1.3. Загальні поняття про сутність, види та засоби фальсифікації товарів

Фальсифікація (від лат. falsifico — підробляю) — це дії, які спрямова- ні на обдурювання отримувача і (або споживача) шляхом підробки об’єкту куплі-продажу з корисливою метою.

В широкому розумінні фальсифікацію можна розглядати як дії спря- мовані на погіршення споживчих властивостей товару або зменшення йо- го кількості при зберіганні найбільш характерних показників, які не є суттєвими для споживача. Фальсифікація харчових продуктів найчастіше проводиться шляхом надання їм окремих найбільш типових ознак, напри- клад, зовнішнього вигляду або кольору при загальному погіршенні або втраті інших найбільш значимих властивостей харчової цінності, втому числі і безпеки.

Відповідно Закону України «Про якість та безпеку харчових продук- тів і продовольчої сировини» (розд. II, стаття 4) неякісними, небезпечними для здоров’я і життя людини та фальсифікованими є харчові продукти і продовольча сировина, якщо:

1)         вони містять будь-які шкідливі чи токсичні речовини екзогенного або природного походження, небезпечні для здоров’я мікроорганізми або їх токсини, гормональні препарати та продукти їх розкладу;

2)         вони  містять  харчові  добавки,  які  не  отримали  в  установленому порядку висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи і не до- зволені для використання за призначенням, або не визначено умови, додержання яких забезпечує безпечне використання харчових продук- тів і продовольчої сировини, чи їх вміст перевищує встановлені гра- нично допустимі рівні;

3)         вони містять будь-які сторонні предмети чи домішки;

4)         для  їх  виготовлення  використовуються  продовольча  сировина  чи супутні матеріали, які не властиві найменуванню і виду харчового продукту, зіпсована чи непридатна за іншими ознаками продовольча сировина;

5)         тара, пакувальні чи супутні матеріали, які використовуються у процесі виробництва харчових продуктів, повністю або частково виготовлені із матеріалів, що не відповідають вимогам безпеки чи відсутні в пе- реліку матеріалів, дозволених для контакту з харчовими продуктами


 

Головним державним санітарним лікарем України для певних видів харчових продуктів;

6)         порушено  визначені  нормативними  документами  рецептуру,  склад,

умови виробництва чи транспортування, реалізації і використання;

7)         приховується небезпека їх споживання або їхня низька якість;

8)         порушено умови зберігання і (або) строк придатності до спожи-

вання;

9)         з метою збуту споживачам або використання у сфері громадського харчування виробником (продавцем) навмисне надано зовнішнього вигляду та (або) окремих властивостей певного харчового продукту, але які не можуть бути ідентифіковані як продукт, за який видаються. Факт  фальсифікації  харчового  продукту  встановлюється  у  процесі його ідентифікації.

Термін «фальсифіковані товари» іноді плутають з такими поняттями як «підробки-замінники» (сурогати, імітатори) та «дефектні товари», які одержують при порушенні технології виробництва. Така плутанина відбу- вається в зв’язку з тим, що деякі підробки-замінники та дефектні товари використовують з метою фальсифікації натуральних продуктів, при цьому одержувачу і/або споживачу навмисно не надається необхідна інформація, або надається перекручена.

Але якщо на маркуванні та в товаросупроводжуючих документах вка- зані їх точне найменування та сорт, то замінники та дефектні товари не від- носяться до фальсифікованих. Наприклад, кофейні напої з додаванням каво замінників, ковбаса особа, якщо вказані всі добавки — соєвий ізолят, крох- маль, борошно.

Об’єктами фальсифікації є: товари, послуги, грошові знаки, докуме- нти, інформація, фінансова та бухгалтерська документація, маркувальні та ідентифікаційні знаки, історичні факти, погляди та висловлення видатних особистостей та інше.

При фальсифікації продовольчих товарів підробляється одна або декіль-

ка характеристик товару, що дозволяє виділити такі види фальсифікації:

•           асортиментна (видова);

•           якісна;

•           кількісна;

•           вартісна;

•           інформаційна;

•           комплексна.


 

Кожний вид фальсифікації має свої засоби підробки товару.

Асортиментна фальсифікація — це підробка, яка здійснюється шляхом повної заміни його замінниками другого сорту, виду або на- йменування із збереженням подібності (схожості) одного або декілька прикмет (ознак).

У відповідності від засобів фальсифікації, подібності (схожості) влас- тивостей замінника та фальсифікуємого продукту відрізняють слідуючі способи фальсифікації:

•           пересортиця;

•           заміна високоякісного продукту низькоцінним замінником, який має схожі ознаки;

•           заміна натурального продукту імітатором.

Пересортиця є найбільш поширеним різновидом асортиментної фаль- сифікації. Пересортиця — дії, які спрямовані на обман (обдурювання) одержувача і/або споживача шляхом заміни товарів вищого ґатунку нижчим.

Так, кава Робуста 1 сорту може бути реалізована як Арабіка вищого сорту, масло вершкове Бутербродне як Селянське, борошно, крохмаль першого сорту як вищий.

При асортиментній фальсифікації використовують замінники, які під- розділяють на харчові та нехарчові. Ці замінники мають деяку схожість з натуральними продуктами по одному чи декілька показникам, вони дешев- ше і відрізняються зниженою харчовою цінністю.

