Ст.  437.  Планування,  підготовка,  розв'язування  та  ведення агресивної війни

Планування,   підготовка,   розв'язування   та   ведення агресивної війни – особливо тяжкий злочин, що відноситься до категорії міжнародних злочинів, а саме злочинів проти миру. Підвищена   суспільна   небезпечність   злочину   в  тому,  що  він підриває мирне співіснування народів і держав, чаїть в собі не- безпеку масового знищення людей, матеріальних та культурних цінностей.

Ст. 6 Статуту Міжнародного  воєнного трибуналу  для суду та  покарання  головних  воєнних  злочинців  Європейських  країн

«осі»  (Нюрнберзького  трибуналу)  встановила  юрисдикцію  три-

буналу щодо індивідуальної відповідальності за злочини проти миру, а саме планування, підготовку, розв'язування або ведення агресивної війни на порушення міжнародних договорів, угод і за- певнень або участь у спільному плані чи змові, спрямованих на здійснення будь-якої з вказаних дій.

Об'єктом злочину є мир і безпека людства, що включає в се- бе мирне співіснування держав і народів, заснованих на принци- пах незастосування сили, невтручання в територіальну цілісність держав.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 437 КК, виражається у вчиненні активних дій (планування, підготовка або розв'язування), пов'язаних з агресивною війною або воєнним конфліктом.

Агресією є астосування державою збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави або якимось іншим способом, не сумісним зі Статутом ООН.

«Планування агресивної війни полягає в розробці планів її підготовки  і  здійснення  (складання  мобілізаційних  і організаційно-технічних  планів і проектів, розрахунок потреби в людських і матеріально-технічних ресурсах, планування розміщення військ до початку агресії, розробка планів здійснення окремих воєнних операцій і ведення війни в цілому тощо).

Підготовка такої війни – в реальному здійсненні комплексу заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для розв'язування   і  ведення  агресивної  війни  (переведення відповідних підприємств на випуск воєнної продукції наступаль- ного характеру, створення резервів продовольства і пального, збільшення чисельності військових підрозділів, активізація розвідувальної діяльності, передислокація військ...» тощо).

Розв'язування війни виражається в актах агресії, що переду- ють повномасштабному веденню війни незалежно від факту її оголошення  (напад  збройних  сил  однієї  держави  на  територію іншої або будь-яка анексія з застосуванням сили, бомбардування території іншої держави тощо).

Участь у змові, що спрямована на вчинення планування, підготовки або розв'язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, характеризується  домовленістю  між кількома суб'єктами злочину про спільне здійснення хоча б одного із пере- рахованих злочинних діянь, яка знаходить вияв у погодженні дій (координації планів, узгодженні способів їх реалізації тощо).

Об'єктивна  сторона  характеризується   вчиненням  хоча  б однієї з передбачених ч. 1 ст. 437 КК дій.

Суб'єктивна сторона злочину – умисна форма вини (умисел прямий).

Суб'єктами  злочину можуть бути особи з числа керівників

держави військово-промислового  комплексу і т. п. – як військові,

так і цивільні.

Кваліфікованим складом злочину (ч. 2 ст. 437 КК) є ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій, в ході яких реалізуються задуми, сформульовані при їх плануванні. Їх веден-

ня характеризується масовим тривалим застосуванням збройної сили, що супроводжується загибеллю людей, знищенням матеріальних  і  культурних  цінностей,  що  й  обумовлює підвищену відповідальність.