Ст. 338. Наруга над державними символами

Державні символи – це встановлені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки конкретної держави,  які  уособлюють  її  суверенітет.  Конституція  України (ст. 20) встановлює такі державні символи нашої держави: Дер- жавний  Прапор  України,  Державний  Герб  України,  Державний Гімн України.

Предметом   злочину,   передбаченого   ч.  1  ст.  338  КК,  є зазначені символи, а передбаченого ч. 2 ст. 338 КК – прапор чи герб  іноземної  держави,  які  офіційно  встановлені  або  підняті. Опис державних символів та порядок їх використання встановлюється законом, що приймається не менше як двома тре- тинами від конституційного складу Верховної Ради України (ч. 6 ст. 20 Конституції України).

Державний Прапор України – це стяг із двох рівновеликих

горизонтальних  смуг  синього  і  жовтого  кольорів  (ч.  2  ст.  20

Конституції України) і являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташова- них смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольо- ру, із співвідношенням ширини прапора до його довжини – 2:3 (постанова ВРУ від 28 січня 1992 р. «Про Державний Прапор України»).

Закон про Великий Державний Герб України ще не прийня- тий, але ст. 20 Конституції України визначено, що він має бути встановлений  з урахуванням  малого Державного  Герба України та Герба Війська Запорізького, і що його головним елементом є Знак Княжої держави Володимира Великого (малий Державний Герб України (тризуб). Тризуб як малий Герб України затвердже- ний  Постановою  ВРУ  від  19  лютого  1992  р.  «Про  Державний


Герб України». Цією постановою визначено, що тризуб має бути головним елементом Великого Герба України.

Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького.  Музична  редакція  Державного  Гімну  України затверджена Указом ПВРУ від 15 січня 1992 р. Повсюдне вико- нання  Державного  Гімну  України  цим  Указом  запроваджене  з

16 січня 1992 р.

Об'єктивна сторона злочину – активні дії, тобто публічна наруга над державними символами України чи іноземних держав (глумління, збиткування, осквернення, паплюження тощо).

Конкретні прояви наруги можуть мати різноманітний харак- тер: знищення (спалювання, розривання тощо) чи пошкодження Державного Прапора чи Герба, їх зривання, топтання ногами, вчинення непристойних надписів, малюнків тощо.

Злочин буде закінченим з моменту вчинення зазначених дій. Суб'єктивна сторона -умисна вина, умисел тільки прямий. Суб'єкт  злочинів  –  загальний:  громадянин  України,  особа

без громадянства, іноземний громадянин, які досягли 16-річного

віку.