В якості об’єктів при асортиментній фальсифікації частіше викорис-

товують слідуючи харчові замінники:

•           подібні товари з другої групи, які мають більш низькі споживчі влас-

тивості: замість солених оселедців — солену салаку, сарданелу;

•           імітатори натурального продукту, подібного по характерним ознакам: замість чорної ікри — білкову, вершкового масла — маргарин, кави кавові напої;

•           продукти, які виготовлені з генетично модифікованої сировини: кар- топлі, сої, кукурудзи, а також м’ясо тварин, яких кормили генетично модифікованою сировиною.

Якісна фальсифікація — це підробка товарів за допомогою харчових та нехарчових добавок для покращення органолептичних властивостей при зберіганні або втраті інших споживчих властивостей.

Об’єктом даного виду фальсифікації є харчові продукти з різними добавками або порушеними рецептурами.


 

До засобів якісної фальсифікації відносять:

•           додавання води;

•           додавання більш дешевих компонентів за рахунок більш цінних;

•           часткова заміна натурального продукту чуже рідними добавками;

•           введення різних харчових добавок;

•           часткова або повна заміна продукту харчовими відходами;

•           додавання консервантів, антиокислювачів та антибіотиків без їх за-

значення на маркуванні товару.

До нехарчових добавок, які не наносять шкоди організму людини, мо-

жна віднести крейду, терту цеглину, вапно, інертні наповнювачі та інші.

До нехарчових отруйних додавань відносять: насіння отруйних рос- лин (кукіль, гірчак рожевий), кількість яких суворо нормується стандар- том, листя отруйних рослин використовують при додаванні в чай.

До нехарчових канцерогенних добавок відносять речовини, які сприяють онкологічним захворюванням (деякі барвники, емульгатори, консерванти).

До нехарчових наркотичних добавок відносять: додавання в пиво і безалкогольні напої, вино, горілку наркотичних речовин; настоювання їх на листях тютюну.

Вода використовується для фальсифікації майже всіх продуктів: дода- ють в соки, пиво, горілку, вина, мінеральні води, молоко і молочні продук- ти, ковбасні та рибні вироби.

При додаванні води додатково вводять також барвники (цукровий колір для коньяку), вологоутримуючі речовини (в ковбасні вироби додат- ково вводять крохмаль, пектин, желатин та інші).

Добавки — це речовини чи сировина, які додаються до харчових про-

дуктів для поліпшення їх споживчих властивостей.

Харчові добавки широко використовуються в харчовій промисловос- ті, їх кількість в продуктах та сировині передбачені рецептурою і деякі но- рмуються НТД. На маркуванні багатьох вітчизняних та імпортних товарів вказуються дозволені харчові добавки, які згідно «Кодекс аліментаріус» маркуються знаком «Е» з порядковим номером харчової добавки (напри- клад, Е 330 — лимонна кислота).

Всього в світі існує більш тисячі різних харчових добавок, які підроз- діляються на декілька основних груп по сфері їх використання: регулятори кислотності, наповнювачі, барвники, антиокислювачі, піногасники, речо- вини,  що  сприяють  збереженню  кольору,  емульгатори,  піноутворювачі,


 

консерванти,  розпушувачі,  стабілізатори,  підсолоджувачі,  ароматичні  та інші речовини.

Якісною фальсифікацією вважається використання дозволених і не- дозволених добавок, непередбачених рецептурою, з метою ввести в оману споживача відносно дійсних споживчих властивостей товару. Наприклад, при перевезенні екзотичних фруктів з далекої Південної Америки або Індо- незії, використовують поверхневі консерванти. Але на маркуванні знайти ці консерванти споживач не зможе, тому що їх не вказують.

На жаль, стандарт України не зобов’язує друкувати перелік речовин, які входять до складу продуктів. Хоча, відповідно Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» (розділ II, ст. 7) вказано, що на маркуванні повинна бути «інформація про склад хар- чового продукту, якщо він виготовлений з кількох складників, із зазначенням переліку назв використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок, барвників, інших хімічних речовин або сполук.» Споживач може тільки вітати тих виробників, які перелічують всі речовини, що входять до складу продукту. Тому, якщо на пляшці «Пепсі» не знайдете переліку добавок, то не думайте, що їх там нема, ні, просто вони не перелічені.

До якісної фальсифікації також відносяться підфарбування або арома- тизація харчових продуктів, використання підсолоджувачів замість цукру при виготовленні напоїв, якщо вони не передбачені рецептурою та техно- логією виробництва.

Різновидом якісної фальсифікації є також повна або часткова заміна натурального продукту нехарчовими відходами. Наприклад, реалізація спитого чаю під видом натурального, кави натуральної, з якої витягли при- родний кофеїн і додали синтетичний.

Кількісна фальсифікація —  це обман споживача за рахунок знач- них відхилень параметрів товару (маси, об’єму, довжини і т. п.), що пере- вищують гранично допустимі норми відхилень. Відповідно стандартам України вказують в них припустимі відхилення від маси нетто у відсот- ках або грамах.

Кількісна фальсифікація є одним з найбільш давніх способів обману покупців. Одна із заповідей пророка Мойсея говорить: «Да будут у вас весы верные, гири верные…» (Библия. Книга Ветхого завета. Каноны, гл. 19). В іншій заповіді Мойсей говорить: «Гиря у тебя должна быть точная и пра- вильная, чтобы продлились дни твои на земле, которую Господь Бог твой


 

дает тебе в удел; ибо мерзок перед Господом Богом твоим всякий делаю-

щий неправду» (там же, гл. 25).

На практиці цей вид фальсифікації називають недоваженням або обміром. Для кількісної фальсифікації найчастіше використовують фаль- шиві засоби вимірювань (гирі, вимірювальний посуд) або неточні вимірю- вальні пристрої (ваги, прилади і тощо). Іноді використовують спеціальні засоби обміру або обваги (обвага на папір, на бросок тощо). До спеціаль- них засобів кількісної фальсифікації можна віднести:

•           використання магнітів, які кладуть на ваги з тильного боку. Який не бачить покупець;

•           заморожування м’яса, риби, напівфабрикатів водою, при цьому підви-

щується маса продукту;

•           нефасовані цукор, борошно, крупу, сіль, сушені фрукти поміщають в зволожуючий склад. За декілька днів вони набирають, підвищують вагу на мішок 1…3 кг;

•           порушають встановлення вагів, ставлять регулювання нахилу вагів на користь продавців (до 5–20 г);

•           при фасовці сипучих товарів здійснюють змішування борошна різних ґатунків, цукор білий і жовтий (рафінований і нерафінований);

•           фасують черствий хліб в пакети, де він злегка пом’якшується;

•           встановлення вагів боком, щоб покупець не зміг точно визначити вагу продукту;

•           заспокоювання стрілки вагів рукою в той же час підтримка чашки з метою підвищення ваги продукту.

Порядок і методика правильних зважувань приводиться в технічних

документах на вимірювальні прибори, а також в «Правилах продажу про-

довольчих товарів», затверджених наказом МЗЕ 3 від 28.12.94 № 237.

Кількісна фальсифікація здійснюється при виробництві, при фасовці товарів (кави, цукру, борошна), розливі напоїв (горілки, вина, пива), а також на підприємствах торгівлі, масового харчування при відпустці споживачу.

Вартісна фальсифікація — це обман споживача шляхом реалізації низькоякісних товарів по цінам високоякісних або товарів з меншими кіль- кісними характеристиками по ціні товарів з більшими кількісними показ- никами.

Цей вид фальсифікації є самим розповсюдженим, тому що поєднує в собі і інші її види (асортиментну, кількісну і інші). Саме вартісна фальсифі- кація і є головною метою корисного обману споживачів, тому що дозволяє


 

одержати незаконний прибуток шляхом незаконного підвищення вартості товару.

В умовах ринкової економіки, однією з характерних рис якої є вільні ціни, які регулюються тільки конкуренцією між окремими виробниками, вартісна фальсифікація може використовуватися для реалізації фальсифі- кованої  низькоякісної  продукції  або  навіть  небезпечних  товарів,  або  з метою цінової конкуренції, зокрема, для формування споживчих переваг даного товару з допомогою демпінгових цін.

Інформаційна фальсифікація — обман споживача з допомогою нето-

чної або перекрученої інформації про склад або властивості товару.

Даний вид фальсифікації «забезпечується» спотворенням, тобто усві- домленою суб’єктивною зміною інформаційних даних у маркуванні, супровідній документації та рекламі. Інші, подані вище, види фальсифіка- ції у більшості випадків супроводжуються саме інформаційною фальсифі- кацією про склад і властивості виробів. При цьому свідомо спотворюються чи вказуються неточно такі дані:

•           найменування (назва) товару;

•           торгова марка, фірмова назва, товарний знак чи логотип виробника;

•           країна походження товару;

•           фірма-виробник товару та її поштова адреса;

•           кількісні характеристики виробу;

•           сировинний чи компонентний склад виробу;

•           дата виготовлення, терміни та умови реалізації чи зберігання.

Свідоме спотворення цих даних або неточне чи помилкове їх подан- ня, насамперед у товарному маркуванні, є підставою для того, щоб вважати виріб сфальсифікованим. Найчастіше в носіях виробничого товарного мар- кування не вказується або ж вказується неправильно країна походження виробу і фальсифікується штриховий код. Досить часто підробляються то- варні марки (товарні знаки та логотипи) відомих виробників, тобто ті, що мають ознаки бренду. До речі, у цьому випадку матеріальних і моральних збитків зазнає не тільки споживач, а й виробник, який є власником товар- ної марки, котра підробляється.

За  оцінками  європейських  фахівців,  близько  20 %  усіх  споживчих товарів — контрафактні, а частка їх на російському ринку, на думку росій- ських експертів, сягає залежно від товарної групи, 30-90 %. Враховуючи реалії сьогодення, можна припустити існування аналогічної ситуації і на українському ринку. Для сумлінного виробника (продавця) така підробка


 

товарів (фальсифікація) означає порушення їх прав на об’єкти інтелек- туальної (промислової) власності, а значить — потенційні фінансові збитки.

У міжнародній практиці явищем недобросовісної конкуренції згідно з положенням Паризької конвенції про охорону промислової власності вважається «…всякий акт конкуренції, який суперечить чесним звичаям у промислових і торгових справах». Там же вказано, що актом недобросові- сної конкуренції визнані «…всі дії, які здатні яким би то не було спосо- бом викликати помилкове сприйняття відомостей стосовно підприємства, продуктів або промислової чи торгової діяльності конкурента; помилкові судження при здійсненні комерційної діяльності, які здатні дискреди- тувати підприємство, продукти або промислову чи торгову діяльність конкурента; вказівки або судження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману стосовно ха- рактеру, способу виготовлення, властивостей, здатності до використання або кількості товарів».

