ККР Кримінальне право України

Робота 1

1. Форми реалізації кримінальної відповідальності.

2. Види співучасників злочину.

3. П'яні Агаєв, Габар і Погосян близько 2-ї години ночі на ву- лиці  порушували  громадський  порядок,  кричали,  лаялися. Міліціонер Сазонов, який ніс службу по охороні громадського по- рядку, почав вимагати, щоб вони припинили хуліганські дії. Але ті не лише не виконали його вимог, а почали з ним сперечатись, обра- жали його, висловлюючись при цьому нецензурними словами. Са- зонов умовляв їх розійтися, подавав сигнали свистком. Хулігани продовжували на нього наступати, а Габар з блискучим предметом у руці наблизився впритул і робив спроби його схопити. Сазонов відступав, продовжуючи вимагати від хуліганів припинити свої дії. Вбачаючи безпосередньо загрозу нападу і боячися, що хулігани заволодіють його зброєю, Сазонов, попередивши, що стрілятиме, зробив два попереджувальних постріли в повітря. В той момент, ко- ли Габар ще раз спробував схопити Сазонова, останній вистрілив у третій раз і попав у Агаєва, який стояв поряд з Габаром. Від отрима- ного поранення Агаєв у лікарні помер.

Чи є в діях Сазонова перевищення меж необхідної оборони?

Робота 2

1. Звільнення від кримінального покарання.

2. Зворотня сила кримінального Закону.

3. Перед трамваєм, у забороненому для переходу пішоходів місці, швидко перебігала вулицю 8-річна Олексюк. Поруч із трамваєм у напрямку його руху зі швидкістю близько 40 км на годину (при дозволеній 60 км на годину) їхала автомашина «Вол- га», водій якої, Мамило, не мав можливості об'їхати трамвай, оскільки спереду біля бровки тротуару стояла автомашина «Мо- сквич».  Дівчинка  раптово  з'явилася  перед  автомашиною,  і  хоч


Мамило  загальмував   своєчасно,  не  вдалося  уникнути  наїзду.

Олексюк потрапила під колеса і була смертельно травмована.

Чи є у поведінці Мамила ознаки об'єктивної сторони злочину?

Робота 3

1. Мотив вчинення злочину.

2. Об’єктивна сторона злочину.

3. Між Курциним і Шешенею у квартирі останнього виникла сварка, під час якої Шешеня вдарив Курцина по голові, спричинив- ши легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Та це спричинило крововилив у мозок з тяжкими змінами в речовині і судинах головного мозку, внаслідок чого Курцин помер. У виснов- ку судово-медичної експертизи вказано, що в розвитку крововиливу, який призвів до смерті, визначальними моментами була патологія артеріальних судин, а супутніми – захворювання  (гіпертонія),  ал- когольне сп'яніння, конфліктна ситуація і незначна травма. Про наявність у Курцина патологічних змін судин головнго мозку Шешеня не знав.

Як розв'язати справу?

Робота 4

1. Суспільно небезпечні наслідки.

2. Причинний зв’язок.

3. Старший черговий підстанції електромережі Попов, одер- жавшй повідомлення  про обрив проводів на одному з будівель- них майданчиків, не вимкнув струм у лінії, а направив для усу- нення пошкодження чергових електромонтерів Бакатіна та Довб- ню. На територію майданчика самовільно проникли діти, і один з них  –  Курочкін  Саша,  доторкнувшись  до  обірваного  проводу, помер на місці від ураження електричним струмом.

Як кваліфікувти дії Попова?


1. Суб’єктивна сторона складу злочину.

2. Тлумачення норм права

3. Сторож магазину Богуцький ввечері повертався додому із зарядженою  рушницею.  Проходячи  повз двір Покотило,  він по- чув крик жінки, а підійшовши ближче, побачив, що п'яний Мель- ник намагається побити Покотило. Щоб не допустити цього, Бо- гуцький вирішив вистрілити вгору. Мельник, побачивши Богуць- кого, кинувся до нього і несподівано ударив його ногою в живіт. Від удару Богуцький упав на землю, мимоволі натиснуши на спусковий курок рушниці. Стався постріл, яким Мельника було вбито.

Чи  є  причинний  зв'язок  між  діями  Богуцького  і  смертю

Мельника?

Робота 6

1. Вина та її форми.

2. Осудність.

3. Кримов і четверо його товаришів їхали автомобілем, який належав Кримову. За шість кілометрів до райцентру на узбіччі дороги вони побачили перевернутий автомобіль, біля якого зна- ходився тяжко травмований С. і його дружина, яка почала проси- ти відвезти С. до лікарні. Кримов відмовився це зробити, по- славшися на те, що місця в автомобілі більше немає, а він везе своїх товаришів не електропоїзд, який відправляється через 15 хвилин.   Приїхавши   до  райцентру,   Кримов   зателефонував   до лікарні  і повідомив  про дорожньо-транспортну  подію  і тяжкий стан потерпілого. У лікарні в цей час обидва автомобілі швидкої допомоги були на викликах, тому С. був доставлений до лікарні лише   через   годину,   де   невдовзі   помер   від   втрати   великої кількості крові і переохолодження.

