Ст. 120 КК. Доведення до самогубства
Об’єкт злочину – життя людини.
Склад злочину ст.120 КК, утворює сукупність ознак:
– перебування потерпілого в матеріальній або іншій залежності від винного (був на утриманні, в шлюбі, підлеглим за службою, притягнутим до кримінальної вдповідальності і т. д);
– доведення винним потерпілого до самогубства жорстоким з ним поводженням чи систематичним приниженням його людської гідності (побоями, голодом, холодом, ганьбою, образ- ами, цькуванням чи наклепами).
Об’єктивна сторона злочину – доведення особи до самогуб- ства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, примусу до протиправних дій або систематичного приниження її людської гідності.
Жорстоке поводження – грубі дії, що спричиняють потерпілому фізичні та (або) психічні страждання.
Шантаж – загроза розголосити про потерпілого відомості,
які той хотів би зберегти в таємниці.
Примус до протиправних дій – загроза, залякування тощо,
щоб примусити потерпілого вчинити злочин.
Систематичне приниження людської гідності – це образи, наклеп, знущання та інше різного роду тривале принизливе став- лення до потерпілого. Частина 2 ст. 120 КК передбачає відповідальність за доведення до самогубства, вчинене щодо осо- би, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від вин- ного, або щодо двох або більше осіб.
Під матеріальною залежністю розуміють випадки, коли потерпілий знаходиться на утриманні суб’єкту злочину або отримує від нього істотну матеріальну допомогу.
Інша залежність – це залежність дитини від батьків, студен-
та від викладача, підлеглого від начальника.
Суб’єкт злочину – осудна особа, яка досягла віку 16 років.
Суб’єктвна сторона – може характеризуватися як умислом,
так і необережністю.
Не визнаються в судовій практиці як жорстоке поводження, що може довести до самогубства, – припинення статевих зв’язків, розірвання шлюбу, одинокі випадки побоїв та інші подібні дії.
Злочин визнається вчиненим за обтяжуючих обставин, коли потерпілим була неповнолітня особа.