Внаслідок використання методів (дій, способів, прийомів) недобросо- вісної конкуренції для господарюючого суб’єкта може відбутися досягнен- ня неправомірних переваг у конкуренції, тобто їх отримання стосовно ін- шого господарюючого суб’єкта (підприємця) шляхом порушення чинного законодавства, якщо воно підтверджене рішенням відповідного держав- ного органа, який має на це відповідні повноваження. У Законі України

«Про захист від недобросовісної конкуренції» нею, зокрема вважаються дії, перераховані нижче:

•     неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів,

упаковки;

•     неправомірне використання товару іншого виробника;

•     копіювання зовнішнього вигляду виробу;

•     порівняльна реклама.

Неправомірним використанням чужих позначень, рекламних матеріа- лів, упаковки вважається їх використанням без дозволу уповноваженої на те особи. Це стосується чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаков- ки товарів, назв літературних, художніх товарів, періодичних видань, за- значень походження товарів, у випадку, які можуть призвести до змішу- вання з діяльністю іншого господарюючого суб’єкта (підприємця), який має пріоритет на їх використання. Законом передбачено, що використання


 

у фірмовому найменуванні власного імені фізичної особи не визначається неправомірним, якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що виключає змішування з діяльністю іншого господарюючого суб’єкта (підприємця).

Неправомірним використанням товару іншого виробника вважається введення у господарський обіг під своїм позначенням товару іншого виро- бника шляхом змін чи зняття позначень виробника без дозволу уповнова- женої на те особи.

Копіювання зовнішнього вигляду виробу є відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого господарюючого суб’єкта (підприємця) і введення його у господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб’єкта (підприємця). Законом передбачено, що копіювання зовнішнього вигляду виробу або його частин, якщо воно обумовлено виключно їх функ- ціональним застосуванням, неправомірним не визнається.

Перші три з перерахованих вище груп дій (способів, прийомів чи ме- тодів) у практиці комерційної діяльності переважно трапляються під такими назвами, як контрафакція, обманна імітація, обманне маркування, підміна товарів чи послуг («to pass off»).

Контрафакцією у практиці комерційної та юридичної діяльності най- частіше називають копіювання товарного знаку або його істотних елементів, або інших елементів бренду (фірмового найменування, форми, упаковки, зовнішнього оформлення) для діяльності, ідентичної або подібної до діяль- ності власника знака або інших елементів бренду.

Обманна імітація — це приблизне відтворення чужого знака (мар- ки, асортиментної назви, фірмового найменування тощо), котре потен- ційно спроможне викликати небезпеку сплутання оригінального та імітованого  знаків  (або  всіх,  перерахованих  вище,  його  видових  по- нять). У практиці недобросовісної конкуренції бувають випадки, коли ототожнення імітованих марок з тими, що вже добре себе зарекоменду- вали, використовується. Найпоширенішим шляхом є написання імітова- них марок однотипними з оригінальними марками шрифтами (Panafonic або Panasunic (Panasonic), Beebak або Reabok (Reebok), Abibas (Adidas), Mulinex (Moulinex), Shrap (Sharp) і т. д.), а також — створення подібних на перший погляд образних знаків (зображень, етикеток, колірних композицій тощо). Обманне маркування — це свідоме використання з комерційною метою справжнього, оригінального знака іншої юридичної


 

особи (власника знаку) для позначення своїх товарів або послуг. Насту- пним за частотою свідомого спотворення об’єктом у маркуванні є дати виготовлення виробів, а також терміни та умови їх реалізації чи зберігання. При цьому в практиці торгівлі трапляються випадки прямого незаконного пере маркірування дат чи продовження термінів (так звано- го «перебивання»).

Штриховий код (ШК) — це знак, що забезпечує автоматизовану іден- тифікацію та автоматизований облік інформації про товар. Він є послідов- ністю штрихів та проміжків визначеного розміру, тобто кожна цифра або буква у штриховому коді відображається їх комбінацією за чітко визначе- ними правилами (штрихкодовою символікою) так, що закодовану тут інфо- рмацію можна автоматично зчитати за допомогою спеціальних пристроїв — сканерів штрихового коду.

Слід відзначити, що на початках застосування ШК їх могли впрова- джувати тільки солідні крупні фірми, які завоювали престиж і підтримува- ли його за рахунок високої якості продукції. Тоді ШК на упаковці не тіль- ки підіймали престиж фірми, але і виконували роль реклами, тому в цей період ШК асоціювалось у споживача з товарами, якість яких відповідала підвищеним вимогам. Однак масове поширення ШК привело до кодування всіх  товарів  незалежно  від  їх  якості  і  престижу  фірм-виробників.  Крім того, самі ШК стали об’єктом фальсифікації. У зв’язку з цим для фахівця комерції важливо вміти розпізнавати цей вид інформаційної фальсифікації, який супроводжує інші її види (асортиментну, фальсифікацію якості, конт- рафакцію тощо).

На даний час застосовується велика кількість різних по типу стандар- тів штрихових кодів. Умовно вони підрозділяються на дві групи: товарні і технологічні.

Товарні штрихові коди використовуються для ідентифікації виробників товарів. Вони розроблені Міжнародною асоціацією ЕАN.

