ТЕСТИ

До модуля № І належать:

1. Загальні положення  (Поняття та система Особливої час-

тини кримінального права, Наукові основи кваліфікації злочинів);

2. Злочини проти основ національної безпеки України.

3. Злочини    у    сфері    охорони     державної     таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

4. Злочини   проти   авторитету   органів   державної   влади,

органів місцевого самоврядування та об’єднання громадян.

5. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Тести до модуля № 1.

1.  Особлива   частина   Кримінального   Кодексу   (права)

України – це:

а) система норм, що встановлюють, які небезпечні діяння є злочинами, та які види покарань можуть бути застосовані доосіб, які їх вчинили;

б)   перелік   діянь,   передбачених   відповідними   статтями

Особливої частини КК, що вважаються злочином;

в) об’єднання норм про відповідальність за злочини, які по-

сягають на один і той самий родовий об’єкт.

2. Рецидив злочинів:

а) така форма їх множинності, яка полягає у вчиненні осо- бою, судимою за один чи кілька злочинів, одного чи кількох но- вих злочинів;

б) рецидив як окрема форма їх множинності характеризу- ється специфічними ознаками як то: злочин вчинюється особою кількома окремими діяннями; зазначені діяння вчинюються в різ- ний час;


в) рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисно-

го злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

3. Норми Особливої частини КК поділяються на групи:

а) заборонні;

б) роз’яснюючі; в) заохочувальні; г) показові;

д) відсильні;

е) заперечувальні.

4. Об’єктом злочину ст. КК 109 (дії, спрямовані на на- сильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або за- хоплення державної влади) є:

а) конституційний лад України;

б) державна влада України; в) політична влада України; г) суспільний лад України; д) система самоврядування.

5. Об’єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 109

КК, є:

а)  дії  спрямовані  на  насильницьку  зміну  конституційного ладу;

б)  дії,  спрямовані  на  насильницьке  повалення конституційного ладу;

в) дії, спрямовані на захоплення державної влади;

г) змова про вчинення дій про зміну, повалення чи захоп-

лення державного та конституційного ладу.

6. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 109 КК є:

а) фізична, осудна особа, що на момент вчинення злочину досягла 16 років;

б) фізична особа, що на момент вчинення злочину досягла віку 18 років;


в) фізична, осудна особа, що на момент вчинення злочину досягла віку 14 років;

г) юридична особа, що має рахунок в банківській установі, в т.ч в іноземній валюті;

д) політична партія, що є опозиційною до існуючої влади.

7. Об’єктом злочину передбаченого ст. 111 КК є: а) суверенітет та територіальна цілісність держави; б) недоторканність, обороноздатність держави;

в) економічна, інформаційна безпека України;

г) політична влада та стабільність держави.

8. Форми злочинної діяльності ст. 111 КК України:

а) перехід на бік ворога в умовах воєнного стану;

б) шпигунство;

г) надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.

9. Об’єктом злочину, передбаченого ст. 112 кк України, є:

а) нормальна діяльність гілок влади;

б) нормальна діяльність відповідних громадських організацій;

в) нормальна діяльність політичних партій;

г) життя державного чи громадського діяча;

д)  життя  та  здоров’я  керівника  державного  підприємства,

установи, організації.

10. Об’єктом злочину, передбаченого ст. 113 (диверсія), є:

а) економічна основа України;

б) внутрішня безпека України;

в) життя і здоров’я людей, екологічна безпека;

г) державний та політичний устрій України;

д) Конституційний лад України.


11. Об’єктивна сторона диверсії може виявлятися у:

а) вчиненні  вибухів,  підпалів  спрямованих  на масове  зни-

щення людей, заподіяння тілесних ушкоджень;

б) вчиненні вибухів, підпалів, спрямованих на зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподар- ське значення;

в) вчиненні дій, спрямованих на радіоактивне забруднення;

г) вчиненні дій, спрямованих на поширення епідемій; д) вчиненні дій, спрямованих на поширення епізоотій; е) вчиненні дій, спрямованих на поширення епіфітотій;

є) вчиненні дій, спрямованих на поширення наклепів на по-

літичний та державний устрій.

12.  Об’єктивна  сторона  злочину,  передбаченого  ст.  328

КК України – це:

а) незаконне обнародування відомостей що містять держав-

ну таємницю;

б) незаконне обнародування відомостей що містять держав- ну таємницю особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі по службі чи роботі;

в) незаконне обнародування відомостей, інформації про ава-

рії, катастрофи, небезпечні природні явища.

13. Об’єктом злочину, передбаченого ст. 330 КК України, є:

а) відомості, які становлять конфіденційну інформацію в си- лу закону, постанови КМ, розпорядження центральних органів виконавчої влади;

б) відомості, втрата яких може спричинити істотну майнову чи іншу шкоду державі;

в)  дані  економічного  характеру  (про  дислокацію  підпри- ємств, їх плани товарообіг, фінансову та виробничу діяльність, торгові відносини, пропускну здатність шляхів сполучення, про корисні копалини, їх розробку);


г) дані науково-технічного характеру (про технологію виро- бництва, модифікацію технологічних процесів, відкриття, науко- ві, технічні експерименти).

14.  Об’єктивну  сторону  злочину,  передбаченого  ст.  330

КК України, становлять:

а) активні дії, пов’язані з передачею іноземним організаціям, установам науково-технічних або інших відомостей, що станов- лять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави;

б) активні дії, пов’язані із збиранням з метою передачі іно- земним установам науково-технічних або інших відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави.

15. Об’єктом злочину, передбаченого ст. 335 КК України, є:

а) громадянин України;

б) призовник;

в) громадянин України, якому виповнилося 18 років;

г) тільки призовник, громадянин України, якому виповнило-

ся 18 років;

д) призовники,  які призиваються  для проходження  альтер-

нативної служби.

16. Предметом злочину, передбаченого ст. 338 КК Украї-

ни, є:

а) передбачені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки конкретної держави, які уособлю- ють її суверенітет;

б) прапор чи герб іноземної держави, які офійно встановлені або підняті;

в) особливі розпізнавальні знаки конкретної держави, які уособлюють її суверенітет (Державний Прапор України, Держав- ний Герб України, Державний Гімн України).


17.  Об’єктивна  сторона  злочину,  передбаченого  ст.  436

КК України, полягає в таких діях:

а) публічні заклики до агресивної війни чи до вчинення розв’язування воєнного конфлікту;

б) виготовлення матеріалів із закликами до розв’язування воєнного конфлікту з метою їх розповсюдження;

в)  розповсюдження  матеріалів  із  закликами  до розв’язування воєнного конфлікту, агресивної війни.

18.  Об’єктивна  сторона  злочину,  передбаченого  ст.  442

КК України, є:

а) діяння, спрямоване на знищення (повне або часткове) на- ціональної групи шляхом позбавлення життя членів групи або за- подіяння їм тяжких тілесних ушкоджень;

б) діяння, спрямоване на знищення (повне або часткове) ет- нічної,  расової  групи  шляхом  позбавлення  життя  членів  групи або заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень;

в) діяння, спрямоване на знищення (повне або часткове) ре- лігійної групи шляхом позбавлення життя членів групи або запо- діяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи жит- тєвих умов розрахованих на повне чи часткове їх фізичне зни- щення, скорочення дітонародження чи навіть запобігання йому.

До модуля № 2 належать:

1. Злочини проти життя та здоров’я особи.

2. Злочини проти волі, честі та гідності людини.

3. Злочини    проти    статевої    свободи    та    статевої недоторканності особи.

4. Злочини  у сфері  обігу  наркотичних  засобів,  психотроп- них речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.


5. Злочини проти безпеки виробництва.

Тести до модуля № 2.

1.  Суб’єктивна  сторона  злочину,  передбаченого  ст.  115

КК України, обтяжуючі обставини:

а) умисне убивство двох або більше осіб;

б) умисне убивство малолітньої дитини або жінки, яка за ві-

домо для винного перебувала у стані вагітності;

в) умисне убивство заручника;

г) умисне убивство, вчинене з особливою жорсткістю;

д)  умисне  убивство,  вчинене  способом,  небезпечним  для життя багатьох осіб;

е) умисне убивство з корисливих мотивів;

є) умисне убивство з хуліганських мотивів;

ж) умисне убивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням  цією  особою  службового  або  громадського обов’язку;

з) умисне убивство, вчинене з метою приховати інший зло-

чин або полегшити його вчинення;

и) умисне убивство, поєднане зі згвалтуванням або насильни-

цьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;

і) умисне убивство, вчинене на замовлення;

к) умисне  убивство,  вчинене  за попередньою  змовою  гру-

пою осіб.

