Ст. 397. Втручання в діяльність захисника чи представ-

ника особи

Діяльність захисника (адвоката) спрямована на захист прав, свобод та законних інтересів людини, надання правової допомо- ги.

Стаття 59 Конституції України проголосила право кожного на правову допомогу. Можливість забезпечення правової допо- моги передбачено законом на всіх стадіях кримінального, цивільного і адміністративного  процесів. Переважно захисником в зазначених процесах є адвокат, який діє на підставі Закону України «Про адвокатуру».

До участі в процесі залучаються законні представники потерпілого, підозрюваного і обвинуваченого. Це їх батьки, опікуни,  піклувальники  або  представники  тих  установ  і організацій,  під опікою чи піклуванням  яких вони перебувають (п. 10 ст. 32 КПК).

Будь-які          законні           заходи             захисника       чи        представника,

спрямовані на захист прав і законних інтересів осіб, від імені або за дорученням яких вони діють у кримінальному, цивільному чи адміністративному  процесі,  мають  бути віднесені  до діяльності по наданню правової допомоги.

Об'єктом  злочину є інтереси правосуддя,  а також осіб, які

виступають  у якості  захисника  чи представника  особи  і тих, у чиїх інтересах вони діють.

Об'єктивна сторона злочину полягає в активних діях, спря- мованих на вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правоохоронної  діяльності  захисника  чи  представника  особи,  а

також у порушенні встановлених  законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.

Перешкодами є: відмова в одержанні документів чи їх копій, недопущення ознайомлення з відповідними документами, вис- новками фахівців,  відмова у письмовій  відповіді на клопотання чи скаргу тощо.

Порушення гарантій діяльності та професійної таємниці можуть  полягати  у  вимаганні  від  адвоката,  інших  осіб відомостей,  що  становлять  адвокатську  таємницю,  їх розголошенні, проведенні оглядів, розголошенні чи вилученні без згоди документів, пов'язаних з виконанням адвокатського дору- чення тощо.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Суб'єктом злочину є приватна особа, яка досягла віку 16-ти років (ч. 1 ст. 397 КК) та службова особа (ч. 2 ст. 397 КК).

Якщо дії особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора або судді, пов'язані з втручанням в діяльність захисника чи пред- ставника особи, одночасно порушують право на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, вони повинні кваліфікуватися за сукупністю злочинів– за ст.ст. 397 і 374 КК (порушення права на захист).