Ст. 426. Бездіяльність військової влади

Згаданий  злочин  може  вчинятися  лише  шляхом бездіяльності. Бездіяльність військової влади може мати місце тільки у сфері владних функцій володарювання і характеризува- тися тільки умисною виною.

Бездіяльність  військової  влади  полягає  в невиконанні  осо- бою дій, які вона повинна була і могла вчинити в силу покладе- них на неї обов'язків. Це може виражатися у неперешкоджанні порушенням закону, військових обов'язків, військового порядку іншими  особами,  якщо  це входить  в обов'язки  військової службової особи.

Частина 1 ст. 426 КК передбачає відповідальність за три самостійних злочини:

1) неприпинення злочину, що вчиняється підлеглими;

2) непорушення військовою службовою особою, яка є орга- ном дізнання, кримінальної справи щодо підлеглого, який вчинив злочин;

3) інше умисне невиконання дій, які особа за своїм службо-

вим обов'язком повинна була виконати.

Два перших види бездіяльності військової влади вважаються закінченим злочином з моменту невиконання обов'язку покласти край  злочину,  що  вчиняється  підлеглим,  або  порушити кримінальну справу щодо підлеглого, який вчинив злочин.

Третій вид бездіяльності військової влади належить до зло-

чину з матеріальним складом і вважається закінченим з моменту настання істотної шкоди.

Злочин характеризується умисною формою вини.

Стосовно наслідків, що настали в результаті бездіяльності,

вина може бути як умисною, так і необережною.


Суб'єктом злочину є військова службова особа (командир військової частина, з'єднання тощо).

Кваліфікуючі ознаки злочину:

за ч. 2 ст. 426 КК – бездіяльність військової влади, якщо во-

на спричинила тяжкі наслідки;

за ч. 3 ст. 426 КК – дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.