1. Розпорядники коштів

Для  здійснення програм  та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Розпорядниками бюджетних коштів  являються бюджетні уста- нови в особі їх керівників,  що уповноважені на отримання бюджет- них асигнувань,  взяття  бюджетних зобов’язань та здійснення витрат бюджету.


 

За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поді- ляються на головних розпорядників та розпорядників нижчого рівня.

Головні розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їх керівників,  які відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України отримують повноваження шляхом встановлення їм бюджет- них призначень.

Бюджетні призначення — це повноваження надане головному розпоряднику бюджетних  коштів, що має кількісне  та часове обме- ження і дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Розпорядник коштів  нижчого  рівня  — це розпорядник, який  у своїй діяльності  підпорядкований головному розпоряднику, або роз- поряднику вищого  рівня,  або діяльність  якого  координується через останнього.

Розпорядники коштів  нижчого  рівня  поділяються на розпоряд- ників коштів 2 і 3 рівня. Це керівники  підвідомчих установ і організа- цій і які отримують кошти з бюджету через вищого розпорядника на утримання своєї установи.

Одержувачі бюджетних коштів  — це суб’єкти господарювання, громадські  та інші організації, що не мають статусу бюджетної уста- нови, та уповноважені розпорядником бюджетних коштів на здій- снення  заходів, передбачених  бюджетною програмою, та отримують на їх виконання кошти бюджету.

Головні розпорядники можуть бути по державному  та місцевому бюджету.

Головні розпорядники коштів Державного  бюджету України  ви- значаються  статтею 22 Бюджетного кодексу та затверджуються зако- ном про Державний бюджет України  шляхом  встановлення їм бю- джетних призначень. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, — установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента Укра- їни, Кабінету  Міністрів  України  в особі їх керівників;  міністерства, Конституційний Суд України, Верховний  Суд України, вищі спеціа- лізовані суди та інші органи, безпосередньо  визначені  Конституцією України,  в особі їх керівників,  а також  Національна академія  наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія  медичних  наук  України,  Національна академія  педагогіч-


 

них наук України, Національна академія правових наук України, На- ціональна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики  у відповідній сфері, в особі їх керівників;

Головні розпорядники коштів  місцевих  бюджетів  визначаються рішенням  про місцевий  бюджет. Зокрема, головними  розпорядника- ми по місцевому бюджету є:

– за  бюджетними   призначеннями, визначеними  рішенням  про бюджет Автономної Республіки Крим, є — уповноважені юри- дичні особи (бюджетні  установи),  що забезпечують  діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства  та інші ор- гани влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;

– за бюджетними  призначеннями, визначеними іншими  рішен- нями про місцеві бюджети, — місцеві державні адміністрації, виконавчі  органи  та апарати  місцевих  рад (секретаріат Київ- ської  міської  ради),  головні  управління, управління, відділи та інші самостійні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих  органів  місцевих  рад в особі їх ке- рівників.

Головний розпорядник бюджетних коштів:

– розробляє план своєї діяльності  відповідно  до завдань і функ- цій, визначених  нормативно-правовими актами, виходячи  з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;

– розробляє на підставі  плану  діяльності  проект  кошторису  та бюджетні  запити  та подає їх Міністерству фінансів  чи місце- вому фінансовому органу. Бюджетний запит  — документ,  що підготовлений розпорядником бюджетних коштів, і містить обґрунтовані пропозиції  щодо обсягу бюджетних коштів, що необхідні для його діяльності на наступний  бюджетний період;

– отримує  бюджетні призначення шляхом їх затвердження у за- коні про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку  до розпорядників бюджет- них коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) ві- домості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджет- ними асигнуваннями;


 

– затверджує  кошториси  розпорядників бюджетних коштів ниж- чого рівня, якщо інше не передбачене законодавством;

– здійснює внутрішній  контроль  за повнотою надходжень, отри- маних розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюд- жетних коштів;

– одержує   звіти  про  використання  коштів  від  розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів і аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів;

– розробляє та затверджує  паспорти  бюджетних програм і скла- дає звіти про їх виконання, здійснює  аналіз  показників вико- нання  бюджетних  програм (у разі застосування програмно-ці- льового методу у бюджетному процесі).

А також виконує інші функції згідно з Бюджетним кодексом.

Для  упорядкованості процесу  розподілу  бюджетних  коштів, го- ловні розпорядники до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів  бюджетних ко- штів за територіями. Ці дані оформляються за встановленою формою головними  розпорядниками на паперових  та електронних носіях та подаються  до Державного  казначейства.  Яке в свою чергу доводить отриману  інформацію  до своїх управлінь.  Таким  чином в управлін- нях держказначейства збирається інформація про мережу (перелік) бюджетних установ та організацій, що будуть отримувати кошти з державного бюджету.