

2131 — капітальний ремонт і реконструкція жилого фонду;

2133 — капітальний ремонт інших об’єктів;

2140 — реконструкція та реставрація;

2141 — реконструкція житлового  фонду;

2143 — реконструкція інших об’єктів;

2144 — реставрація  пам’яток культури, історії, архітектури;

2200 — «Створення державних  запасів і резервів».

Сюди відносять витрати на закупівлю товарів для створення стра- тегічних і надзвичайних запасів та інших товарів, що мають особливо важливе  значення  для країни,  зокрема,  державний  фонд дорогоцін- них металів та каміння, а також державний  матеріальний резерв.

2300 — «Придбання землі і нематеріальних активів».

2400 — «Капітальні трансферти».

Капітальні трансферти це безповоротні  односторонні  платежі органів управління, які не ведуть до виникнення чи погашення  їх фінансових  вимог. Вони передбачені  на придбання капітальних ак- тивів, компенсації  втрат, пов’язаних з пошкодженням основного ка- піталу або збільшення капіталу одержувачів  бюджетних коштів.

в тому числі:

2410 — капітальні  трансферти підприємствам (установам,  орга- нізаціям);

2420 — капітальні  трансферти органам державного  управління інших рівнів;

2430 — капітальні трансферти населенню;


 

2440 — капітальні трансферти за кордон;

2450 — капітальні трансферти до бюджету розвитку. Класифікація видатків виділяє  такі групи видатків як нерозподі-

лені видатки та видатки на кредитування.

Нерозподілені видатки — це витрати із резервних фондів держав- ного і місцевих бюджетів та фондів непередбачених  видатків Ради міністрів  Автономної  республіки  Крим, обласних  і місцевих  адміні- страцій, виконкомів  місцевих рад. Вони мають код 3000.

Кредитування. В результаті  надання  кредитів за рахунок бю- джетних коштів у позичальників виникають  зобов’язання  перед бюджетом і ці кошти мають бути повернені  до бюджету. Тому сюди відносяться надання  кредитів  та їх повернення. Видатки  цієї групи мають код 4000. Поділяються на підгрупи:

4100 — «Внутрішнє кредитування». Передбачає  кредитування органів  управління інших  рівнів,  державних  підприємств,  фінансо- вих установ. Окремо виділено надання та повернення  кредитів.

4110 — Надання внутрішніх кредитів;

4120 — Повернення внутрішніх кредитів;

4200 — «Зовнішнє кредитування». Включає  кредитування і пла- тежі в рахунок  його погашення,  які надаються  зарубіжним країнам, міжнародним організаціям,  підприємствам, приватним особам та ін- шим суб’єктам. Деталізується:

4210 — Надання зовнішніх кредитів;

4220 — Повернення зовнішніх кредитів.

Видатки  одержувачів бюджетних коштів здійснюються  за таки- ми колами економічної класифікації видатків бюджету:

1171 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку  по реалі- зації державних  (регіональних) програм».

1172 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) про- грам, не віднесені до заходів розвитку».

1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям).

2410 «Капітальні трансферти підприємствам (установам,  органі- заціям).

Розподіл видатків за їх видами дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечує єдиний підхід до всіх одержувачів з точ- ки зору виконання бюджету.


 

Відповідно  до затвердженого 8 липня 2010 року Бюджетного ко- дексу захищені видатки — це видатки загального фонду бюджету, об- сяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення  затвердже- них бюджетних призначень.

Захищеними видатками  Державного  бюджету України  визнача- ються видатки загального фонду на:

– оплату праці працівників бюджетних установ;

– нарахування на заробітну плату;

– придбання медикаментів  та перев’язувальних матеріалів;

– забезпечення продуктами харчування;

– оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

– обслуговування державного боргу;

– поточні трансферти населенню;

– поточні трансферти місцевим бюджетам;

– підготовку кадрів вищими навчальними закладами I–IV рівнів акредитації;

– забезпечення інвалідів  технічними  та іншими  засобами  реабі- літації, виробами  медичного призначення для індивідуального користування;

– фундаментальні дослідження,  прикладні наукові  та науково- технічні розробки.