Ст. 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів

Об'єктом        злочину          є          нормальна      діяльність       установ,

підприємств, організацій незалежно від форми власності.

Предметом злочину є:

1) посвідчення або інший документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією громадя- нином  –  підприємцем,   приватним   нотаріусом,   аудитором   чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі до- кументи, і який надає права або звільняє від обов'язків;

2)  офіційні  печатки  і  штампи  організацій  незалежно  від форми власності;

3) офіційні  бланки  підприємств,  установ,  організацій  неза-

лежно від форми власності.

«Бланк – це друкована стандартна форма якогось документа, виготовлена на папері чи пластиковому носієві, що заповнюється окремо конкретними даними. Бланки призначаються для друку- вання на них текстів офіційних листів підприємств, установ, організацій, різного виду документів (фінансових, облікових, ста- тистичних, нотаріальних тощо).»

Після заповнення бланка і підписання його посадовою осо- бою він стає документом. Постановою КМ від 19 квітня 1993 ро- ку № 283 затверджена номенклатура бланків цінних паперів і документів суворого обліку, що виготовляються за ліцензією Мінфіну.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК,

полягає в активних діях:

1) підроблення посвідчення або іншого документа. Це виго- товлення фальшивого посвідчення або іншого документа; вне- сення  в  справжнє  посвідчення  (документ)  неправдивих відомостей;  внесення  змін у текст посвідчення,  підроблення  на них відбитків штампів, печаток тощо;

2) збут такого документа  полягає  у його відчуженні  будь-

яким  способом  (продаж,  обмін,  дарування,  передача  як  оплата боргу тощо іншим особам, які повинні усвідомлювати підробку;

3) виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств,  установ  чи  організацій  незалежно  від  форми власності, а також інших офіційних печаток, штампів чи бланків.


Це незаконне виготовлення форм (кліше) або внесення змін у дійсні штампи і печатки, що спотворюють зміст реквізитів, які на них є;

4) збут таких документів, штампів, печаток.

Злочин вважається закінченим з моменту здійснення однієї з названих в ч. 1 ст. 385 дій: а) підробки;  б) виготовлення;  в) чи збуту.

Частина  2 ст.  358  КК  передбачає  як  кваліфікуючу  ознаку

злочину повторність і вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Повторність  визначається  як здійснення  тотожних  дій, на-

приклад:

послідовна підробка одного, потім іншого документа або кожної з дій, передбачених диспозицією ст. 358 КК. Наприклад, підробка документа, потім підробка печатки.

Використання підробленого документа – це його подання на

підприємства, до установ і організацій незалежно від форми вла- сності для придбання прав чи звільнення від обов'язків, а також надання підробленого посвідчення або документа службовій чи приватній особі з тією ж метою. Пред'явлення підробленого посвідчення  «Ветерана  праці» для проїзду  в метрополітені утворює склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК.

Злочин вважається закінченим з моменту подання або пред'явлення підробленого посвідчення, документа незалежно від наслідків, що настали.

Суб'єктивна сторона – умисна форма вини і мета – викори- стання  зазначених  предметів  як  самим  підроблювачем,   так  і іншими особами.

Немає цієї мети, немає і злочину (наприклад, виготовив пе-

чатку, щоб показати товаришам свою майстерність тощо).

Суб'єкт – будь-яка особа, яка на момент вчинення злочину досягла віку 16-ти років.