Технологічні штрихові коди наносяться на будь-які об’єкти для авто- матизованого збору інформації про їх переміщення і подальше застосуван- ня споживачами. Ці коди можуть використовуватися окремо або разом з товарними кодами ЕАN і переслідують мету надати додаткову інформацію про продукцію. Так, на телевізорі, окрім його товарного коду, в стандарті ЕАN-13 наведені технологічні характеристики: тип, серійний номер, номер гарантійного талона виробу та ін.


 

Присвоєння коду будь-якої країни здійснюється торгово-промисло- вою палатою, де реєструється кожен виробник товарів. Наступні чотири- п’ять  цифр  вказують  на  фірму-виробника  товару.  Потім  наносяться  ще п’ять цифр, що позначають код товару.

Таблиця 1.1

Штрихові коди окремих країн світу

 

00–99

США та Канада

73

Швеція

20–29

Резерв ЕАN

740–745

Гватемала

30–37

Франція

 

Сальвадор

380

Болгарія

 

Коста-Ріка

383

Словенія

 

Гондурас

385

Хорватія

 

Нікарагуа

400–440

Німеччина

 

Панама

460–469

Росія

750

Мексика

471

Тайвань

759

Венесуела

474

Естонія

76

Швейцарія

475

Латвія

770

Колумбія

477

Литва

773

Уругвай

480

Філіппіни

775

Перу

482

Україна

777

Болівія

489

Гонконг

779

Аргентина

45–49

Японія

780

Чилі

50

Великобританія

784

Парагвай

5320

Греція

786

Еквадор

529

Кіпр

789

Бразилія


 

Закінчення табл. 1.1

 

531

Македонія

80–83

Італія

535

Мальта

84

Іспанія

539

Ірландія

850

Словаччина

54

Бельгія та Люксембург

858

Словаччина

560

Португалія

859

Чехія

569

Ісландія

860

Югославія

57

Данія

869

Туреччина

590

Польща

87

Голландія

594

Румунія

880

Південна Корея

599

Угорщина

885

Таїланд

600–601

Південна Африка

888

Сінгапур

611

Марокко

899

Індонезія

619

Туніс

90–91

Австрія

64

Фінляндія

93

Австралія

690–691

Китай

94

Нова Зеландія

70

Норвегія

955

Малайзія

729

Ізраїль

 

 

 

Таблиця 1.2

Структура кодового слова коду ЕАN-13

 

ХХХ

ХХХХХ

ХХХХ

Х

 

Код країни походження

Код фірми виробника товару

Код товару (артикул) товару

 

Контрольний знак


 

Остання цифра контрольна і використовується для правильного про- читання попередніх цифр, забезпечуючи тим самим надійність штрихового коду. Розраховується вона за наступною методикою:

•           складаються цифри, що стоять на парних позиціях коду;

•           результат першої дії множиться на 3;

•           складаються цифри, які стоять на непарних позиціях коду;

•           складаються результати 2-ої та 3-ої дій;

•           визначається контрольне число, яке є різницею між отриманою сумою і найближчим до нього великим числом, кратним 10.

У тому випадку, коли габаритні розміри товару, що маркується, не до- зволяють розмістити на ньому штрихову версію ЕАN-13, можна скориста- тися версією ЕАN-8. Використання даного коду характерне для товарів, які продаються вроздріб.

Асоціація «ЄАН-УКРАЇНА» рекомендує своїм членам-виробникам у разі замовлення упаковки та етикеток для товарної продукції окремо обу- мовлювати якість штрих-кодової позначки в договорі з друкарнею. При цьому має бути окремо обумовлено:

•           якість друку та оптичні характеристики штрих-кодової позначки по-

винні відповідати вимогам ДСТУ 3359-96;

•           структура, розміри та побудова штрих-кодової позначки має відпові- дати вимогам ДСТУ 3146-95 (або 3147-95, якщо мова йде про тару або групову упаковку, на які наноситься штрих-кодова позначка сим- воліки ІТF);

•           розташування  штрих-кодової  позначки  на  упаковці  (тарі)  повинно відповідати вимогам ДСТУ 3147-95;

•           особливості, суттєві для конкретної упаковки, наприклад, мінімальну відстань.

Таблиця 1.3

Структура кодового слова коду ЕАN-8

 

ХХ

ХХХ

ХХ

Х

Код країни походження товару

Код фірми виробника товару

 

Код товару

(артикул)

 

Контрольний знак


 

Таблиця 1.4

Коефіцієнт збільшення і розміри штрихових символів кодових слів для  коду ЕАN

 

 

Коефіцієнт збільшення

 

Оптимальна ширина модуля, мм

Розміри штрихового символу, мм

ЕАN-13

ЕАN-8

ширина

висота

ширина

висота

1

2

3

4

5

6

0,80

0,264

29,83

21,00

21,38

17,31

0,85

0,281

31,70

22,32

22,72

18,39

0,90

0,297

3,56

23,63

24,06

19,48

0,95

0,313

35,43

24,95

25,39

20,56

1,00*

0,330

37,29

26,26

26,73

21,04

1,05

0,346

39,15

27,57

28,07

22,72

1,10

0,363

41,02

29,89

29,40

23,80

1,15

0,379

42,88

30,20

30,74

24,89

1,20

0,396

44,75

31,61

32,08

25,97

1,25

0,412

46,61

32,63

33,41

27,05

1,30

0,429

48,48

34,14

34,75

28,13

1,35

0,445

50,34

36,45

36,09

29,21

1,40

0,462

52,21

36,75

37,42

30,30

1,45

0,478

54,07

38,08

38,76

31,88

1,50

0,496

55,94

39,39

40,10

32,46


 