2. Об’єктивна сторона злочину передбаченого ст. 116 КК України:

а) протиправне заподіяння смерті іншій особі при пом’якшуючих обставинах;


б) протиправне заподіяння смерті іншій особі при пом’якшуючих обставинах, у стані сильного душевного хвилю- вання;

в) протиправне заподіяння смерті іншій особі при пом’якшуючих обставинах, в стані фізіологічного афекту.

3. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 120 КК України:

а) доведення особи до самогубства це наслідок жорстокого з нею поводження;

б) доведення особи до самогубства це наслідок шантажу;

в) доведення особи до самогубства це наслідок примусу до протиправних дій;

г) доведення особи до самогубства це наслідок систематич-

ного приниження людської гідності;

д) доведення особи до самогубства це наслідок матеріальної або іншої залежності від винуватого;

е) доведення особи до самогубства це наслідок залежності дитини від батьків, студента від викладача, підлеглого від нача- льника.

4. Безпосередній об’єкт злочину, передбаченого ст. 121 КК України (тяжкими тілесними ушкодженнями) визнаються:

а) небезпечні для життя особи в момент заподіяння;

б) тілесні ушкодження, що спричинили втрату будь-якого органу або його функції;

в)  тілесні  ушкодження,  що  спричинили  психічну  хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою праце- здатності не менше як на одну третину;

г) тілесні ушкодження,  що спричинили  переривання  вагіт-

ності;

д)  тілесні  ушкодження,  що  спричинили  непоправне  зневі-

чення обличчя.


5. Суб’єктивна  сторона  злочину,  передбаченого  ч. 2 ст.

121 КК України:

а) вчинене способом, що має характер особливого мучення;

б) вчинене групою осіб;

в) вчинене на замовлення;

д) вчинене з метою залякування потерпілого та інших осіб;

е) якщо це спричинило смерть потерпілого.

6. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 135 КК України:

а) бездіяльність у вигляді неподання необхідної допомоги особі, яка перебувала в небезпечному стані;

б) бездіяльність у вигляді неподання необхідної допомоги особі, яка перебувала в небезпечному стані і позбавлена можли- вості вжити заходів до самозбереження через мололітство;

в) бездіяльність у вигляді неподання необхідної допомоги особі, яка перебувала в небезпечному стані і позбавлена можли- вості вжити заходів до самозбереження через старість, хворобу;

г) бездіяльність у вигляді неподання необхідної допомоги особі, яка перебувала в небезпечному стані і позбавлена можли- вості вжити заходів до самозбереження внаслідок його безпорад- ного стану.

7. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 143 КК України, характеризується такими діями:

а) порушення встановленого законом порядку транспланта-

ції органів або тканин людини;

б) вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин з метою їх трансплантації;

в) незаконна торгівля органами або тканинами людини;

г) укладання  угод купівлі-продажу  органів або тканин лю-

дини для трансплантації.


8.  Суб’єктивна  сторона  злочину  передбаченого  ст.  146

КК України – це:

а) незаконне позбавлення волі;

б) поміщення потерпілого в таке місце, де він знаходитися не бажає;

в) тримання потерпілого  в місці де він знаходитися  не ба-

 

жає;


г) таємне або відкрите захоплення і утримування потерпіло-

 

го викрадачем;

д) незаконне позбавлення волі або викрадення вчинене щодо малолітньої особи;

е) незаконне позбавлення волі або викрадення вчинене з ко-

рисливих мотивів;

є) незаконне позбавлення волі або викрадення вчинене спо-

собом небезпечним для життя та здоров’я потерпілого;

ж) незаконне позбавлення волі або викрадення вчинене спо- собом небезпечним для потерпілого, що супроводжувалося запо- діянням йому фізичних страждань (побої, мордування) або із за- стосуванням зброї.

9. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 152 КК України – це:

а) статеві зносини зі застосуванням фізичного насильства;

б) статеві зносини зі застосуванням погрози фізичного наси-

льства;

в) статеві зносини з використанням безпорадного стану по-

терпілої особи;

г) статеві зносини з використанням матеріальної залежності потерпілої особи;

д) статеві зносини з використанням примушування – психо-

логічного впливу на особу.


10.  Об’єктивна  сторона  злочину  передбаченого  ст.  305

КК України полягає, полягає в:

а) активних діях, спрямованих на переміщення наркозасобів через митний кордон;

б) діях,  спрямованих  на  переміщення  психотропних  речо-

вин, їх аналогів через митний кордон;

в) діях, спрямованих на переміщення прекурсорів через ми-

тний кордон.

11. Предметом злочину, передбаченого ст. 306 КК Украї-

ни, є:

а) гроші, акції, векселі, інші матеріальні цінності, одержані від наркобізнесу;

б) розміщені кошти у банках, на підприємствах, в установах,

організаціях та їїх підрозділах;

в) придбання на кошти від наркобізнесу об’єктів, майна, що підлягають приватизації чи обладнання для виробничих та інших потреб;

г)  використання  грошей,  здобутих  внаслідок  незаконного обігу наркотиків.

12.       Об’єктивна сторона злочину, передбаченого  ст. 307

КК України, полягає в діях, спрямованих на:

а) незаконне виробництво, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин;

б) незаконне виробництво, виготовлення,  придбання, збері-

гання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів;

в) незаконне виробництво, виготовлення, придбання, збері- гання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів або пси- хотропних речовин з метою збуту;

г) незаконний обіг наркотичних засобів або психотропних речовин.


13.       Об’єктивна сторона злочину, передбаченого  ст. 308

КК України, характеризується діями:

а)  заволодіння  наркотичними  засобами  шляхом  крадіжки або грабежу;

б) утримання і обертання на свою користь наркотичних за- собів, які були ввірені винному або перебували у його віданні у зв’язку з професійною діяльністю;

в) заволодіння наркотичними засобами шляхом погрози за- стосування насильства до потерпілого чи його родичів, вимаган- ня, обмеження прав цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або розголошення відомостей, які потерпілий чи його бли- зькі родичі бажають зберегти в таємниці;

г) заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства,

шляхом обману або зловживання довірою.

14.       Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 308 КК Укра-

їни, є:

а)         особа, яка       на        момент           вчинення        злочину          досягла

16-річного віку;

б)         особа, яка       на        момент           вчинення        злочину          досягла

14-річного віку;

в) персонал медичних установ, робітники або службовці ла-

бораторій, підприємств, працівники аптек;

г) службові особи;

д) юридичні особи належним чином зареєстровані в органах влади.

15.       Об’єктивна сторона злочину, передбаченого  ст. 311

КК України, полягає в активних діях:

а) незаконне виробництво прекурсорів;

б) незаконне виготовлення, придбання прекурсорів;

в) незаконне придбання,  зберігання,  перевезення  прекурсо-

рів;


г) незаконне перевезення, пересилання прекурсорів з метою їх використання для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин.

16.       Об’єктивна сторона злочину передбаченого  ст. 317

КК України, полягає в:

а) організації або утриманні місць незаконного вживання наркотичних засобів;

б) наданні приміщення для незаконного вживання наркоти-

чних засобів;

в) дії, спрямованої на підшукування приміщень, готування пристроїв для вживання наркотичних засобів;

г) дії, спрямованої на підбір співучасників або клієнтів, їх вербування;

д) утриманні місць незаконного вживання наркотичних за- собів, забезпеченні їхнього функціонування (матеріальне забез- печення, обслуговування клієнтури, заходи конспірації);

е) забезпеченні приміщення для вживання наркотиків одно-

му чи кільком особам.

17.       Суб’єкт злочину,  передбаченого  ст. 271 КК Украї-

 

ни:


а) осудна особа, що досягла повноліття;

б) осудна особа, що досягла 16-річного віку;

в) суб’єкт  спеціальний–  службова  особа установи,  підпри-

 

ємства, організації;

г) громадянин– суб’єкт підприємницької діяльності;

д) особи, на яких покладено обов’язок дотримання вимог з охорони праці на відповідній ділянці роботи або контроль за їх виконання.

18.       Об’єкт злочину, передбаченого ст. 272 КК України:

а) безпека виробництва з підвищеною небезпекою;

б) право людини на належні, безпечні і здорові умови праці;


в) право людини на життя та здоров’я;

г) право людини на власність.

