Ст.  431.  Злочинні  дії  військовослужбовця,  який  перебуває в полоні

Військовослужбовець, опинившись унаслідок поранення або інших обставин в полоні у противника, повинен додержуватись військової присяги, дорожити гідністю громадянина України і ні за яких обставин не повинен допомагати ворогові.

Об'єктом  злочину  є дотримання  вимог  військової  присяги при попаданні військовослужбовця в полон.

Об'єктивна сторона складається з таких дій:

1) добровільна участь військовополоненого в роботах, які мають військове значення (ч. 1 ст. 431 КК);


2)  вчинення  військовополоненим,  що  перебуває  на становищі  старшого,  насильства  над  іншими  полоненими  (ч.  2 ст. 431 КК);

3) вчинення військовополоненим дій, спрямованих на шкоду

іншим військовополоненим (ч. 3 ст. 431 КК).

Роботами, що мають військове значення, визнаються будь- які роботи, спрямовані на будівництво військових об'єктів, ви- робництво військової техніки, боєприпасів, інших військових матеріалів.

Під іншими заходами  визнаються  організовані  ворогом за-

ходи, що сприяють посиленню сил ворога.

Під насильством слід розуміти будь-який психічний чи фізичний вплив на військовополоненого.

Жорстоке поводження проявляється у вчиненні дій, які при-

нижують гідність полонених, спричиняють їм муки і страждання.

Суб'єктивна сторона – умисна форма вини.

Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 431 КК, є військо-

вослужбовець, який знаходиться в полоні;

в ч. 2 – військовополонений, який перебуває на становищі старшого;

за ч. 3 – полонений, що діє з корисливих мотивів або з метою забезпечення поблажливого для себе ставлення з боку ворога.