Ст. 384. Завідомо неправдиве  показання  (зміни: ЗУ від

03.03. 2005р.)

Згідно процесуального права показання свідка, потерпілого,

висновок експерта є джерелами доказів.

Показання – це повідомлення на допиті будь-яких відомос- тей, які підлягають встановленню у кримінальній справі для її правильного вирішення.

Перед  допитом  потерпілий  попереджується  про  відповіда-

льність за давання завідомо неправдивих  показань (ч. 2 ст. 171

КПК), свідок – за відмову давання та за давання завідомо неправ- дивих показань (ст. 167 КПК), експерт – за відмову від виконан- ня покладених на нього обов'язків та за давання завідомо неправ- дивого висновку (ст. 196 КПК), перекладач-за відмову виконати обов'язки   перекладача   та  за  завідомо   неправдивий   переклад (ст. 128 КПК). Порушення зазначених обов'язків може призвести до судової помилки.

Згідно з Конституцією України, Верховна Рада України в межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань, а для про- ведення розслідування з питань, що становлять суспільний інте- рес, створює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувало не менше як третина від конституційного складу ВРУ. Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду (ч. 3-5 ст. 89).

Об'єктом злочину є нормальна діяльність суду і досудового


розслідування, а також вказаних комісій ВРУ, додатковим об'єк- том є охоронювані законом права та інтереси фізичних і юридич- них осіб.

Об'єктивна сторона злочину виражається в таких діях:

1) давання завідомо неправдивих показань потерпілим у кримінальному процесі;

2) давання таких показань свідком;

3) подання завідомо неправдивого висновку експертом;

4) здійснення завідомо неправдивого перекладу перекладачем.

Злочин буде закінченим з моменту підписання протоколу допиту, давання показань в судовому засідання, поданні експер- том висновку, а перекладачем -письмового перекладу чи підпи- сання ним протоколу.

Якщо зазначені  особи не були попереджені  за ст. 384 КК,

кримінальна відповідальність відсутня.

Суб'єктом злочину можуть бути тільки особи, які беруть участь у кримінальному чи цивільному процесі, або в роботі тим- часової слідчої комісії ВРУ, що досягли віку 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину – умисна вина.

Кваліфікуючі ознаки: обвинувачення у тяжкому чи особли- во тяжкому злочині; штучне створення доказів обвинувачення, а також дії, вчинені з корисливих мотивів.