До модуля № 3 належать:

1. Злочини  проти  виборчих,  трудових  та інших  особистих прав і свобод людини і громадянина.

2. Злочини проти громадського порядку та моральності.

3. Злочини проти громадської безпеки.

4.  Злочини у сфері службової діяльності.

5. Злочини проти правосуддя.

Тести до модуля № 3.

1. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 157 КК України:

а) перешкоджання насильством (насильством, обманом, по- грозами, підкупом) вільному здійсненню громадянином права обирати і бути обраним;

б)  перешкоджання  насильством  (побої,  тілесні  ушкоджен- ня), обманом (введення потерпілого в оману щодо будь-яких об- ставин, пов’язаних з виборами) вільному здійсненню громадяни- ном права обирати і бути обраним;

в) перешкоджання погрозами, підкупом (передача будь-яких цінностей за зміну свого волевиявлення в участі у виборах або за відмову в участі у виборах) вільному здійсненню громадянином права обирати і бути обраним;

г)  відмова  кандидату  виступити  в  ЗМІ,  ненадання приміщення для зустрічі кандидата з виборцями.


2. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 161 КК України:

а) будь-яка дія чи бездіяльність, спрямована на розпалюван-

ня національної ворожнечі;

б) будь-яка дія чи бездіяльність, спрямована на розпалюван-

ня расової чи релігійної ненависті;

в) будь-яка дія чи бездіяльність, спрямована на приниження національної честі та гідності або образа почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями;

г) будь-яка дія чи бездіяльність, спрямована на пряме чи не- пряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань;

д) будь-яка дія чи бездіяльність, спрямована на пряме чи не- пряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

3. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 173 КК України:

а) грубе порушення угоди про працю працівником;

б) грубе порушення угоди про працю службовою особою пі-

дприємства, установи, організації;

в) грубе порушення угоди про працю службовою особою незалежно від форм власності;

г) грубе порушення угоди про працю окремими громадяна- ми або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловжи- вання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовле- ної угодою;

д) грубе порушення угоди про працю службовою особою пі-

дприємства,  установи,  організації  з погрозою  звільнення,  штра-


фом, переводом на іншу нижче оплачувану роботу, не обумовле-

ну угодою.

4. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 182 КК України:

а) незаконне збирання, зберігання, використання або поши-

рення конфіденційної інформації про особу без її згоди;

б)  поширення  конфіденційної  інформації  про  особу  без  її згоди у публічному виступі, творі, що публічно демонструється, чи в засобах масової інформації;

в) шантаж особи, якої торкається конфіденційна інформація без її згоди;

г) розповсюдження конфіденційної інформації шляхом по- відомлення хоча б одній особі, її оприлюднення (усно, письмово, за допомогою ЗМІ або технічних засобів).

5. Об’єкт злочину, передбаченого ст. 255 КК України:

а) громадська безпека;

б) конкретні блага та інтереси, посягання на які планують суб’єкти, що входять до злочинної організації;

в) будь-які об’єкти зовнішнього світу, на які посягають уча-

сники злочинної організації;

г) будь-які об’єкти зовнішнього світу, на які посягають уча- сники злочинної організації (чуже майно при злочинах проти власності, товари та інші речовини та предмети;

д) будь-які об’єкти зовнішнього світу, на які посягають уча- сники злочинної організації (речовини та предмети при контра- банді, наркотичні засоби).

6. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 252 КК України:

а) створення злочинної організації з метою вчинення тяжко-

го чи особливо  тяжкого  злочину  (заснування,  формування  зло-


чинної            організації,     підшуковування        співучасників,           розподіл обов’язків);

б) керівництво організацією з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину (розробка планів вчинення злочинів, розподіл злочинно добутих коштів, майна);

в) участь в злочинній організації, участь в злочинах вчиню- ваних організацією (вступ до неї, виконання покладених обов’язків);

г)  організація,  керівництво  чи  сприяння  зустрічі  (сходці)

представників злочинних організацій;

д) організація зустрічей для розроблення планів і умов спі- льного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації злочинних організацій.

7. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 257 КК України:

а) організація озброєної банди з метою нападу на підприєм-

ства, установи, організації;

б) організація озброєної банди з метою нападу на окремих осіб, а також участь у такій банді;

в) участь у вчинюваному бандою нападі на окремих осіб, пі-

дприємства, установи, організації;

г) організація банди для одного особливо небезпечного на-

паду.

8. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 258 КК України:

а) застосування зброї;

б) вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створили не-

безпеку для життя чи здоров’я людини;

в) заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків від застосування зброї, підпалу, вибуху;


г) погроза вчинення підпалу, вибуху, застосування зброї, що створять  небезпеку  для  життя  чи  здоров’я  людини  (доведення будь-яким способом до органів державної влади або місцевого самоврядування, службових осіб, наміру вчинити зазначені дії).

9. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 293 КК України, полягає в:

а) активних  діях,  які проявляються  в організації  групових дій (підготовка, підшукування осіб для участі в групових діях, за- клики до групового порушення громадського порядку, керівниц- тво групою під час порушень), спрямованих на грубе порушення громадського порядку;

б) активній участі у групових діях (вчинення протиправних дій під час порушення громадського порядку, блокування транс- портних шляхів, заклики до громадян не виконувати розпоря- дження органів державної влади), спрямованих на грубе пору- шення громадського порядку;

в) злочинному наслідку у вигляді грубого порушення гро- мадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації;г) причинному зв’язку між організацією чи активною участю в групових діях і злочинним наслідком.

10.  Об’єктивна  сторона  злочину,  передбаченого  ст.  294

КК України, це:

а) порушення громадського порядку великою кількістю лю-

дей (натовпом, юрбою), яка безчинствує;

б) організація  масових  заворушень  (діяльність  спрямована на підшуковування і підготовку осіб для участі в масових заво- рушеннях, керівництво такими діями);

в) активна участь у масових заворушеннях (застосування насильства, вчинення погромів, підпалів, знищення майна, захоп- лення споруд, будівель, насильницьке  виселення громадян, опір


представникам влади зі застосуванням зброї або інших предметів,

які використовувалися як зброя);

г) підготовка осіб для участі в масових заворушеннях, кері- вництво такими діями, що направлені на збудження у людей не- гативного ставлення до органів влади та існуючого правопорядку і громадської безпеки та на підбурювання натовпу для вчинення насильства, погромів, підпалів, знищення майна, озброєного опо- ру представникам влади, захоплення будівель, споруд.

11. Об’єктом злочину, передбаченого ст. 296 КК України, є:

а) громадський порядок як сукупність суспільних відносин, які забезпечують громадський стан, нормальні умови праці, по- буту і відпочинку людей;

б) здоров’я людини;

в) посягання на громадський порядок, яке його грубо пору- шує, вчиняється з мотивів явної неповаги до суспільства і відзна- чаються особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.

12.  Об’єктивна  сторона  злочину,  передбаченого  ст.  296

КК України:

а) активні дії, спрямовані на грубе порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю або винят- ковим цинізмом;

б) порушення громадського порядку – порушення спокою людей у нічний час, порушення культурного заходу, релігійної служби;

в) дії, які супроводжувалися  насильством із заподіянням ті- лесних ушкоджень або знищенням і пошкодженням майна, зну- щанням над особою, зривом масового заходу, тимчасовим при- пиненням роботи установи, підприємства, громадського транспо-

рту;

г) демонстративна  зневага до загальноприйнятих  норм мо-

ралі, прояву безсоромності,  знущання над хворим, старими осо-


бами, які знаходяться у безпорадному стані (відправлення приро- дних потреб, вчинення  статевого  акту на очах обурених  грома- дян, в демонстративному  оголенні тіла, непристойних  рухах ті-

ла);

д) демонстративна зневага до загальноприйнятих норм мо- ралі, прояву безсоромності, знущання над хворим, старими осо- бами, які знаходяться в безпорадному стані – усі ці дії відзнача- ються особливою нахабністю, грубістю, брутальністю.

13. Суб’єктом злочину, передбаченого  ст. 364 КК Украї-

ни, є:

а) осудна особа, що досягла віку 16 років;

б) осудна особа що досягла віку 18 років;

в) осудна особа, яка постійно чи тимчасово здійснює функ-

ції представника влади;

г) осудна особа, яка обіймає постійно чи тимчасово на підп- риємствах, в установах незалежно від форми власності посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адмініст- ративно-господарських обов’язків;

д) тільки службова особа.