Закінчення табл. 1.4

 

1

2

3

4

5

6

1,55

0,511

57,80

40,70

41,43

33,54

1,60

0,528

59,66

42,02

42,77

34,62

1,65

0,544

61,53

43,33

44,10

36,71

1,70

0,561

63,39

44,64

45,44

36,79

1,75

0,577

65,26

45,96

46,78

37,87

1,80

0,594

67,12

47,27

48,11

38,95

1,85

0,610

68,99

48,58

49,45

40,03

1,90

0,627

70,85

49,69

50,79

41,12

1,95

0,643

72,72

51,21

52,12

42,20

2,00

0,660

74,58

52,52

53,46

43,28

*Розміри, вказані в даному рядку, є базовими

Таблиця 1.5

Допустимі комбінації кольорів субстрату та  штрихів

 

Колір субстрату

Колір штриха

Білий

Чорний,  блакитний, зелений, коричневий

Оранжевий

Чорний,  блакитний, зелений, темно-коричневий

Жовтий

Чорний,  блакитний, зелений, темно-коричневий

Бежевий

Чорний,  блакитний, зелений, темно-коричневий

Червоний

Чорний,  блакитний, зелений, темно-коричневий


 

Таблиця 1.6

Заборонені комбінації кольорів субстрату і штрихів

 

Колір субстрату

Колір штриха

 

Білий

Червоний, оранжевий, золотистий, жовтий, світло-коричневий

Зелений

Червоний, коричневий, чорний

Блакитний

Червоний, чорний

Темно-коричневий

Чорний

Світло-коричневий

Червоний

Золотистий

Чорний,  оранжевий, червоний

 

При нанесенні штрихового коду на упаковку товару необхідно дотри-

муватися ряду вимог, встановлених міжнародними правилами:

•           кожна  упаковка товару  повинна  мати  лише один штриховий код

ЕАN;

•           нанесення штрихового коду на упаковку може здійснюватися різ-

ними способами (офсетним, флексогафічним, літографічним);

•           перед масовим кодуванням продукції необхідно провести дослід- ні перевірки якості нанесення штрихового коду на поверхню упаковки;

•           плівка із зображенням штрихового коду повинна чітко відтворю- вати проміжки й штрихи і не мати спотворень при збільшенні зображення;

•           розмір коду, що наноситься на упаковку, повинен складати від 80 до

200 % базового зображення;

•           розташування штрихового коду на упаковці не повинне знижувати загальної привабливості упаковки для покупця і погіршувати якості зовнішнього вигляду товару;

•           по можливості необхідно розміщувати код на найвиднішому місці (як правило, його наносять в правому нижньому куті упаковки;

•           відстань штрихового коду від країв упаковки повинна бути не менше

20 мм;

•           штриховий код повинен мати чіткі межі;


 

•           код розміщується на тильній стороні упаковки, якщо лицьовою сторо-

ною вважати сторону з назвою товару;

•           при виборі місця для нанесення коду на упаковці зі складною конфі- гурацією слід враховувати, що максимальна відстань між кодом і при- строєм для оптичного прочитання повинна складати 12 мм;

•           на пластмасових упаковках і пакетах код розміщується на найбільш

рівній поверхні.

Термін «активна упаковка» з’явився в 90-х роках. «Активна упаков- ка» містить спеціальні добавки (поглиначі газів і вологи, ароматизатори, антимікробні і ферментативні препарати), які сприяють поліпшенню то- варного вигляду і збереженню органолептичних властивостей харчової продукції.

Проте в реальній комерційній практиці часто трапляється, що штрих- коди виконані або з помилками, або сфальсифіковані. Ознаки, за якими можна відрізнити оригінальні штрих-коди EAN/UPC від помилкових і сфальсифікованих, перераховані нижче.

1.         Розміри  ШК:  мінімально  допустимі  —  21,0x30,0 мм,  максимально допустимі — 52,5x74,6 мм.

2.         Колірне виконання окремих елементів ШК:

•           колір штрихів повинен бути чорним, синім, темно-зеленим або темно-коричневим;

•           колір проміжків, який збігається з фоном, — білим, допускаються жовтий, оранжевий, світло-коричневий;

•           не допускається використання будь-яких відтінків червоного і

жовтого кольорів для штрихів, оскільки вони не зчитуються ска-

нером.

3.         Місце  нанесення  ШК  етикеткою,  що  наклеюється  на  задню  стінку упаковки у правому нижньому кутку, на відстані не меншій ніж 20 мм від країв.

4.         Допускається нанесення ШК на бокову стінку упаковки, на етикетку у

нижньому правому кутку; на м’яких упаковках вибирають місце, де штрихи будуть паралельні до дна упаковки.

5.         ШК не повинен розміщуватися там, де вже є інші елементи маркуван-

ня (текст, рисунки, перфорація).

6.         На упаковку повинен наноситися тільки один тип ШК: EAN або

UPC.


 

7.         Нанесення двох типів ШК (EAN та UPC) допускається, якщо товаро- виробник провів їх реєстрацію у двох асоціаціях, тоді ШК EAN та ШК UPC наносять на протилежні кінці упаковки.

