Ст. 221. Незаконні дії в разі банкрутства

Об’єкт злочину – встановлений порядок здійснення господарської діяльності.

Об’єктивна сторона злочину – умисне приховування майна або майнових обов'язків, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, якщо ці дії вчинені громадянином – засновником або власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності в разі банкрутства і завдали великої матеріальної шкоди.

Злочин, передбачений ст. 221 КК, є спеціальним видом при-

ховування банкрутства.

Склад злочину утворює одне з діянь, указаних у ст. 221 КК:

а)  приховування   майна   або  майнових   обов'язків   чи  ві-

домостей про майно;

б) передача майна чи знищення майна;

в)  фальсифікація,  приховування  або  знищення  документів про господарську (підприємницьку) діяльність;

г) неправомірне задоволення майнових вимог одних кредиторів на шкоду інтересам інших кредиторів;

д) прийняття задоволення своїх інтересів за рахунок інших кредиторів особою, яка знала про перевагу, віддану їй на шкоду інтересам інших кредиторів, якщо такими діями була заподіяна велика матеріальна шкода, тобто шкода, яка у п'ятсот разів і бі- льше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Злочин,  передбачений  ст.  221  КК,  містить  матеріальний склад і вважається закінченим з моменту настання передбачених законом наслідків – великої матеріальної шкоди.

Суб’єктивна  сторона  –  неправомірні  дії  при  банкрутстві

вчинюються  умисно,  оскільки  винна особа має мету приховати банкрутство чи задовольнити свої майнові вигоди.

Суб’єкт злочину – відповідальними за вчинення неправомірних дій при банкрутстві є всі власники – засновники, суб'єкти підприємницької діяльності, а також посадові особи суб'єктів підприємницької діяльності, які досягли віку шістнадцяти років.