За висновком судово-медичної експертизи, життя С. було б врятоване, коли б його довіз до лікарні Кримов.


1. Умисел.

2. Суб’єкт злочину:

3. Серіков підтримував інтимний зв'язок з дружиною Кис- лянського: Останній прийшов до Серікова і почав просити його залишити дружину, припинити з нею зустрічі. Коли Серіков за- махнувся на Кислянського металевим бруском, той вирвав його і наніс ним понад 20 ударів по голові Серікова. Від одержаних уш- коджень останній помер на місці. За висновком судово-медичної експертизи кожен з нанесених Кислянським ударів міг викликати смерть.

Чи може Кислянський нести відповідальність  за убивство,

вчинене з особливою жорстокістю?

Робота 8

1. Мотив вчинення злочину.

2. Суб’єкт злочину.

3. Чекмалін, працюючи на м'ясокомбінаті, протягом шести місяців у середньому два рази на тиждень виносив шинку, ковба- су та інші м'ясопродукти, які передавав для реалізації директоро- ві магазину продовольчих товарів. Усього за вказаний період Чекмалін викрав м'ясопродуктів на суму понад 100 мільйонів карбованців. Районним судом Чекмалін був засуджений за роз- крадання державного  майна в особливо великих розмірах за ст.

86' КК, оскільки суд дійшов до висновку, що Чекмаліним вчине-

но єдиний продовжуваний злочин.

Чи  правильно,  кваліфіковано  дії  Чекмаліна?  Що  слід розуміти під єдинним продовжуваним злочином?

Робота 9

1. Мета злочину.

2. Кримінальний Закон

3. Бузенко, Остапенко і Харченко розпивали спиртні напої, а потім   пішли   додому.   Остапенко   у   зв'язку   з   дуже   сильним


сп'янінням через деякий час ліг на землю і сказав, що далі йти не може. Бузенко і Харченко хотіли його підняти, але це їм не вда- лося. Тоді Бузенко, намагаючись підняти Остапенка, почав бити його руками по щоках, а потім кілька разів ударив ногою у верх- ню частину тулуба, спричинивши перелом двох ребер (тілесне ушкодження середньої тяжкості). Після цього Бузенко і Харченко пішли в село, взяли там сани, повернулись і привезли Остапенка додому.  Перебуваючи  тривалий  час  на  морозі,  останній відморозив руку, внаслідок чого в нього було ампутовано чотири пальці. За висновком експертизи, тілесні ушкодження є тяжкими і  настали внаслідок того, що Бузенко поламав Остапенку ребра, чим позбавив  його можливості  рухатися,  через  що той і відморозив руку. Районним судом Бузенка було засуджено за заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження.

Чи правильний вирок суду?

Робота 10

1. Умисел.

2. Форми співучасті в злочині.

3. 15-річні учні Храпов та Лапов вирішили погуляти і зате- лефонували до міліції, що школу заміновано. Заняття в школі бу- ло відмінено. Мінери кілька годин обстежували всі приміщення школи, але вибухівки не виявили.

Варіант. 12 травня Лапов святкував своє 16-річчя і зробив таке повідомлення о пів на першу годину ночі.

Робота 11

1. Суб’єктивна сторона злочину.

2. Мета злочину .

3. 17-річний Оборський вступив у банду і в її складі вчинив кілька нападів на інкасаторів, під час яких двох з них було вбито і викрадено  грешей  на  суму,  яка  становить  особливо  великий розмір. Оборського засуджено за бандитизм.

Чи праввильно вирішено справу?


Робота 12

1. Об’єктивна сторона злочину.

2. Види співучасників злочину.

3. Овсепян, у стані сп'яніння, ввечері підійшов до будинку Набалдяна і каменем розбив вікно. Хворий Набалдян підійшов до хвіртки, щоб дізнатися, хто розбив вікно. Побачивши Овсепяна, він запитав, навіщо той це зробив. У відповідь Овсепян убив його саморобним ножем. У справі встановлено, що Овсепян 10 років перебував на обліку в республіканському психоневрологічному диспансері   з  діагнозом   «шизофренія»   (параноїдна   форма),   у зв'язку з чим є інвалідом другої групи.

Стаціонарна судово-психіатрічна експертиза дійшла вис- новку, що Овсепян вчинив злочин у стані простого алкогольного сп'яніння і є осудною особою. Переконливих даних, які спросту- вали б наявність шизофренії у Овсепяна, у висновку експертизи не наведено.

На слідстві і в суді Овсепян пояснив, що не міг працювати геологом у зв'язку з тим, що його зняли з військового обліку. Він жив дома і читав книжки. Ніж носив при собі для захисту від хуліганів. На вулиці хтось вийшов йому назустріч, він дістав ніж, але «як ніж потрапив у цю людину», не пам'ятає. Овсепяна за- суджено за умисне убивство з хуліганських мотивів.