Різновидом інформаційної фальсифікації є підробка упаковки, на- самперед тієї, яка має привабливий зовнішній вигляд, або тієї, що імітує продукт високого рівня якості, хоча найчастіше вміст такої упаковки також фальсифікований. Часто підробляється керамічна та скляна тара оригіналь- ної форми (алкогольні напої та парфумерія), картонна упаковка виробів ко- сметики  і  кондитерських  товарів  тощо.  Така  фальсифікація  спричинена тим, що приваблива упаковка надає виробу неповторного вигляду, а це до- помагає споживачеві ідентифікувати товар і, таким чином, створити йому додаткові переваги щодо реалізації.

Найчастіше застосовують підробку відомих торгових марок напоїв. Для споживача упаковка і етикетка виступають як природний ідентифікатор достовірного товару. Знайомий зовнішній вигляд, конструкція упаковки, матеріали, фірмові кольори продукту забезпечують позитивну реакцію спо- живача і довіру до запропонованого товару. З метою попередження випуску фальсифікованої продукції на перший план виходить питання захисту від під- робки упаковки і етикетки, оскільки саме вони є природними ознаками досто- вірності для споживача. У той же час виготовлення фальшивих етикеток і упа- ковки вважається найбільш доступним і простим способом підробки товару.

Відомі такі способи фальсифікації етикетної продукції: кольорове ксерокопіювання і «цифрова фальсифікація». Поліграфічна підробка — ма- ксимально наближена до технологічних умов випуску оригіналу з викорис- танням відповідних методів друку, матеріалів тощо.

Марка акцизного збору — спеціальний знак, яким маркуються алко- гольні напої та тютюнові вироби. її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність виробництва, ввезення та реалізації на території України; Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тю- тюнових виробів, виготовлених в Україні, відрізняються від марок для ім- портованих напоїв і виробів дизайном та кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Маркування кожної пляшки алкогольних напоїв та пачки тютюнових виробів здійснюється таким чином, щоб цілісність марки підтверджувала відкривання упаковки.


 

Марки акцизного збору для маркування алкогольних напоїв та тютю- нових виробів виготовляються з паперу із питомою масою 70±3 г/м2  і ма- ють відповідні розміри та кольори. Довжина марки для алкогольних напоїв

160, а ширина — 20 мм, для тютюнових виробів відповідно 44 і 20 мм. Імпортні алкогольні напої і тютюнові вироби мають марки фіолетового, а вітчизняні — зеленого і тільки вина — червоного кольорів.

Марки мають нумерацію, що складаються з двох цифр індексу регіо- ну в якому виготовлено продукцію, серії та окремого для кожної марки номера. Така нумерація наноситься паралельно довшій стороні марки (таб- лиця 1.7).

Кожна акцизна марка також містить додаткову інформацію:

•           для алкогольних напоїв імпортного виробництва — напис «АІ», який складається з початкових літер-слів «Алкоголь Імпортний»; двознач- не та однозначне число (рік і квартал, у якому вироблено марки), роз- ділені косою лінією; на марку для імпортних алкогольних напоїв із вмістом спирту від 1,2 до 8,5 % об. наносяться також цифри «1,2–

8,5 %»;

Таблиця 1.7

Індекси регіонів України на акцизних марках

 

 

01

Автономна

Республіка Крим

 

10

 

Київська

 

19

 

Тернопільська

02

Вінницька область

11

Кіровоградська

20

Харківська

03

Волинська

12

Луганська

21

Херсонська

04

Дніпропетровська

13

Львівська

22

Хмельницька

05

Донецька

14

Миколаївська

23

Черкаська

06

Житомирська

15

Одеська

24

Чернівецька

07

Закарпатська

16

Полтавська

25

Чернігівська

08

Запорізька

17

Рівненська

26

м. Київ

09

Ів.-Франківська

18

Сумська

27

м. Севастополь


 

•           для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва написи «ЛГП» та

«ВП», які складаються з початкових літер слів «Лікеро-Горілчана Продукція» та «Виноробна Продукція»; двозначне та однозначне чис- ло (рік і квартал, у якому вироблено марки), розділені косою лінією; для вітчизняних алкогольних напоїв використовуються тільки марки, які відповідають виду продукції та місткості тари;

•           залежно від місткості тари на марки наносять додаткові написи пара-

лельно коротшій стороні (для лікеро-горілчаних виробів — «0,05 л»,

«0,1 л»,   «0,2 л»,   «0,25 л»,   «0,37 л»,   «0,375 л»,   «0,4 л»,   «0,45 л»,

«0,5 л», «0,61 л», «0,7 л», «0,75 л», «1,0 л» і більше, а для виноробної продукції   «0,05 л»,   «0,1 л»,   «0,2 л»,   «0,25 л»,   «0,375 л»,   «0,4 л»,

«0,45 л», «0,5 л», «0,61 л», «0,7 л», «0,75 л», «1,0 л» і більше);

•           для тютюнових виробів — «ТІ» («ТВ»), який складається з почат- кових літер слів «Тютюн Імпортний» («Тютюн Вітчизняний»); дво- значне та однозначне число (рік і квартал, у якому вироблено марки), розділені косою лінією.

Основні елементи захисту акцизних марок від підробки зведено в таб-

лиці 1.8.

