Ст. 338. Наруга над державними символами
Державні символи – це встановлені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки конкретної держави, які уособлюють її суверенітет. Конституція України (ст. 20) встановлює такі державні символи нашої держави: Дер- жавний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України.
Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 338 КК, є зазначені символи, а передбаченого ч. 2 ст. 338 КК – прапор чи герб іноземної держави, які офіційно встановлені або підняті. Опис державних символів та порядок їх використання встановлюється законом, що приймається не менше як двома тре- тинами від конституційного складу Верховної Ради України (ч. 6 ст. 20 Конституції України).
Державний Прапор України – це стяг із двох рівновеликих
горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів (ч. 2 ст. 20
Конституції України) і являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташова- них смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольо- ру, із співвідношенням ширини прапора до його довжини – 2:3 (постанова ВРУ від 28 січня 1992 р. «Про Державний Прапор України»).
Закон про Великий Державний Герб України ще не прийня- тий, але ст. 20 Конституції України визначено, що він має бути встановлений з урахуванням малого Державного Герба України та Герба Війська Запорізького, і що його головним елементом є Знак Княжої держави Володимира Великого (малий Державний Герб України (тризуб). Тризуб як малий Герб України затвердже- ний Постановою ВРУ від 19 лютого 1992 р. «Про Державний
Герб України». Цією постановою визначено, що тризуб має бути головним елементом Великого Герба України.
Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького. Музична редакція Державного Гімну України затверджена Указом ПВРУ від 15 січня 1992 р. Повсюдне вико- нання Державного Гімну України цим Указом запроваджене з
16 січня 1992 р.
Об'єктивна сторона злочину – активні дії, тобто публічна наруга над державними символами України чи іноземних держав (глумління, збиткування, осквернення, паплюження тощо).
Конкретні прояви наруги можуть мати різноманітний харак- тер: знищення (спалювання, розривання тощо) чи пошкодження Державного Прапора чи Герба, їх зривання, топтання ногами, вчинення непристойних надписів, малюнків тощо.
Злочин буде закінченим з моменту вчинення зазначених дій. Суб'єктивна сторона -умисна вина, умисел тільки прямий. Суб'єкт злочинів – загальний: громадянин України, особа
без громадянства, іноземний громадянин, які досягли 16-річного
віку.