Ст. 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а та- кож із речовинами, що становлять підвищену небезпеку для оточення (зміни ЗУ від 04.05.2007 р.)

На озброєнні  ЗСУ знаходяться  різні системи  і види зброї,

боєприпаси, вибухові, радіоактивні та інших речовини, які стано- влять підвищену небезпеку для оточуючих. Використання цих предметів і речовин поєднане із суворим дотриманням правил обмеженого поводження з ними, порушення яких може привести до загибелі і каліцтва людей, знищення військового майна, інших тяжких наслідків.

Об'єктом злочину є встановлений порядок поводження зі зброєю, боєприпасами, речовинами і предметами, які становлять підвищену  небезпеку  для оточуючих;  безпека  і здоров'я  грома- дян, у тому числі і самих військовослужбовців.

Цей порядок визначається військовими статутами та іншими нормативними актами (настановами, інструкціями тощо).

Під зброєю в цій нормі розуміється табельна вогнепальна зброя та інша зброя (реактивна, ракетна), що є на озброєнні військової частини.

Боєприпаси – це складова частина озброєння, призначена для

ураження живої сили і техніки, руйнування споруд (артилерійські,

реактивні снаряди, бойові патрони, гранати тощо).

Вибухові  речовини  –  це  хімічні  сполуки  або  їх  суміші, здатні під дією удару, наколювання, тертя та підігріву вибухати (порох, тротил тощо).

Радіоактивні речовини – це речовини природного або штуч-

ного   походження,   які   містять   у   своєму   складі   радіоактивні


ізотопи. Іншими небезпечними речовинами і предметами визна- ються будь-які штатні технічні засоби, що мають властивість при порушенні правил поводження з ними уражати тих, хто знахо- диться в зоні їхньої дії.

Об'єктивна сторона полягає в порушенні правил повод- ження зі зброєю, предметами, речовинами, які становлять підвищену небезпеку для людей.

Кримінальна   відповідальність   настає  тільки  за  наявності

шкідливих наслідків.

Суб'єктом злочину є військовослужбовець,  який за характе- ром служби володіє зброєю, боєприпасами, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточуючих.

Суб'єктивна  сторона  злочину  –  необережна  форма  вини

стосовно наслідків.

За ч. 2 ст. 414 КК кваліфікуються діяння, що заподіяли тілесні ушкодження кільком особам або смерть потерпілого; за ч. 3 – якщо це спричинило загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки.