Ст. 334. Порушення правил міжнародних польотів

Об'єктивна сторона. Види дій. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину. Співвідношення цього злочину з незаконним перетинанням державного кордону.

Відповідно до ст. 57 Повітряного кодексу України, прийня- того 4 травня 1993 р., міжнародним польотом вважається такий політ, під час якого повітряне судно перетинає державний кордон України та іншої держави. «Виліт українських та іноземних суден з території  України,  а також їх посадка після вльоту в Україну


проводяться з аеропортів та в аеропортах (на аеродромах), відкритих для міжнародних польотів, де є контрольно-пропускні пункти Прикордонних військ України і митні установи. Інший порядок вильоту і посадки повітряних суден допускається тільки з дозволу компетентних органів України».

Об'єктивна сторона злочину полягає в активних діях, спря-

мованих на порушення правил міжнародних польотів, а саме:

1) вліт в Україну без відповідного дозволу;

2) виліт з України без відповідного дозволу;

3) недотримання зазначених у дозволі маршрутів, місць по- садки, повітряних трас, коридорів або ешелонів. У ст. 58 ПК зазначається,  що переліт державного  кордону України повітряними суднами здійснюється у спеціально виділених кори- дорах. Переліт кордону поза цими коридорами, якщо це не пере- дбачено міжнародною угодою або іншими нормативними актами України, заборонено.

Суб'єктивна сторона – умисна або необережна форма вини. Вліт в Україну або виліт з України, які були результатом нещас- ного  випадку  (стихійне  лихо,  втрата  орієнтування)  при дотриманні встановлених на такий випадок правил (подача сиг- налу, посадка у найближчому до державного кордону аеропорту), не є злочином.

Суб'єктом злочину можуть бути громадяни України та іноземці – члени екіпажу повітряного судна. Інші особи, які ви- користали борт повітряного судна для протиправного польоту в Україну чи вильоту з неї, підлягають відповідальності  за ст. 331

КК, а якщо вони вчинили це шляхом угону судна – за сукупністю злочинів, передбачених ст. 331 і 278 КК.