Чи правильно вирішено справу?

Робота 13

1. Юридичний склад злочину.

2. Принципи кримінального права.

3. Волошин, який систематично пиячив протягом 10 років і ображав дружину, вкотре прийшов додому п'яним. Як завжди, він почав її ображати, вдарив по голові. Через систематичне знущан- ня чоловіка у Волошиної виник стан сильногго душевного хви- лювання і вона вдарила його в груди ножем, яким у цей момент чистила огірок. Ніж ушкодив серце, чоловік помер. Волошину за- суджено за умисне убивство, вчинене в стані сильного душевного


хвилювання.  Адвокат  оскаржив  вирок,  вважаючи,  що  злочин вчинено в стані неосудності.

Чи підлягає скарга задоволенню?

Робота 14

1. Функції кримінального права.

2. Підстави кримінальної відповідальності.

3. Гершензон у стані сильного душевного хвилювання, спричиненого  тяжкою  образою  з  боку  Романа,  вбив  його.  Від цього сам захворів на психічну хворобу, яка позбавила його можливості усвідомлювати свої дії. Після одужання Гершензона притягли до кримінальної відповідальності – через чотири роки з дня вчинення злочину суд виніс вирок, яким засудив його до од- ного року позбавлення волі. Адвокат оскаржив вирок у зв'язку з порушенням вимог кримінльного закону, вимагаючи звільнення Гершензона від кримінальної відповідальності.

Як слід вирішити справу?

Робота 15

1. Множинність злочинів.

2. Підстава кримінальної відповідальності.

3. Комашенко на грунті ревнощів убив свою коханку і був засуджений до 10 років позбавлення волі. З урахуванням того, що він раніше засуджувався за порушення правил безпеки руху транспорту до п'яти років позбавлення волі, суд визнав його особливо небезпечним рецидивістом і призначив покарання в колонії особливого режиму.

Чи правильно вирішено справу?

Робота 16

1. Кримінальна відповідальність.

2. Рецидив злочинів.

3. 17-річного Шишкіна було засуджено за вчинення умисно-

го  тяжкого  тілесного  ушкодження  до  семи  років  позбавлення


волі, а за умисне убивство – до 8-ми років позбавлення волі. Ос- таточне покарання за сукупністю даних злочинів суд призначив у розмірі дванадцяти років позбавлення волі.

Адвокат оскаржив вирок, вважаючи, що його винесено з порушенням закону.

Робота 17

1. Покарання.

2. Класифікація злочинів за ознакою їх суспільної тяжкості.

3. На Рябошапку, який увечері повертався з гостей, двоє неповнолітніх вчинили розбійний напад. Одного з них Рябошапка тяжко скалічив, а другого вбив. Його було засуджено за убивство при перевищенні меж необхідної оборони до позбавлення волі на максимальний  строк, передбачений  санкцією  закону.  Такий розмір покарання суд мотивував тим, що Рябошапка вчинив зло- чин у стані сп'яніння, тобто за обтяжуючих обставин.

Адвокат оскаржив вирок, вважаючи, що його винесено з по-

рушення закону.

Як потрібно вирішити справу?

Робота 18

1. Метод правового регулювання.

2. Основні ознаки покарання.

3.  Брати  Кошкіни  і  Вошкін  побилися.  Кошкіни  вирішили вбити Вошкіна і вночі з рушницею прийшли до нього додому. Данило Кошкін з рушницею залишився у дворі, а Пилип Кошкін увійшов до будинку, щоб розбудити Вошкіна. Під час розмови з дружиною Вошкіна Пилип підійшов близько до вікна. Данило сприйняв його за Вошкіна, вистрелив і вбив.

Данила Кошкіна зусуджено за умисне убивство брата, однак він  оскаржив  вирок,  стверджуючи,  що  брата  вбив  з необережності.

Визначте вид помилки в даному злочині, форму і вид вини.


Робота 19

1. Судимість.

2. Класифікація злочинів.

3. Іванов запросив до себе додому Петрова, з яким вони бу- ли на безалкогольному весіллі, щоб почастувати самогоном. Пет- рову не сподобалась його якість і випити другу склянку він відмовився.  Тоді  Іванов  сказав  Петрову,  що  рушницею  приму- сить його випити склянку до дна. Він зняв зі стіни рушницю і за- питав Петрова, чим її краще зарядити – шротом чи кулею. Петров відповів: кулею. Іванов так і зробив. Потім, звівши курок, почав цілитися в Петрова. Згодом, не відвівши рушниці, він почав її розряджати, повільно опускаючи курок і притримуючи його ве- ликим пальцем. Однак курок вислизнув. Пролунав постріл, яким Петрова було вбито.

Чи повинен Іванов відповідати за смерть Петрова?