14.  Об’єктивна  сторона  злочину,  передбаченого  ст.  364

КК України:

а) використання службовою особою через дію або бездіяль-

ність свого службового становища всупереч інтересам служби;

б) вчинення службовою особою через дію або бездіяльність свого службового становища всупереч інтересам служби з корис- ливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб;

в) заподіяння через дію або бездіяльність свого службового становища всупереч інтересам служби істотної шкоди державним чи громадським  благам,  охоронюваним  законом  правам,  свобо- дам та інтересам окремих громадян;


г) умисне використання службовою особою, яка виконує функції представника влади, свого службового становища всупе- реч інтересам служби;

д) вчинення дій, що порушують службові обов’язки і супе- речать інтересам державної служби, інтересам підприємства, установи.

15.  Об’єктивна  сторона  злочину,  передбаченого  ст.  367

КК України характеризується:

а) невиконанням або неналежним виконанням службовою особою своїх обов’язків;

б) заподіянням істотної шкоди охоронюваним законом пра- вам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб;

в) бездіяльність службової особи в умовах, коли вона по- винна була і може вчинити дії, які входять у коло її службових обов’язків;

г) дії службової особи в межах службових обов’язків, які виконані не так, як цього вимагають інтереси служби;

д) службова особа повинна була виконати, але фактично не виконала або виконала не так, як потрібно, що й зумовило на- стання шкоди.

16. Предметом злочину, передбаченого ст. 368 КК Украї-

ни, є:

а) майно (гроші, матеріальні цінності);

б) право на майно (документи, що надають право на отри- мання майна, володіння, користування та розпорядження майном, а також документи, що надають право вимагати виконання зо- бов’язань матеріального характеру);

в) будь-які дії майнового характеру (передача майнових ви-

год або відмова від них, відмова від прав на майно, безоплатне


надання  майнових  вигод,  санаторних  чи  туристських  путівок,

проведення будівельних чи ремонтних робіт);

г) послуги, вигоди немайнового характеру (сприяння просу-

ванню по службі, схвальні відзиви в пресі, сексуальні стосунки).

17.  Об’єктивна  сторона  злочину,  передбаченого  ст.  367

КК України, характеризується:

а) прийняттям службовою особою від іншої особи предмета хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає ха- бар, або третьої особи, будь-якої дії з використанням влади чи службового становища;

б) отриманням безпосередньо від особи, через посередника,

перерахування коштів на рахунок у банку;

в) отриманням предмета хабара у формі програшу в карти,

укладанням договору купівлі-продажу за нижчою ціною;

г)  отримання   предмета  хабара  під  виглядом  подарунку,

отримання коштів у борг без наміру їх повернення;

18.  Об’єктивна  сторона  злочину,  передбаченого  ст.  373

КК України, полягає в:

а) активних дія, спрямованих на примушування давати пока-

зання шляхом незаконних дій;

б) домаганні  від особи бажаних  показань  шляхом застосу-

вання психічного або фізичного впливу;

в) активних дія, спрямованих на примушування давати по- казання шляхом незаконних дій з погрозою застосувати насильс- тво до допитуваного, близьких йому осіб, розголосити відомості, які ганьблять допитуваного, притягнути до відповідальності за злочин, який вони не вчинили;

г) домаганні від особи бажаних показань шляхом обману (демонстрування фальшивої постанови про арешт, брехливе по- відомлення що у слідстві є докази його вини;


д) домаганні від особи бажаних показань шляхом прини- ження гідності особи допитуваного (образою словами чи жеста- ми, вимогою давати клятву);

е) домаганні від особи бажаних показань шляхом задобрю- вання (нездійсненими обіцянками закрити справу, звільнити з-під варти, незаконними матеріальними заохоченнями, частування го- рілкою, наркотиками);

є) домаганні  від особи бажаних  показань  шляхом  застосу-

вання психотропних речовин.

До модуля № 4 належать:

1. Злочини проти власності.

2. Злочини у сфері господарської діяльності.

3. Злочини проти довкілля.

4. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

5. Злочини   у   сфері   використання   електронно-обчислю-

вальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж.

6. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).

Тести до модуля №4

1. Загальна характеристика об’єктів злочинів проти вла-

сності:

а) злочинами проти власності називаються передбачені Кримінальним кодексом України діяння, що посягають на еконо- мічні відносини власності;

б) економічні відносини власності– це забезпечена суспільс- твом і державою можливість володіти, користуватися і розпоря- джатися предметами власності;


в) економічна свобода власності – підґрунтя політичної, на- ціональної та релігійної свободи людини, громадянина, проголо- шена Конституцією України;

г) закріплені правовими нормами економічні відносини вла-

сності – заборонами;

д) охоронювані законом можливості власника володіти, ко-

ристуватися і розпоряджатися належним йому майном.

2. Предметами злочину проти власності є:

а) майно (матеріальні речі, створені працею людей для задо- волення матеріальних і культурних потреб, що мають вартість і ціну;

б) гроші (національна та іноземна валюта, що знаходяться в обігу, а також інша валюта і валютні цінності;

в) цінні папери (облігації, чеки, сертифікати, векселі, акції);

г) землі, її надра, ліси, дикі тварини;

д) атмосферне повітря, водні та інші ресурси, які знаходять- ся в межах території України, природні ресурси її континенталь- ного шельфу, виключної (морської) економічної зони;

е) майно,  яке знаходилось  у майнових  фондах  організації,

установи чи підприємства;

є) майно передане організацією-власником  для тимчасового користування посадовими особами або приватним особам, для службового користування, для перевезення, переробки, ремонту;

ж) речі, які перебувають  у приватній  власності  громадян  і були передані на зберігання, для перевезення або іншої мети ор- ганізації  чи установі,  яка  несе  за них  матеріальну  відповідаль- ність;

з) речі, які були викинуті власником через відсутність пот- реби в них;и) документи, які не є цінними паперами(квитанції, накладні, чеки, вимоги).


3. Об’єктивна сторона розкрадання майна:

а) крадіжка (ст. 185 КК);

б) грабіж (186 КК);

в) шахрайство (ст. 190 КК);

г) привласнення, розтрати і розкрадання з використанням посадових повноважень (ст. 187 КК);

д) розбій (ст. 187 КК);

е) вимагання (ст. 189КК);

є) розкрадання речей, вилучених із цивільного обігу (зброя, наркотики, рідаоактивні матеріали, предмети, що знаходяться у могилі чи на могилі) – ст. 262, 308, 313 КК України;

ж) привласнення знайденого або такого, що випадково опи-

нился у винного, державного чи колективного майна (ст. 193 КК).

4. Розкрадання визнається повторним:

а) у випадках закінченого попереднього злочину, готування до нього чи замаху на нього;

б) розкрадання,  відносно яких закінчилися  строки давності чи за які судимість знята або погашена;

в) як тоді, коли винна особа була виконавцем попереднього злочину, так і тоді, коли вона брала в ньому участь у ролі пособ- ника, підбурювача чи організатора;

г) злочин вважається повторним незалежно від того, чи була особа притягнута  до відповідальності  за попередній  злочин,  чи була вона засуджена за нього, чи відбувала покарання і відбула його;

д) продовжуване розкрадання, яке утворюють кілька тотож-

них дій, поєднаних єдиним умислом;

е) замах на розкрадання  з наступною  добровільною  відмо-

вою від закінченого злочину.


5. Суб’єктивна  сторона  злочинів  за розкрадання  майна

(визначення розміру розкрадання):

а) усе майно, викрадене із одного й того самого місця, од-

ним і тим самим способом;

б) усе майно, викрадене групою осіб, незалежно від частки кожного зі співучасників;

в) усе майно (та гроші) використане, реалізоване чи повер-

 

нуте;


г) коли умисел винного  був спрямований  на викрадення  у

 

великому розмірі, але фактично розкрадання було вчинено лише на незначну суму.

6. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 185 КК України (викрадення таємно):

а) для власника, володаря або охоронця – у їхній відсутності чи в їхній присутності, але коли вони не помічають чи не усвідо- млюють факту розкрадання (через різні особливі обставини);

б) для третіх осіб (по сторонніх),  які не помічають  викра-

дення або не усвідомлюють сутності того, що відбувається;

в) розкрадання визнається таємним тоді, коли воно спостері- гається й усвідомлюється співучасниками та особами, причетни- ми до цього злочину;

г) розкрадання здійснюється у вечірній час, при заході сон- ця, в нічний час з приміщення, що освітлюється, в присутності сторонніх осіб (які не є матеріально відповідальними особами, ні охоронцями майна, ні особами, що використовують його для ро- боти);

д) крадіжка здійснюється  в присутності  потерпілого  чи ін- ших осіб за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для них, коли потерпілий чи інші особи не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна.


