Ст. 405. Погроза або насильство щодо начальника

Дана Ст. передбачає покарання за два самостійні злочини:

1) погроза щодо начальника (ч. 1 ст. 405 КК);

2) насильницькі дії щодо нього (ч. 2 ст. 405 КК).

Об'єктом злочину є несення військової служби, що вимагає безпосередньої покори начальникові, встановленої статутами у Збройних Силах (ст. 4 Цйсциплінарного статуту ЗСУ та ст. 30

Статуту внутрішньо/служби ЗСУ, 1999 р.).

Додатковим об'єктом є особа начальника, а за ч. 2 ст. 405 КК – ще й здоров'я потерпілого. В цьому злочині винний посягає на відносини підлеглості.

Погроза – це вплив на начальника, залякування його убивст- вом, заподіянням тілесних ушкоджень, нанесенням побоїв, зни- щенням чи пошкодженням майна з метою добитися відмови від належного виконання обов'язків з військової служби.

Об'єктивна сторона злочину полягає саме в зазначених ак-

тивних діях.

«Погроза повинна бути конкретною. Заяви типу "я тобі по- кажу" тощо не містять конкретної форми залякування і не можуть бути визнані злочином, що коментується».

Погроза вважається закінченим злочином з моменту, коли начальник сприйняв її.

Суб'єктом злочину є військовослужбовець, підлеглий по службі чи військовому званню особі, якій погрожує.

Суб'єктивна сторона злочину -умисна форма вини.

Мотивом погрози є невдоволення  правомірною,  тобто такою,

що відповідає законам та статутам, вимогливістю начальника.

Кваліфікуючі ознаки:

за ч. 2 ст. 405 КК – заподіяння тілесних ушкоджень, побоїв або вчинення інших насильницьких дій щодо начальника;

за ч. 3 ст. 405 КК – дії, передбачені ч.ч. 1 і 2 статті, якщо во- ни вчинені групою осіб або із застосуванням зброї, або в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.