Ст. 323. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу

Допінг – це засоби і методи, які входять до переліку заборо-

нених Антидопінговим кодексом Олімпійського руху.

Допінгом (від англійського– давати наркотики) називаються фармакологічні та інші засоби, які викликають тимчасову екстре- ну стимуляцію фізичної і нервової діяльності.

Суспільна небезпечність таких дій полягає в тому, що вони

негативно впливають на здоров’я спортсменів.

Як допінги використовуються  – амфетамін, стрихнін, ефед- рин, трансамін, індоплан, морфін, препарати женьшеню, лимон- нику китайського, левзеї, седуксен, еленіум, ноксирон і т. ін.

Застосування  допінгу  в змаганнях  ставить у нерівні умови тих, хто змагається, і може заподіяти шкоду здоров'ю. У деяких

країнах (Бельгії, Італії) використання допінгу заборонено.

Міжнародний  олімпійський  комітет  у  Лозанні  20  грудня

1967 року прийняв рішення про заборону застосування допінгу в спортивних змаганнях, про організацію антидопінгового  контро-


лю на міжнародних  змаганнях,  а також склав перелік забороне-

них засобів.

Ст. 323 КК передбачає відповідальність за спонукання неповнолітніх до застосування допінгу.

Спонуканням визнається будь-який спосіб впливу на неповнолітнього – агітація, поради, пропозиції, рекламування, підкуп. Погрози незнання характеру, наприклад, не допускати до змагання чи виключити із змагання тощо – здатний викликати в

неповнолітнього згоду на застосування допінгу.

Спонукання вважається закінченим злочином з:

а) моменту вчинених дій, спрямованих на те, щоб викликати згоду потерпілого  застосувати  допінг; б) незалежно  від того чи

були використані відповідні препарати неповнолітнім,  чи ні. За-

стосування до неповнолітнього насильства (побоїв, тілесних уш-

коджень) з метою примусити його використати допінг утворює сукупність злочинів, передбачених ст.121, 122, 125, 126 і 323 КК.

Спонукання неповнолітнього  до застосування допінгу, вчи-

нене:

а) повторно (вдруге);

б) щодо двох чи більше потерпілих;

в)   особою,   яка   раніше   вчинила   один   із   злочинів,   пе-

редбачених статтями 314, 315, 317, 324 КК, якщо не закінчилися строки давності (ст. 49 КК) або судимість за ці діяння не була знятою чи погашеною (ст. 91 КК).

Якщо застосування допінгу спричинило потерпілому тяжку шкоду здоров'ю (хворобу, втрату працездатності), то особа, яка спонукала неповнолітнього до його застосування, підлягає відповідальності за ч. З ст. 323 КК.

Потерпілими від спонукання до застосування допінгу виз- наються особи чоловічої статі, які не досягли віку вісімнадцяти років.

Суб’єктивна сторона злочину – спонукання до застосування допінгу вчинюється умисно з метою викликати у неповнолітньо- го згоду на застосування допінгу.

Відповідальними за спонукання неповнолітнього до засто- сування допінгу є всі осудні особи, що досягли віку шістнадцяти років незалежно від їх стосунків з потерпілим (друзі, батьки, вчителі, вихователі, тренери тощо).