7. Загальна характеристика «проникнення в житло, при-

міщення чи інше сховище», це:

а) фізичне пересування чи перебування, фізичний рух за до- зволом чи без нього; особа перебувала в приміщенні, сховищі чи житлі, щоб учинити крадіжку, грабіж чи розбій;

б) за дозволом чи без нього перебувала особа в приміщенні,

сховищі чи житлі, щоб учинити крадіжку, грабіж чи розбій;

в) легально чи нелегально особа ввійшла, вторглася до примі-

щення, сховища, житла, щоб учинити крадіжку, грабіж чи розбій;

г) проникнення – це протиправне, недозволене вторгнення в приміщення,  сховище  чи житло, щоб вчинити  крадіжку,  грабіж чи розбій;

д) проникнення в приміщення з метою викрадення особою, що була допущена в приміщення, сховище, житло уповноваженою або мешкаючою там особою, або опинилася там з їхнього дозволу, за їх- нім запрошенням, якщо винний мав право туди зайти;

е) проникнення  в приміщення,  сховище,  житло,  коли вчи- нює крадіжку особа, яка проживала з потерпілим в одній кварти- рі, осіб, які в цих приміщенням працюють (сторожі, підсобні пра- цівники, вантажники).

є) проникнення в приміщення, сховище, житло не само по собі, а лише при наявності мети – викрасти майно чи гроші, цю мету вин- ний мав уже, проникаючи в приміщення, сховище, житло.

8.  «Приміщення»  при  проникненні  в  сховище,  житло,

приміщення як кваліфікуюча ознака ст. 185 КК – це:

а) будова, споруда, призначена для розташування там людей чи матеріальних цінностей;

б) постійна чи тимчасова споруда, будівля призначена для розміщення там людей чи матеріальних цінностей;


в) відведена для постійного чи тимчасового зберігання ма- теріальних цінностей ділянка території – інше сховище, які обла- днані загородою чи технічними засобами;

г) відведена для постійного чи тимчасового зберігання мате- ріальних цінностей ділянка території – інше сховище, які забез- печені іншою охороною: пересувні автолавки, рефрижератори, контейнери, сейфи;

д) ділянки території, які використовуються для вирощування якої-небудь продукції (городи, садки, баштани, ставки, теплиці);

е) відведена для постійного або тимчасового зберігання ма- теріальних цінностей ділянка території, обладнана огорожею чи технічними засобами або забезпечена іншою охороною (монето- приймачі телефонів-автоматів).

9. «Житло»  при проникненні  в сховище,  житло,  примі-

щення як кваліфікуюча ознака ст. 185 КК – це:

а) приміщення, яке призначене для постійного чи тимчасо-

вого проживання людей (приватний будинок, квартира, дача);

б) приміщення, яке призначене для постійного чи тимчасо-

вого проживання людей (кімната в готелі, садовий будинок);

в) приміщення, яке призначене для постійного чи тимчасо-

вого проживання людей (балкон, веранда, комори тощо);

г) відокремлені від житлових будівель погреби, гаражі, інші будівлі господарського призначення;

10.    Об’єктивною    стороною    злочину,    передбаченого ст. 187 КК України, є: а) напад з метою заволодіння чужим май- ном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здо- ров’я, особи, яка підпала нападу, з корисливого мотиву або пог- роза застосування такого насильства;б) напад з метою заволодін- ня чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, особи, яка підпала нападу, з мотиву помсти, ревнощів;в)  напад з метою заволодіння  чужим майном, поєдна-


ний з насильством,  небезпечним  для життя чи здоров’я,  особи,

яка підпала нападу, з хуліганських спонукань.

11.    Об’єктивною    стороною    злочину,    передбаченого ст. 199 КК України, є:а) виготовлення (підроблення) – створення підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів держа- вної лотереї будь-яким способом з метою збуту вказаних предме-

тів;

б) виготовлення повністю фальшивих або їхня часткова під- робка, що може виявитися в підробленні номера, серії білета державної облігації або в зміні реквізитів грошової купюри;

в) виготовлення повністю фальшивих або їхня часткова під- робка, що може виявитися в підробленні номера, серії білета державної  облігації або в зміні реквізитів  грошової  купюри без мети збуту вказаних предметів;

г) зберігання і володіння в будь-якому місці підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї будь-яким способом з метою збуту вказаних предметів;

д) придбання, отримання підроблених грошей або інших цінностей будь-яким способом (купівлі, в рахунок боргу, як да- рунок);

е) перевезення,  переміщення  підроблених  грошей,  держав- них цінних паперів чи білетів державної лотереї будь-яким спо- собом, будь-яким транспортом з одного місця в інше;

є) пересилання підроблених грошей, державних цінних па- перів чи білетів державної лотереї будь-яким способом з одного в інше місце у вигляді поштових або багажних відправлень.

12.    Об’єктивною    стороною    злочину,    передбаченого ст. 236 КК України, є:

а)  порушення  порядку  проведення  екологічної  експертизи при  введенні  в експлуатацію,  підприємств,  споруд,  пересувних


засобів, якщо це спричинило загибель людей, екологічне забруд-

нення значних територій або інші тяжкі наслідки;

б) порушення порядку правил екологічної безпеки під час проектування,  розміщення,  будівництва,  експлуатації  та ліквіда- ції підприємств, споруд, пересувних засобів, якщо це спричинило загибель  людей,  екологічне  забруднення  значних  територій  або інші тяжкі наслідки;

в) порушення порядку правил екологічної безпеки під час реконструкції, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пе- ресувних засобів, якщо це спричинило загибель людей, екологіч- не забруднення значних територій або інші тяжкі наслідки;

г) екологічне забруднення значних територій, забруднення землі, водних ресурсів, атмосферного повітря радіоактивними, хімічними та іншими речовинами.

13.  Об’єктивна  сторона  злочину,  передбаченого  ст.  289

КК України, полягає в:

а) активних діях, спрямованих на незаконне заволодіння транспортними засобами з будь-якою метою;

б) незаконному заволодінні транспортом для тимчасового використання для задоволення особистих потреб винного;

в) заволодінні транспортним засобом з оберненням його на свою користь або користь інших осіб;

г)  заволодінні  транспортним  засобом,  вчиненим  всупереч волі користувача чи власника, для доставлення хворого до лікар- ні, який знаходиться в небезпечному для життя становищі, за- тримання злочинця, крайньої необхідності;

д) незаконному заволодінні будь-яким способом деталями, вузлами, агрегатами транспортного засобу без мети заволодіння останнім.


14.  Об’єктивну  сторону  злочину,  передбаченого  ст.  402

КК України, становить:

а) непокора – посягання на встановлений порядок підлегло-

сті, що породжує неорганізованість і безладдя у військах;

б) непокора – посягання на встановлений порядок підлегло- сті, що порушує твердий статутний порядок, негативно познача- ється на боєготовності та боєздатності військ;

в) непокора – це відкрита відмова від виконання наказу або іншому навмисному невиконанні наказу командира, начальника;

г) відкрита відмова виконати наказ начальника вираженої в усній чи письмовій заяві підлеглого про небажання виконувати одержаний  наказ  чи  в мовчазному  демонстративному  вчиненні дій, які свідчать про те, що наказ не буде виконано.

15.  Об’єктивну  сторону  злочину,  передбаченого  ст.  407

КК України, становить:

а) самовільне залишення військової частини або місця слу-

жби військовослужбовцем строкової служби понад три доби;

б) запізнення без поважних причин при увільненні з части- ни, при призначенні, переводі з відрядження, з відпустки або лі- кувального закладу не більше одного місяця;

в) самовільне залишення військової частини або місця слу- жби військовослужбовцем (крім строкової служби), а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин трива- лістю понад десять діб;

г) самовільне залишення військової частини або місця служ- би військовослужбовцем (крім строкової служби), а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин трива- лістю понад один місяць, або якщо воно було вчинено у воєнний час або в бойовій обстановці.


ККР

З КУРСУ «КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО» (Особлива частина)

І.

Дії,  спрямовані  на насильницьку  зміну  чи повалення  кон-

ституційного ладу або захоплення державної влади (ст. 109 КК).

