Ст.  388.  Незаконні  дії  щодо  майна  на  яке  накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації (зміни: ЗУ від 03.03. 2005 р.)

Розтрата, відчудження, приховування, підміна, пошкоджен- ня, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке на- кладено арешт або яке описано, чи порушення обмеження права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, а також здіснення представником  банківської або іншої


фінансової установи банківських операцій з коштами (вкладами),

на які накладено арешт.

Ця стаття карає за приховування майна, що підлягає конфіскації, або на яке накладено арешт чи яке описано.

Об'єктом злочину є нормальна робота органів досудового слідства.

Предметом злочину є майно.

Конфіскація майна засудженого є додатковим покаранням (ч. 2 ст. 52). Вона полягає в примусовому вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (ч. 1 ст. 59). Крім того, підлягають конфіскації знаряддя злочину, які належали обвинуваченому (п. 1 ч. 1 ст. 81 КПК), а також предмети, які були засобом вчинення злочину (п. 4 ч. 1 ст. 24 КПК).

Майно конфіскується, якщо в кримінальній справі заявлено цивільний позов (наприклад, кошти на лікування тощо) або стат- тя Особливої частини КК, за якою особа притягується до кримінальної відповідальності, передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Не підлягають опису (арешту) і конфіскації види майна та предмети, перелічені в Додатку до Кримінального кодексу.

Об'єктивна сторона полягає в приховуванні майна:

а) що підлягає конфіскації; б) на яке накладено арешт; в) яке описане.

Злочин буде закінченим з моменту вчинення згаданих дій.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Суб'єктом  злочину  є будь-яка  особа,  яка  приховує  майно,

що підлягає конфіскації і досягла 16 років.