Ст. 215. Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків

Об’єкт   злочину   –   встановлений   порядок   виготовлення

знаків поштової оплати і проїзних квитків, а також установлений порядок здійснення поштового обміну та перевезень громадян і вантажів (багажу).

Об’єктивна сторона злочину – виготовлення з метою збуту, збут або використання завідомо підроблених знаків поштової оп- лати, маркованої продукції, міжнародних купонів для відповіді, посвідчень особи для міжнародного поштового обміну, відбитків маркувальних машин, а також квитків залізничного, водного, повітряного або автомобільного транспорту та інших проїзних документів і документів на перевезення вантажу.

Ст. 215 включена до Кримінального кодексу України на підставі Віденської Всесвітньої міжнародної конвенції про по- штовий обмін від 10 липня 1964 р.


Предметами підробки є знаки поштової оплати (марки, штемпельні  відбитки  марок,  віньєтки  тощо),  міжнародні відповідні купони (знаки поштової оплати, що обмінюються на поштові  марки  і дають  право на поштове  відправлення  за кор- дон), квитки залізничного, водного, повітряного і автомобільного транспорту та інші проїзні документи і квитки на перевезення вантажів.

Склад злочину утворює одне з діянь:

– виготовлення з метою збуту;

– збування підроблених знаків поштової оплати, маркованої продукції,  міжнародних  відповідних  купонів,  посвідчень, відбитків маркувальних чи друкарських машинок або проїзних квитків;

– використання завідомо підроблених знаків поштової опла- ти, квитків залізничного, водного, повітряного чи автомобільного транспорту.

Предметами підроблення (фальшування) є:

а)  знаки  поштової  оплати;  б)  міжнародні  поштові  купони для відповіді; в) відбитки маркувальних машин; г) квитки на всі види транспорту; д) інші проїзні документи і документи на пере- везення вантажу.

Суб’єктивна сторона злочину – підробка знаків поштової оплати і проїзних квитків вчинюється умисно.

Суб’єкт злочну – відповідальність за цей вид фальшування

настає з шістнадцятирічного віку.