Фіктивне підприємництво (ст 205 КК).

Контрабанда  наркотичних  засобів,  психотропних  речовин,

їх аналогів або прекурсорів (ст. 305 КК).

1. Особлива   частина           Кримінального          Кодексу          (права)

України – це:

а) система норм, що встановлюють, які небезпечні діяння є злочинами, та які види покарань можуть бути застосовані доосіб, які їх вчинили;

б)   перелік   діянь,   передбачених   відповідними   статтями

Особливої частини КК, що вважаються злочином;

в) об’єднання норм про відповідальність за злочини, які по-

сягають на один і той самий родовий об’єкт.

ІІ.

Посягання  на  територіальну   цілісність  і  недоторканність

України (ст. 110 КК).

Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ст. 212 КК).

Незаконні       виробництво,            виготовлення,           придбання,

зберігання,   перевезення,    пересилання   чи   збут   наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК).

Класифікація злочинів. Законодавча класифікація злочинів у чинному законодавстві проводиться за:

а) об’єктом посягання;

б) формою вини;

в) характером і ступенем суспільної небезпечності діяння.


ІІІ.

Державна зрада (ст. 111 КК).

Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканноств особи.

Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, переси- лання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (ст. 1999 КК).

1. Рецидив злочинів:

а) така форма їх множинності, яка полягає у вчиненні осо- бою, судимою за один чи кілька злочинів, одного чи кількох но- вих злочинів;

б) рецидив як окрема форма їх множинності характеризу- ється специфічними ознаками, як то: злочин вчинюється особою кількома окремими діяннями; зазначені діяння вчинюються в різ- ний час;

в) рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисно-

го злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

ІV.

Посягання  на життя  держаного  чи громадського  діяча (ст.

112 КК).

Згвалтування (ст. 152 КК).

Контрабанда (ст. 201 КК).

1.  Множинність злочинів:

а) множинність злочинів означає, що особою вчинено два чи більше  злочинних  діянь,  кожне  з  яких  містить  ознаки самостійного складу злочину;

б) множинність  – це «скупчення»  в поведінці однієї особи двох чи більше окремих злочинів;

в) множинність передбачає наявність кількох одиниць, кількох елементів, що входять до неї, що її структурними елемен- тами є окремі, самостійні, одиничні злочини.


V.

Диверсія (ст. 113 КК).

Насильницьке  задоволення  статевої  пристрасті  неприрод-

ним способом (ст. 153 КК).

Загальна характеристика злочинів проти довкілля.

Юридичний склад злочину:

а) різновид  юридичної  конструкції  в кримінальному  праві, за допомогою якого законодавець фіксує (моделює) певний тип суспільно небезпечної поведінки як злочин певногго виду;

б) юридичний склад злочину не зводиться до опису в кримінальному  законі характерних ознак лише поведінки особи, ця конструкція відтворює (моделює) в кримінальному праві поєднання певної поведінки з іншими обставинами (юридичними фактами), і тільки таке поєднання надає цій поведінці характеру злочину певного виду;

в) юридичний склад злочину є єдиною й універсальною юридичною конструкцією, в межах якої фіксується певний тип суспільно небезпечної поведінки як злочин певного виду.

VІ.

Загальна характеристика злочинів проти життя та здоров’я особи.

Розбещення неповнолітніх (ст. 156 КК).

Порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 КК).

1. Види співучасників злочину:

а) виконавець (співвиконавець) – є особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину, безпосередньо чи шляхом викори- стання інших осіб, вчинила злочин, передбачений Кримінальним кодексом;

б) організатором є особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням;

в) підбурювачем (підмовником) є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або інакше схилила іншого спів- учасника до вчинення злочину;


г) пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення зло- чину.

VІІ.

Умисне убивство (ст. 115 КК).

Загальна  характеристика  злочинів  проти  виборних,  трудо-

вих та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного за-

бруднення (ст. 237 КК).

1. Кримінальний Закон – це:

а) єдине джерело Кримінального права України;

б) система національних законодавчих актів України та імплементованих у них положень міжнародних договорів, що містять норми кримінального права;

в) законодавчий акт Верховної Ради України, який містить одну, кілька або систему взаємопов’язаних і взаємоузгоджених кримінально-правових норм;

г) сукупність систематизованих та окремих законодавчих актів Верховної Ради України, що визначають загальні положен- ня, підстави і межі кримінальної  відповідальності,  види злочин- них діянь і передбачених за них покарань, підстави призначення покарання, звільнення від покарання чи відповідальності, сукупності положень міжнародних договорів, імплементованих у кримінальне законодавство України як його невід’ємна частина.

VІІІ.

Умисне убивство, вчинене в стані сильного душевного хви-

лювання (ст. 116 КК).

Перешкодження здійсненню виборчого права (ст. 157 КК).

Забруднення або псування земель (ст. 239 КК).


1. З урахуванням змісту та обсягу правової регламентації і джерела походження кримінально-правової норми кримінальний закон має аспекти:

а) Кримінальний закон – це Кримінальницй кодекс України – єдиний кодифікований законодавчий акт, який містить переважну більшість кримінально-правових норм. Він є основним кримінальним законом;

б) Кримінальний закон – це окрема стаття Кримінального кодексу або її частина, що передбачає відповідальність за злочин певного виду;

в) Кримінальний закон – це окремий законодавчий акт, що містить лише одну правову норму, яка стосується загальних по- ложень  кримінального  права  або  регулює  відповідальність   за злочин певного виду;

г) Кримінальний закон – це передбачені ст. 9 Конституції України відповідні положення міжнародних договорів, імплементовані у кримінальне законодавство України на загаль- ногалузевому рівні;

д) Кримінальний закон є одним із важливих засобів охорони життя, здоров’я, честі, гідності, недоторканності і безпеки люди- ни як найвищої соціальної цінності суспільного ладу;

е) Кримінальний закон містить кримінально-правові  норми, які визначають загальні положення кримінального права, злочинність та караність діянь, види цих діянь та покарання за їх вчинення;

є) Кримінальний закон є певним засобом виховного та пре- вентивного впливу на осіб, засуджених за вчинення злочину, а також інших громадян.

ІХ.

Умисне убивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст.

117 КК).

Порушення таємниці глосування (ст. 159 КК).

Забруднення атмосферного повітря (ст. 241 КК).


1. Об’єктивна сторона злочину – це:

а) зовнішня сторона діяння, яка виражається у вчиненні пе- редбаченого кримінальним законом діяння (дії чи бездіяльності), що заподіває або створює загрозу заподіяння шкоди об’єкту зло- чину;

б) об’єктивна сторона злочину, тобто зовнішнього прояву діяння, а також – у багатьох випадках – тих обставин навколиш- нього середовища, які впливають на визнання діяння злочином певного виду (окремим різновидом такого злочину);

в) які обов’язкові (необхідні) ознаки об’єктивної строни як елемента  складу  виділяють  діяння  (дію  чи  бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки і причинний зв’язок (для злочинів з   матеріальним   складом   має   бути   встановлений   причинний зв’язок між дією (бездіяльністю) і суспільно небезпечним наслідком).

Х.

Убивство через необережність (ст. 119 КК).

Порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної належності або ставлення до релігії (ст. 161

КК).

Загальна характеристика злочинів проти громадської безпеки.

1. Суб’єктивна сторона злочину:

а) внутрішні процеси в психіці суб’єкта, які певним чином пов’язані із зовнішньою, «об’єктивною’, стороною діяння;

б) це внутрішня сторона злочину, бо вона включає в себе ті психічні процеси, які характеризують свідомість і волю особи в момент вчинення злочину;

в) ознаками суб’єктивної сторони як елемента складу зло- чину визнається вина (у формі умислу або необережності), мотив та мета злочину.


ХІ.

Доведення до самогубства (ст. 120 КК). Порушення недоторканності житла (ст 162 КК). Створення злочинної організації (ст. 255 КК).

1. Суб’єкт злочину:

а)  суб’єктом  злочину  вважається  фізична  особа  (людина), яка вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небез- печне діяння і спроможна понести за це кримінальну відповідальність;

б) фізична особа, яка вчинила злочин, підлягає кримінальній відповідальності за наявності таких ознак: досягнення до момен- ту вчинення злочину встановленого кримінальним законом віку; осудність;

в) суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин  у  віці,  з  якого,  відповідно  до  Кодексу,  може  настати

кримінальна відповідальність.

