ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ Ст. 436. Пропаганда війни

Ст. 18 Конституції України проголошує послідовний миролю- бивий зовнішньополітичний курс, який грунтується на основних принципах міжнародного права: мирному співвідношенні, суверен- ній рівності держав, незастосуванні сили в міжнародних відносинах. Україна активно сприяє зміцненню загального миру та міжнародної безпеки  і  засуджує  будь-яке  порушення  загальнолюдських цінностей та основних міжнародно-правових принципів.

Пропаганда війни – це злочин, який посягає на мир і мирне співіснування держав, тобто на світовий порядок, побудований на принципах незастосування сили, недоторканності кордонів, територіальної цілісності країн, невтручання у внутрішні справи суверенних держав, які забезпечують мирне врегулювання міждержавних спорів та конфліктів.

Об'єктивна сторона злочину полягає в таких активних діях:

1) публічні заклики до агресивної війни чи до розв'язування воєнного конфлікту;

2) виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження;

3) розповсюдження таких матеріалів.

Публічність закликів полягає в тому, що вони здійснюються відкрито і адресовані до невизначеного кола осіб або до держав- них діячів, парламенту чи уряду з метою схилити їх до агресивної війни або до розв'язання воєнного конфлікту.

Воєнний (збройний) конфлікт– це будь-який збройний конфлікт між двома або декількома державами, а також збройний конфлікт, в якому народи ведуть боротьбу проти колоніального панування іноземної окупації або расистських режимів для здійснення свого права на самовизначення, закріплених у Статуті ООН.

Заклики – це активні дії, для яких характерний вплив на свідомість і волю людини з метою спонукати їх до вчинення відповідних дій.

Злочин вважається закінченим з моменту публічного звер-

нення  до громадян  чи до керівників  держави  або  уряду  (усно,


письмово, з допомогою технічних засобів) з метою схилити їх до агресивної війни чи розв'язування воєнного конфлікту.

Воєнний конфлікт – це проведення воєнних, дій. на якійсь частині чужої території, в тому числі і на державному кордоні, з метою вирішення окремого питання зовнішньої політики за до- помогою воєнної сили.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини (умисел прямий).

Суб'єктом  злочину  може  бути  громадянин  України,  особа без громадянства, а також громадянин іноземної держави, які до- сягли 16-річного віку.