Ст.118 КК. Умисне убивство при перевищені меж необхідної  оборони  або  в  разі  перевищення  заходів, необхідних для затримання злочинця

Кримінальна відповідальність за убивство настає лише тоді,

коли воно було вчинене в стані необхідної оборони, але винний явно, безсумнівно, перевищив її межі.

Злочинність  убивства при перевищені меж необхідної обо-

рони полягає в тому, що заподіяння його не було необхідним. Винний   міг   захистити   свої   інтереси   (чи   іншої   особи)   без заподіяння смерті нападаючому. Оскільки це було вчинено при захисті  правоохоронних  інтересів  винного  від  нападу потерпілого,  то убивство  в стані  необхідної  оборони  з переви-


щенням її меж визнається  при пом’якшуючих  відповідність  об-

ставинах.

За змістом закону перевищення  меж необхідної  оборони – це явна, очевидна невідповідність захисту характерові і небезпеці нападу, коли нападаючому навмисне спричиняється смерть.

Якщо нападаючому була заподіяна шкода (навіть смерть) з необережності, то це не буде перевищенням меж необхідної обо- рони.

Перевищення  меж необхідної  оборони  може статися  лише під час оборони, коли винний перебував у стані необхідної обо- рони і діяв з мотиву захисту. Якщо ж цього стану ще не було, тобто напад ще не почався і не було ніяких підстав вважати, що він негайно і неминуче почнеться, або напад уже закінчився і не було ніяких підстав вважати, що він продовжуватиметься, то заподіяна в таких випадках смерть не може кваліфікуватися за ст.118 КК. – звичайний злочин проти особи (ст.115 КК).

Щоб установити наявність або відповідність ознак переви- щення меж необхідної оборони, треба враховувати не лише відповідність чи невідповідність знаряддя захисту і нападу харак- тер ебезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил нападаючих і тих, хто захищався, а саме: місце і час, раптовість нападу, неготовність до його відбиття, кількість нападаючих і тих, хто захищається, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров’я тощо) та інші обставини.

Ст.118 КК охоплює убивство злочинця під час його затри- мання з метою доставлення до відповідних органів держави, як- що при цьому були перевищені межі необхідності.

Якщо убивство було вчинене в стані необхідної оборони з перевищенням її меж і той, хто захищався, перебував у стані фізіологічного  афекту, то дії винного кваліфікуються  за ст. 118

КК, тобто за більш м’яким законом, а не за ст. 116 КК.

Замах  на  убивство  не  підпадає  під  ознаки  ст.  118  КК, оскільки при цьому не може бути перевищення меж необхідної оборони.

Суб’єкт – осудна особа, яка досягла віку 16 років.

Суб’єктвна сторона – характеризується умислом.