Ст. 328. Розголошення державної таємниці

Предмет злочину. Поняття про державну таємницю. Об'єктивна  сторона.  Поняття  про  розголошення.  Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину Кваліфікуюча ознака. Відмежування цього злочину від державної зради та шпигунства.

Визначення державної таємниці викладено в ст. 1 Закону України  «Про  державну  таємницю’  від  21  січня  1994  року  в редакції від 21 вересня 1999 року.

Державна   таємниця   –   це   вид   таємної   інформації,   що охоплює відомості у сфері оборони, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголо- шення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані в порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Об’єктом злочину є встановлений порядок охорони таємної інформації, розголошення якої може спричинити шкоду національній безпеці України.


Предмет злочину – інфромація, що становить державну таємницю. Не відноситься до державної таємниці інформація про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища тощо.

Об’єктивна сторона злочину полягає в незаконному обнародуванні відомостей, що містить державну таємницю, осо- бою, якій ці відомості були довірені або стали відомі по службі чи роботі, внаслідок чого ці відомості стали надбанням сторонніх осіб.

Під розголошенням слід розуміти діяння або бездіяльність особи, в результаті чого секретна інформація стала відома хоча б одній сторонній особі.

Форми розглошення таких відомостей різноманітні: під час розмови,  повідомлення  їх  знайомим,  родичам,  у  листах, доповідях, виступах у пресі, на радіо, телебеченні. Це може бути у формі показу або передачі стороннім особам для ознайомлення предметів або об’єктів, документів чи матеріалів, відомостей, які становлять державну таємницю. Це може бути вчинено і шляхом бездіяльності   (при  недбалому   зберіганні   документів   сторонні особи прочитали або сфотографували їх).

Злочин  буде  закінченим   з  моменту  розголошення інформації.

Тяжкі наслідки наявні, якщо такі відомості стали надбанням іноземної розвідки або якщо розголошення державної таємниці спричинило  значну  шкоду  обороноздотності,  економіці  або іншим державним інтересам України.

Суб’єктивна  сторона  злочину  –  умисна  або  необережна форма вини.

Розголошення державної таємниці треба відмежовувати від державної зради у формі шпигунства, де передача таємних відомостей пов’язана з наявністю іноземного адресата і бажання винного, щоб такі відомості стали надбанням іноземної держави, іноземної організації або їх представників. Таке бажання і такий адресат відсутні при розголошенні таємниці.