Ст.   390   КК.   Ухилення   від   відбування   покарання   у вигляді обмеження волі та у вигляді позбавлення волі

Об'єктом цього злочину є встановлений порядок відбування

кримінальних  покарань та діяльність органів, які виконують по-

карання.


Об'єктивна сторона, передбачена ч. 1 ст. 390 КК, полягає в таких активних діяннях:

1) самовільне залишення місця обмеження волі;

2) злісне ухилення від робіт;

3) систематичне порушення громадського порядку;

3) порушення встановлених правил проживання.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення вказаних діянь.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Суб'єктом є особа, яка відбуває кару у вигляді обмеження волі. Об'єктивна  сторона  складу  злочину,  передбаченого  ч.  2

ст. 390 КК, полягає в неповерненні до місця відбування покаран- ня особи, засудженої до обмеження волі, якій було дозволено ко- роткочасний виїзд після закінчення строку виїзду.

Особі, засудженій до обмеження волі, може бути дозволено короткочасний виїзд за межі установи під розписку про відповідальність за ч. 2 ст. 390 КК.

Строк виїзду – до 7 діб без урахування часу на дорогу з доз-

волу  адміністрації  виправного  центру  при  виняткових  умовах

(ч. 2 ст. 107 ВТК ст. 39 ВТК).

Суб'єктивна сторона злочину в цій частині теж прямий умисел.

Суб'єкт злочину – особа, яка відбуває кару у місці обмежен- ня волі і отримала на законній підставі дозвіл на короткочасний виїзд за межі місця обмеження волі.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 3 ст. 390 КК, полягає в неповерненні до місця відбування покарання особи, засудженої до позбавлення волі, якій теж було дозволено корот- кочасний виїзд після закінчення строку виїзду (ст. 39-1 ВТК).

Суб'єкт злочину – особа, яка відбуває покарання у ВТК за- гального режиму і отримала на законній підставі дозвіл на корот- кочасний виїзд за межі колонії.

Об'єктивна  і  суб'єктивна  сторона  складу  злочину аналогічна  цим  елементам  складу  злочину,  передбаченого  ч.  2 ст. 390 КК.


 

нови