 

 

КК).


ХІІ.

Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК).

Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164

Сприяння учасникам злочнних організацій та укриття їхньої

 

злочинної діяльності (ст. 256 КК).

1. Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння – це:

а) умови, за наявності яких діяння, котрі своїми зовнішніми ознаками збігаються формально з ознаками діянь, передбачених кримінальним законом як злочин, є правомірними через припис закону про можливість, необхідність чи обов’язковість їх вчи- нення;

б) передбачені кримінальним законом, а також іншим зако- нодавством і зовні схожі зі злочинами суспільно корисні (соціа- льно прийнятні) правомірні вчинки, які здійснені за наявності пе- вних підстав і виключають суспільну небезпечність і протиправ-


ність діяння, а тим самим і кримінальну відповідальність особи за заподіяну шкоду.

ХІІІ.

Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 КК).

Ухилення  від сплати коштів на утримання  непрацездатних батьків (ст. 165 КК).

Бандитизм (ст. 257 КК). 1. Санкція – це:

а) та частина норми, яка вміщує вказівку на конкретні види і міри покарання за скоєне передбаченого диспозицією злочину;

б)  структурна  частина  статті  Особливої  частини  КК,  що використовується для визначення виду і розмірів покарання.

ХІV.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне в стані силь-

ного душевного хвилювання (ст 123 КК).

Розголошення  таємниці  усиновлення  (удочеріння)  (ст.  168

 

КК).


Терористичний акт (ст. 258 КК).1. Мета злочину:

а)  це  бажання  особи,  яка  вчинює  суспільно  небезпечне

 

діяння, досягти певних шкідливих наслідків;

б)  це  уявні  наслідки,  переміни  в  навколишньому середовищі, яких прагне досягти особа вчиненням злочину;

в) це та річ чи явище або якась спотвора чи зміна, яка приваблює злочинця, манить, тягне його, і, на думку злочинця, може задовольнити його певну потребу;

г) це результат, до якого прагне злочинець, якого він хоче досягти;

д) це той маяк, який манить, вабить злочинця;

б) фізична особа, яка вчинила злочин, підлягає кримінальній відповідальності за наявності таких ознак: досягнення до момен- ту вчинення злочину встановленого кримінальним законом віку; осудності;


в) суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до Кодексу може настати критмінальна відповідальність.

ХV.

Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкожень у разі пере- вищення меж необхідної оборони або в разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 124 КК).

Перешкодження   законній  діяльності  професійних   спілок,

політичних партій, громадських організацій (ст. 170 КК).

Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці грома-

дян, знищення чи пошкодження об’єктів власності (ст. 259 КК).

1.  Мотив вчинення злочину:

а) це двигун злочину, його внутрішня сила, характеристика і оцінка як навмисних, так і необережних злочинів;

б) є спонукальною причиною поведінки людини, чинником самого мотиву є потреби людини, її емоції, почуття (мотиви благородні, мотиви неблагородні).

в) мотиви злочину – це психологічні  різновиди, як помста,

жорстокість, жадібність.

г) мотив злочину – це усвідомлена спонука особи, яка вик-

ликала намір вчинити злочин.

д) це ті спонукання, які «штовхають’ злочинця в спину.

ХVІ.

Умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 КК).

Грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 КК).

Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (ст. 260 КК).

1.  Тлумачення кримінально-правової норми це:

а) встановлення її змісту і умов, виявлення юридично зна- чущих признаків (ознак) і уяснення термінів, указаних у самій нормі;


б) тлумачення зумовлено неповнотою або неясністю деяких законів, необхідністю відокремлення цього закону від другого;

в) з’ясування волі законодавця, означення, визначення кон- кретних соціально-економічних умов, які стали причиною прий- няття даного чинного законодавства.

ХVІІ.

Побої і мордування (ст. 126 КК).

Грубе порушення угоди про працю (ст. 173 КК).

Напади на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 261 КК).

1.  Осудність – це:

а) здатність  особи давати  звіт про свої дії, усвідомлювати їхнє  суспільне  значення  та керувати  ними,  а також  поєднана  з цим спроможність відповідати за вчинений злочин;

б) це здатність особи при вчиненні злочину усвідомлювати свої дії і керувати ними;

в)  тільки  осудні  особи  здатні  правильно  усвідомлювати

сутність вчиненого злочину, а тому тільки вони здатні розуміти обгрунтованість і справедливістиь призначеного покарання.

ХVІІІ.

Катування (ст. 127 КК).

Невиплата  заробітної  плати, стипендії, пенсії чи інших ус-

тановлених законом виплат (ст. 175 КК).

Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових  припасів,  вибухових  речовин  чи  радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства, або зло- вживання службовим становищем (ст. 262 КК).

1.  Вина та її форми:

а) це психічний стан особи щодо злочинного діяння, яке вчинюється нею, та його наслідків у формі умислу чи необережності;


б)  це  психічний  стан  особи  до  вчинюваної  дії  чи бездіяльності,  передбаченої  Кримінальним  кодексом,  та  її наслідків, виражене у формі умислу або необережності;

в) це лише психічний стан особи щодо злочинного діяння, яке нею вчинюється (передумовою вини є осудність особи, до- сягнення нею встановленого щодо кримінальної відповідальності за такий злочин віку).

ХІХ.

Необережне  тяжке  або  середньої  тяжкості  тілесне  ушкод-

ження (ст. 128 КК).

Порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 КК).

Порушення права на безоплатну медичну допомогу (ст. 184 КК).

Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст 263 КК).

1. Вина та її форми:

а) це психічний стан особи щодо злочинного діяння, яке вчинюється нею, та його наслідків у формі умислу чи необережності;

б)  це  психічний  стан  особи  до  вчинюваної  дії  чи бездіяльності,  передбаченої  Кримінальним  кодексом,  та  її наслідків, виражене у формі умислу або необережності;

в) це лише психічний стан особи щодо злочинного діяння, яке нею вчинюється (передумовою вини є осудність особи, дося- гнення нею встановленого щодо кримінальної відповідальності за такий злочин віку).

ХХ.

Погроза убивством (ст. 129 КК).

Загальна характеристика злочинів проти власності.

Порушення правил поводження  з вибуховими,  легкозайми-

стими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами (ст.

267 КК).


1.   Суб’єктивна сторона складу злочину:

а) це процес мислення, бажання і волі людини, в якому відображуються її об’єктивна поведінка та інші зовнішні обста- вини, пов’язані з вчиненням злочину;

б) це внутрішня сутність злочинного діяння; це ті внутрішні процеси, які відбуваються у психіці осудної людини під час вчи- нення нею передбаченого кримінальним законом суспільно не- безпечного діяння;

в) це вутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображує ставлення її свідомості і волі до суспільно небезпечного діяння, котре нею вчинюється, і до його наслідків;

г)  суб’єктивна  сторона  складу  злочину  завжди  знаходить свій вияв у певному зовнішньому протиправному діянні, в об’єктивних ознаках злочину знаходять свій вияв мотив, мета і волевиявлення особи.

ХХІ.

Залишення в небезпеці (ст. 135 КК).

Крадіжка (ст. 185 КК).

Загальна характеристика злочинів поти безпеки виробництва.

1. Причинний зв’язок:

а) злочинний наслідок породжується суспільно небезпечним і протиправним діянням суб’єкта (одне явище суспільно небез- печне діяння – породжує інше явище – злочинний наслідок);

б) об’єктивна категорія, яка вирішується на підставі вивчен- ня і врахування об’єктивних закономірностей: діяння передує наслідку за часом; діянню внутрішньо властива неминучість або реальна  можливість  настання  наслідків;  діяння  породжує наслідок;

в) причинний зв’язок можливий тільки між діями і наслідками.


ХХІІ.

Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ст. 143 КК).

Насильницьке донорство (ст. 144 КК).

Грабіж (ст. 186 КК).

Порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 КК).

1. Суспільно небезпечні наслідки:

а) діяння  (дія чи бездіяльність)  посягає  на суспільні відносини, що охоплюються кримінальним законом, спричинює в них певні негативні зміни (шкоду, збитки);

б) як шкода (збитки), що заподіваються злочинним діянням суспільним відносинам, які охороняються кримінальним законом, або ж небезпеку (загрозу) спричинення такої шкоди.

в) передбачена кримінально-правовою нормою матеріальна або інша шкода, заподіяна злочиним діянням об’єкта посягання.

ХХІІІ.

