Ст. 368. Одержання хабара

Об'єктом злочину є нормальна діяльність органів влади і управління, їх авторитет.

«Хабарництво підриває авторитет державного апарату, підприємства, установи чи організації, комерційних чи підприємницьких структур, дискредитує їх діяльність. Хабарниц- тво – родове поняття, охоплює два нерозривно пов'язані між со- бою склади злочинів: одержання хабара (ст. 368) і давання хабара (ст. 369)».

Предметом одержання хабара є:

1) майно (гроші, матеріальні цінності);

2) право на майно (документи,  що надають право на отри-

мання майна, володіння, користування та розпорядження майном,


а також документи, що надають право вимагати виконання зобов'язань матеріального характеру тощо);

3) будь-які дії майнового характеру (передача майнових ви- год або відмова від них, відмова від прав на майно, безоплатне надання майнових вигод, санаторних чи туристських путівок, проведення будівельних чи ремонтних робіт тощо).

Одержання хабара – корисливий злочин. З цієї причини предметом хабара не визнаються послуги, вигоди немайнового характеру (сприяння просуванню по службі, схвальні відзиви в пресі, сексуальні стосунки тощо).

Об'єктивна сторона злочину характеризується прийняттям службовою особою від іншої особи предмета хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабар, або третьої особи, будь-якої дії з використанням влади чи службового становища.

Одержання хабара може бути безпосередньо  від особи, че- рез посередників, перерахування коштів на рахунок в банку. Це може бути в завуальованій формі: програш у карти; укладання договору купівлі-продажу за нижчою ціною, під виглядом пода- рунка, отримання коштів у борг без наміру їх повернення.

Злочин буде закінченим з моменту одержання хоча б части-

ни хабара, незалежно виконала чи ні службова особа певні дії.

Отримання хабара до моменту виконання певних дій (хабар- підкуп)  або  після  їх  виконання  (хабар-винагорода)  –  на кваліфікацію злочину не впливає.

Для кваліфікації дій службової особи за ст. 368 КК не має значення, одержала вона хабар за вчинення правомірного чи неправомірного діяння по службі. Пленум ВСУ в п. 4 постанови

«Про судову практику в справах про хабарництво» від 7 жовтня

1994 р. № 12 роз'яснив, що одержання хабара службовою особою, пов'язане  з  вчиненням  дій,  які  самі  є  злочинними  (службове підроблення, зловживання владою або службовим становищем тощо), належить кваліфікувати за сукупністю злочинів.

Суб'єктивна сторона злочину – умисна форма вини (умисел

прямий).

Дії особи, яка одержала цінності нібито для передачі іншій особі по службі, присвоїла ці цінності, складу злочину одержання хабара немає. В цьому випадку відповідальність буде за ст. 190 (шахрайство) і за ст. 364 КК (зловживання владою).


Мотив – корисливий.

Суб'єктом  одержання  хабара  може  бути  лише  службова особа.

Обтяжуючими обставинами (ч. 2 ст. 368 КК) є:

1) одержання хабара у великому розмірі;

2) одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище;

3) одержання хабара за попередньою змовою групою осіб;

4) одержання хабара повторно;

5) одержання хабара, поєднане з його вимаганням.

До особливо обтяжуючих  обставин (ч. З ст. 368 КК) нале-

жать обставини:

1) одержання хабара в особливо великому розмірі;

2) одержання хабара службовою особою, яка займає особли-

во відповідальне становище.

Згідно  з  приміткою  до  ст.  368  КК,  хабаром  у  великому розмірі є такий, що у 200 разів і більше перевищує неоподаткову- ваний  мінімум  доходів  громадян,  а  особливо  великий  –  у  500 разів і більше перевищує цей мінімум.

Службовими особами, які займають відповідальне станови- ще, вважаються такі, які згідно ст. 25 Закону України «Про дер- жавну службу» віднесені до третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступни- ки керівників органів державної влади та управління, органів місцевого  самоврядування,  їх  структурних  підрозділів  та  оди- ниць.  Службовими  особами,  які  займають  особливо відповідальне становище, є особи, зазначені в ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу», та особи, посади яких згідно зі ст. 25 цього Закону віднесені до першої та другої категорій.

Повторним у статтях 368-369 КК визнається злочин, вчине- ний особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передба- чених цими статтями.

Вимаганням  хабара  визнається  вимагання  службовою  осо-

бою хабара з погрозою вчинення або невчинення  з використан- ням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа виму-


шена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам що-

до своїх прав і законних інтересів.