Методика аналізу конкретних складів злочину

До першої групи відноситься загальна характеристика окре- мого   виду   злочинів.   Вивчаючи   цю   групу   питань,   важливо засвоїти родове поняття (визначення) злочинів, передбачених пе- вним розділом, приділивши особливу увагу суспільній небезпечності їх та родовому об'єкту посягання.

Розглядаючи суб'єкт групи злочинів, що вивчаються, треба встановити вік, з якого настає кримінальна відповідальність за їх вчинення, та які із злочинів (чи може всі) характеризуються, крім загальних,  ще  й  додатковими  ознаками  (спеціальний  суб'єкт). Якщо група злочинів, що вивчаються, чи якась їхня частина має спільні  (однакові)  кваліфікуючі   ознаки,  то  їх  зміст  доцільно засвоїти саме на цьому етапі.

Друга група питань стосується вивчення конкретних складів злочинів певного розділу. Методична схема їх вивчення може бу- ти  представлена  у  вигляді  питань,  які  треба  з’ясувати  під  час аналізу кожного конкретного складу злочину. Системність їхньо- го аналізу забезпечується певним порядком (черговістю) їхнього розгляду.

Спочатку треба точно визначити місце розглядуваного  зло-

чину в системі КК, тобто визначити, до якої групи і до якого роз-

ділу Особливої частини КК відноситься цей злочин.

Після цього можна приступити до аналізу складу злочину, тобто  до  розкриття  змісту  безпосереднього   об'єкта  розгляду- ваного злочину, його об'єктивної сторони, суб'єкта і суб'єктивної сторони.

При розгляді об'єкта злочину треба, якщо це необхідно, з’ясувати  зміст  додаткового  та  факультативно-додаткового об'єкта і предмета злочину. Вивчаючи об'єктивну сторону, треба засвоїти її ознаки, визначитись у виді складу злочину (злочин з матеріальним,   формальним   чи  формально-матеріальним   скла- дом). Якщо злочин вважається закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків, то слід визначити їхній зміст і суть кримінально-значущого  причинного зв'язку. Якщо законода-


вець  як обов'язкову  ознаку  об'єктивної  сторони  називає  хоча  б одну з факультативних (місце, час, спосіб, обстановка, засоби та знаряддя вчинення злочину), то потрібно розібратися і в її змісті.

Аналізуючи суб'єктивну сторону, важливо уяснити не тільки форму і вид провини, які притаманні цьому складу злочину, а й розкрити  зміст  ознак  інтелектуального  та  вольового  моментів щодо саме цього складу злочину. Визначення мотиву і мети допо- може розібратися в цих питаннях.

Характеризуючи  суб'єкт  злочину,  треба  запам'ятати  вік,  з якого настає кримінальна відповідальність за цей злочин, а за наявності спеціального суб'єкта – його ознаки.

Наступним питанням є з’ясування особливостей кваліфі- кованого,   або   привілейованого   (з   пом'якшуючими   ознаками) складу злочину, якщо відповідна стаття передбачає такий.