Ст. 197. Порушення обов'язків щодо охорони майна

Невиконання або неналежне виконання особою, якій дору- чено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки для власника майна

Кримінальна відповідальність за злочинно-недбале ставлен- ня  до  охорони  чужого  майна  за  ст.  197  КК  настає  лише  за наявністю таких ознак (умов):

а) якщо певній особі була доручена охорона чужого колек- тивного майна, тобто охорона цього майна була її прямим і безпосереднім  обов'язком  (сторож,  охоронець,  стрілець воєнізованої охорони і т. ін. особи);

б) якщо ця особа проявила несумлінне, недбале ставлення до

виконання своїх обов'язків щодо охорони дорученого їй майна;

в) якщо внаслідок недбалого зберігання це майно було пош-

коджене, загинуло чи викрадено;

г)  якщо  між  загибеллю,  пошкодженням   чи  викраденням майна і злочинно-недбалим ставленням до його охорони є при- чинний зв'язок;

д) якщо особа, яка охороняла майно, могла запобігти його

загибелі, пошкодженню чи розкраданню;

е) якщо внаслідок загибелі, пошкодження чи розкрадання чужого   майна   власникові   була   заподіяна   шкода   у   великих розмірах.

Згідно з приміткою до ст. 185 КК, вчиненим у великих розмірах визнається злочин, яким однією особою чи групою осіб власникові заподіяна шкода на суму, яка в двісті п'ятдесят разів і


більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, установлений законодавством України. Якщо таким є великий розмір у злочинах навмисних (розкрадання), то він може бути меншим у злочині, вчиненому з необережності,– ст. 197 КК.

Відповідальність  за ст. 202 КК України  настає  у випадку, якщо втратою чи пошкодженням державного або колективного майна заподіяно шкоду у великих розмірах. З урахуванням того, що автопричеп повернуто АТП, на суму його вартості має бути зменшено розміри збитків, що підлягають стягненню з засудже- ного.

є)  якщо  злочинно-недбале  ставлення  до  охорони  чужого майна було необережним. У тих випадках, коли особа, якій була доручена охорона, навмисно не виконувала своїх обов'язків і цим сприяла розкраданню, загибелі чи пошкодженню цього майна, її дії кваліфікуються як співучасть у цих злочинах.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 197 КК, характеризується необережною виною – суб'єкт не передбачав пошкодження, загибелі чи викрадання охоронюваного майна, але міг і повинен був такі наслідки передбачити, або самонадіяно розраховував на якісь обставини, що такі наслідки не настануть.

Відповідальними за злочинно-недбалу охорону чужого май- на є лише особи, які юридично були зобов'язані забезпечити на- лежну охорону чужого майна (сторожі, охоронці, комірники і т. ін.), яким виповнилося шістнадцять років.

Ст. 197-1 КК. Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (зміни ЗУ 11.01.2007р.)

Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано знач- ної шкоди її законному володільцю, самовільне будівництво бу- дівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Частина  2.  ст.197-1  передбачає  кримінальну  відповідаль-

ність за скоєння злочину, особою раніше судимою за злочин, предбачений цією статею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охороних зонах, в зо- нах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особ- ливого режиму використання земель.


Частина  3.  ст.  197-1  передбачає  кримінальну  відповідаль- ність за злочин, скоєний у самовільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Частина  4.  ст.  197-1  передбачає  кримінальну  відповідаль- ність за злочин, скоєний особою раніше судимою за такий саме злочин або злочин, передбачений ч.3 цієї статті.