Ст. 219. Доведення до банкрутства

Об’єкт  злочину  –  порядок  здійснення  господарської діяльності та її припинення.

Об’єктивна сторона злочину – доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення власником або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

Фінансовою  неспроможністю  називається  неспроможність

суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кре- диторами.

Склад злочину утворює вчинення будь-яких дій, що призве- ли до стійкої фінансової неспроможності потерпілого – суб'єкта підприємницької діяльності, якщо такими діями була заподіяна велика шкода інтересам кредиторів чи державі.

Діяння, передбачене ст. 219 КК, містить матеріальний склад злочину – злочин визнається закінченим з настанням великої ма- теріальної шкоди, тобто шкоди, яка у п'ятсот разів і більше пере- вищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Суб’єкт злочину – відповідальними за доведення до бан- крутства є власники або посадові особи суб'єкта підприємницької діяльності.


Суб’єктивна сторона злочину – доведення до банкрутства вчинюється умисно, з корисливих мотивів чи іншої особистої заінтересованості.

Відповідальність  за доведення до банкрутства настає з до-

сягненням віку шістнадцяти років.