Таблиця 1.8

Основні елементи захисту акцизних марок та  їх параметри

 

Основні елементи захисту

Параметри акцизних марок

для лікеро-горілчаної продукції

 

для тютюнових виробів

1

2

3

Розмір

160±0,25х20±0,25 мм

44±0,2х20±0,2 мм

Папір

Білий папір, виготовлений з додаванням кольорових волокон  яскраво-рожевого та темно-синього кольорів. По всьому полю розташова- ний загальний

нефіксований світлий водяний знак у вигляді плівки

Білий папір, виготовлений з додаванням кольорових волокон  яскраво-рожевого та темно-синього кольорів


 

Продовження табл. 1.8

 

1

2

3

Домінуючий колір

Зображення переважно рожевого, жовтого (хвилясті лінії захисної сітки) та чорного  (серійний номер, назва,  об’єм продукції, дата) кольорів

Зображення переважно жовто-зеленого та темно- зеленого (хвилясті  лінії захисної сітки), зеленого (гільоширний візерунок, назва) та червоного (серія, серійний номер, дата) кольорів

Способи друку

За допомогою багатокольо- рового офсетного друку з ірисовим розкатом та висо- кого друку для отримання зображення шестизначного серійного номера

За допомогою багатокольо- рового офсетного друку та високого друку для отри- мання зображення шести значного серійного номера

Водяний знак

По всьому полю розташовано загальний  нефіскований світлий водяний знак у

вигляді півкіл

По всьому полю розташований загальний нефіскований світлий водяний знак у вигляді півкіл

Мікротекст

Уздовж акцизної  марки в кольоровому візерунку звер- ху та знизу розташовано мікро текст у вигляді повто- рюваного слова «Україна». Ліворуч та праворуч малого герба  в овальній рамці розта- шовано  мікро текст «Державна податкова адміністрація України»

На акцизній марці праворуч та ліворуч герба  у вертикальних стрічках розташований мікро текст у вигляді повторного слова

«Україна» та «Державна податкова адміністрація України»

Ультра- фіолетовий захист

Захисні волокна,  які розта- шовані по всій площі банкно- ти, флуоресціюють рожевим та блакитним  кольорами. Зображення чорного кольору, окрім цифр серійного номера,

Захисні волокна,  які розташовані по всій площі банкноти, флуоресціюють рожевим та блакитним кольорами. Зображення червоного кольору стає


 

Закінчення табл. 1.8

 

1

2

3

 

змінюють колін на зелений. У стрічці праворуч герба України знаходиться вертикально розташований напис «Україна» блакитного кольору. Ліворуч та праворуч герба знаходяться ділянки більш яскраво зеленого випромінювання

зеленим. Стрічка праворуч герба України люмінесціює блакитним  кольором

Інфрачервоний захист

Усі зображення, крім нанесених високим способом друку (цифри серійного номера), зникають  в ІЧ-променях

Усі зображення зникають  в

ІЧ-променях

Голографічний елемент  з кінетичним ефектом

Ліворуч, на при пресованій ділянці фольги, при зміні кута зору з’являються макро- та мікро тексти «АКЦИЗНА МАРКА», «Україна» та зображення малого герба

Ліворуч, на приперсованій ділянці фольги, при зміні кута зору з’являються макро- та мікро тексти «АКЦИЗНА МАРКА», «Україна» та зображення малого герба

 

Часто зустрічаються акцизні марки з такими ознаками фальсифікації:

•           невідповідність технології виготовлення (фальсифіковані акцизні мар- ки виготовляють струминно-краплинним за допомогою кольорової роз- множувальної техніки або поліграфічним способом із використанням фотомеханічних друкованих форм для плоского офсетного друку);

•           відхилення у геометричних розмірах акцизної марки;

•           невідповідність двох цифр індексу регіону, в якому виробляється про- дукція, адресі виробника на етикетці або контр етикетці, що розташо- вані на пляшці;

•           невідповідність акцизної марки виду продукції у пляшці (наприклад, акцизні марки з написом «ЛГП» наклеєні на пляшки з коньячними ви- робами, хоча коньяки відносяться до виноробної продукції — «ВП»);

•           невідповідність написів про місткість дійсній місткості тари, в якій знаходиться продукція;


 

•           голографічний елемент (стрічка) тьмяний, при зміні кута зору, макро- та мікротексти «Акцизна Марка», «УКРАЇНА» та зображення малого герба нечіткі (фальсифікація голограм, особливо захисних, надзвичай- но складна, підробка порівняно просто розпізнається; створення і випуск підробок вимагають витрат, що робить таке виробництво еко- номічно невигідним);

•           захисні волокна нанесені люмінесцентним олівцем;

•           мікро текст не чіткий, розпливається.

В цілому акцизна марка забезпечує не тільки виявлення й усунення з ринку неякісної та фальсифікованої продукції, але й захист споживача від небезпечних товарів.

У практиці торгівлі фальсифікують не тільки маркування та упаковку, а також різноманітні документи, насамперед накладні та сертифікати. Так, у накладних найчастіше підробляють найменування виробів, досить часто — найменування виробника і дані про кількість (кількісна фальсифікація). Виявити таку підробку в накладній можна лише ідентифікацією товарів стосовно їх асортиментної належності і походження, а також кількісним вимірюванням усієї товарної партії (переважуванням, перерахунком, обмі- рюванням тощо).