Ст. 386. Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування  їх до відмови від давання показань чи висновку

Ст.   передбачає   відповідальність    за   різний   за   змістом

психологічний  тиск  на  свідка,  потерпілого,  експерта  чи  за  їх підкуп  з  метою  перешкоджання  всебічному,  повному  і об'єктивному розгляду кримінальної справи.

Об'єктом злочину є нормальна діяльність суду, органів до-

судового слідства. Додатковим об'єктом є особисті та інші права та інтереси свідків, потерпілих, експертів, їх близьких родичів.

Об'єктивна сторона полягає в активних діях, а саме:

1) перешкоджання з'явленню зазначених осіб має на увазі недопущення  прибуття  особи,  що веде  дізнання,  досудове слідство, на засідання суду в час, коли викликається свідок, потерпілий чи експерт, шляхом психічного впливу, із застосуван-


ням хоча б однієї з перелічених у законі погроз (погрози убивст- вом, насильством, знищенням майна цих осіб чи їх близьких родичів  або  розголошення   відомостей,   що  їх  ганьблять,   або підкуп тощо);

2) примушування до відмови від давання показань чи вис- новку  до  давання  завідомо  неправдивих  показань  також передбачає психічний вплив на вказаних осіб хоча б одним з перелічених способів;

3) погроза розголошення відомостей, що ганьблять особу, –

спосіб психічного впливу на зазначених осіб (шантаж);

4) підкуп – це передача особисто або через посередника матеріальних цінностей (грошей, майна), надання матеріальних вигод  (ремонт  автомобіля,  квартири  тощо),  або  обіцянка здійснення таких дій. Розміри підкупу значення для кваліфікації не мають.

Злочин буде закінченим з моменту вчинення зазначених дій. Якщо внаслідок погрози або підкупу свідок, потерпілий чи експерт  дали  завідомо  неправдиві  показання  чи  висновок,  дії винного кваліфікуються за ст. 386 КК і ч. 4 ст. 27 та ст. 384 КК, або, якщо свідок чи експерт відмовляється від давання показань

чи висновку – за ст. 386 і ч. 4 ст. 27 та ст. 385 КК.

Суб'єктом  злочину може бути приватна особа, яка досягла віку 16 років. Такі самі дії службової особи мають бути кваліфіковані за ст. 364 КК (зловживання владою або службовим становищем).

Суб'єктивна сторона злочину – прямий умисел.