Ст. 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинен-

ня злочину

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 94 КПК, заяви або повідомлення грома- дян про злочин є приводом для порушення кримінальної справи. Неправдиве  повідомлення  або заява  про вчинення  злочину  мо- жуть стати причиною судової помилки, привести до грубого по- рушення закону, мати тяжкі наслідки для однієї або кількох осіб. Винний використовує правосуддя у своїх незаконних цілях.

Об'єктом  злочину  є  нормальна  робота  суду,  органів дізнання,  досудового  слідства  і  прокуратури.  Додатковим об'єктом є воля, гідність і честь громадян, яких неправдиво зви- нуватили у вчиненні злочину.

Об'єктивна   сторона   полягає   в  активних   діях,   тобто   в

повідомленні в правоохоронні органи про вчинення злочину. Завідомо неправдиве повідомлення, якщо воно містить брехливі відомості щодо готування, замаху на злочин або закінчений зло- чин з вказівкою на конкретну особу, яка начебто його вчинила, або  містить  дійсні  відомості  стосовно  злочину  з  вказівкою  на особу, яка фактично його не вчиняла. Завідомо неправдиве повідомлення може бути усним (у цьому випадку особа попереджується про відповідальність за ст. 383 КК згідно зі ст. 95

КПК)  або  письмовим,  вручене  безпосередньо  або  відправлене

поштою.  Воно може містити  вказівку  на особу повідомлювача,

написане від іншої особи або анонімним.

Злочин  буде  закінченим  з  моменту  надходження  у відповідний орган неправильного повідомлення.


Суб'єктивна сторона характеризується умисною формою вини (умисел прямий).

Якщо особа сумлінно  помилилася,  повідомляючи  про зло- чин стосовно його наявності чи особи, яка його вчинила, маючи на меті допомогти правосуддю у розкритті злочину, то в її діях відсутній склад цього злочину.

Суб'єктом злочину є приватна особа, яка досягла 16-ти ро-

ків. Службова особа може нести відповідальність за ст. 364 КК.

Кваліфікуючі ознаки: дії, поєднані з обвинуваченням  особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині або із штучним створен- ням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих моти- вів (ч. 2 ст. 383 КК).