Загальна   характеристика   злочинів   проти   волі,   честі   та гідності особи.

Розбій (ст 187 КК).

Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272 КК).

1.  Об’єктивна сторона злочину:

а) один із елементів складу злочину, що охоплює ознаки, які характеризують злочин із точки зору його зовнішнього прояву;

б) конкретний акт поведінки суб’єкта у вигляді дії чи бездіяльності, які завжди вчинюються за певних об’єктивних об- ставин, у певному місці і часі, у відповідний спосіб;

в) це зовнішня сторона (зовнішнє вираження) злочину, яка характеризується суспільно небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю), суспільно небезпечними наслідками, причинним зв’язком   між  діянням   і  суспільно   небезпечними   наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинен- ня злочину.


ХХІV.

Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини (ст. 149 КК).

Вимагання (ст. 189 КК).

Загальна характерстика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

1. Причинний зв’язок:

а) злочинний наслідок породжується суспільно небезпечним і протиправним діянням суб’єкта (одне явище (суспільно небез- печне діяння) породжує інше явище (злочинний наслідок);

б) об’єктивна категорія, яка вирішується на підставі вивчен- ня і врахування об’єктивних закономірностей: діяння передує наслідку за часом; діянню внутрішнє властива неминучість або реальна  можливість  настання  наслідків;  діяння  породжує наслідок;

в) причинний зв’язок можливий тільки між діями і наслід-

ками.

ХХV.

Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності осби.

Шахрайство (ст. 190 КК).

Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту (ст. 276 КК).

1.  Звільнення від кримінального покарання: Види:

а) безумовні (ст.45, 46, 48 КК);

б) умовні (звільнення від кримінальної відповідальності з передачею винні особи на поруки громадської організації або трудового колективу ст. 47 КК);

в) обов’язкове звільнення від кримінальної відповідальності

(інститут давності притягнення до відповідальності);

г) факультативне  звільнення  – звільнення  особи, яка пере-

стала бути суспільно небезпечною внаслідок зміни обстановки;

д) заміна більш м’яким;


е)  пом’якшення  призначеного  покарання,  крім  звільнення від покарання на підставі закону України про амністію чи акта помилування;

є) звіфльнення від відбування покарання з випробуванням;

ХХVІ.

Згвалтування (ст. 152 КК).

Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК).

Угон   або      захоплення     залізничного рухомого        складу,

повітряного, морського чи річкового судна (ст. 278 КК).

1. Злочином у Кримінальному праві визнається:

а) передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння  (дія  чи  бездіяльність),   що  посягає  на  суспільний  лад України, його політичну і економічну системи, власність, особу, політичні,  трудові,  майнові та інші права і свободи,  а так само інше передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок;

б) злочином називається  суспільно небезпечне,  винне і ка- ране діяння (дія чи бездіяльність), передбачене кримінальним за- коном;

в) злочином є протиправні діяння, за які передбачено по- збавленння волі на строк не менше одного року або більш суворе покарання;

г) злочин  – це те, що передбачене  кримінальним  законом або тягне застосування передбачених ним заходів кримінального врегулювання,  вказується в його законодавчому  визначені озна- ки, які характеризують його соціальну сутність – властивість заподіяти шкоду об’єктам, взятим під охорону держави.

д) злочином  є суспільно  небезпечне,  протиправне,  винне,

каране і аморальне діяння, передбачене кримінальним законом.


ХХVІІ.

Примушування до вступу в статевий зв’язок (ст. 154 КК).

Привласнення особою знайденого або чужого майна, що ви-

падково опинилося в неї (ст. 193 КК).

Порушення   правил  безпеки  дорожнього   руху  або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними за- собами (ст. 286 КК).

1. Судимість:

а) це правове становище особи, яке виникає у зв’язку з ви- несенням обвинувачувального  вироку і призначенням покарання і тягне певні несприятливі для засудженого правові наслідки, що виходять за межі покарання;

б) наявність судимості є, як правило, обтяжуючою обстави- ною відповідальності, судимість при вчинені однорідного злочи- ну перетворює основний його вид у кваліфікований, судимість є підставою для визнання особи особливо небезпечним злочинцем;

в) це особливий правовий стан особи (статус), що тягне за собою істотні правові обмеження;

г)  судимість  є  перешкодою  звільнення  особи  від кримінальної відповідальності, кваліфікуючою ознакою вчинення нового злочину, є підставою для посилення покарання;

д) це встановлені законом обмеження та правові наслідки засудження і покарання, яким особа підлягає протягом установ- леного законом часу.

ХХVІІІ.

Загальна  характеристика  злочинів  у  сфері  охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забез- печення призову та мобілізації.

Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом (ст. 198 КК).

Контрабанда  наркотичних  засобів,  психотропних  речовин,

їх аналогів або прекурсорів (ст. 305 КК).

1. Основні ознаки покарання:


а) покарання завжди є примусовим заходом з боку держави;

б) покарання передбачене лише в кримінальному законі;

в) покарання може бути передбачене лише за діяння, яке кримінальним законом визначається як злочин;

г) покарання за своїм змістом полягає у позбавленні або обмеженні певних прав і свобод особи, яка вчинила злочин;

д) покарання має особистий характер;

е) покарання призначається лише судом в обвинувальному вироку від імені держави;

є) покарання тягне особливий кримінально-правовий стан особи – судимість;

ж) покарання поширюється і на інших фізичних осіб, зокре-

ма, на близьких родичів злочинця;

з) покарання може бути винесено державним органом (Пре- зидентом України, адміністрацією Президента, Кабінетом МіністрівУкраїни, Конституційним судом України, Президією Верховної Ради України, Главою обласної адмінстрації, міським (сільським) головою;

і) покарання може бути винесено у вигляді постанови (рі- шення) органу завіреної гербовою печаткою, з підписом керівної особи.

ХХІХ.

Загальна характеристика злочинів у сфері господарської діяльності.

Незаконна  приватизація  державного,  комунального  майна

(ст. 233 КК).

Незаконні  виробництво,  виготовлення,  придбання, зберігання,  перевезення,  пересилання  чи  збут  наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК).

1. Критеріями оцінки суспільної небезпечності виступають:

а) об’єктивні ознаки;

б) суб’єктивні ознаки.

в) об’єкт, на який посягає злочин;


г) наслідки злочину;

д) спосіб вчинення злочину;

е) форма вини;

є) мотиви.

ХХХ.

Посів   або  вирощування   снотворного   маку   чи  конопель ст. 310 КК).

Загальна характерстика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян. Наруга над державними символами (ст. 338 КК).

Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, комп’ютерів, систем та комп’ютерних мереж (ст. 361).

1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з:

а) відпаданням суспільної небезпечності діяння, що містить ознаки  злочину,  або  втратою  суспільної  небезпечності  особою, яка його вчинила, внаслідок зміни обстановки;

б)         притягненням            особи до        адміністративної       відпові-

дальності;

в) застосуванням  судом примусових  заходів виховного  ха-

рактеру;

г) передачею особи на поруки громадської організації або трудового колективу;

д) спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності;

е) складним сімейним станом (безробіттям одного із членів сім’ї,  багатодітністю   сім’ї,  низьким  матеріальним   забезпечен- ням);

є) зміною сімейного стану (одруженням), зміною місця про-

живання (мешкання);

ж) призначенням на посаду державного службовця, вибором в депутатський корпус;

з) обіцянкою порвати із злочинним минулим.


ХХХІ.

Загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж.

Зловживання  владою  або  службовим  становищем  (ст.  364

 

КК).


Завідомо  незаконні  затримання,  привід  або арешт  (ст. 371

 

КК). Втручання в діяльність судових органів (ст, 376 КК).

1. Покарання:

а)  це  особлива  форма  державного   примусу,  яка застосовується  згідно  з  вироком  суду  до  особи,  яка  винна  в скоєнні злочину, з метою його виправлення  і попередження  но- вих злочинів зі сторони як засудженого, так і інших осіб і вира- ження від імені держави негативної морально-політичної оцінки виновного і скоєного ним злочину;

б)  покарання  є  заходом  примусу,  що  застосовується  від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

в)  сутністю  покарання  є  позбавлення  засудженого  певних благ – волі, майна та примушування його до деяких дій чи втрат, у чому й полягає кара за вчинений злочин;

г) кримінальне покарання – це зворотній бік злочину, пока- рання  слідує  за злочином:  там  де  злочин,  там  же  за  злочином настає покарання.