Ст. 301. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів

Об’єктивна  сторона  злочину  – ввезення  в Україну  творів,

зображень або інших предметів порнографічного характеру з ме- тою збуту чи розповсюдження  або їх виготовлення, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розпо- всюдження, а також примушування до участі в їх створенні.

Безпосереднім об’єктом злочину є громадська моральність у частині дотримання принципів статевої моралі.

Суспільна небезпечність дій, пов’язаних з розповсюдженням порнографічних предметів, полягає в тому, що вони є серйозною формою порушення принципів статевої моралі, що спричинює шкоду моральному вихованню людей шляхом створення викрив- леного уявлення, особливо в молоді, про інтимні стосунки між статями і може виступати засобами нетрудового збагачення.

Ввезення  в  Україну  з  метою  збуту  або  розповсюдження творів чи предметів порнографічного характеру посягає на гро- мадську моральність і культуру.

Порнографією   називаються   предмети   (твори,   малюнки,

фотографії, відео-, кінопродукція тощо), в яких натуралістичне і цинічно зображається статевий акт. Саме по собі голе тіло люди- ни не визнається порнографією.

Визнати певний предмет порнографічним можуть лише мистецтвознавці, для чого у відповідних випадках призначається мистецтвознавча експертиза.


Склад злочину утворюють різноманітні способи ввезення, виготовлення, що були вчинені умисно, ввезення в Україну з ме- тою збуту чи розповсюдження порнографічних предметів.

Відповідальність за ввезення в Україну і розповсюдження порнографії настає з досягнення віку шістнадцяти років. Фотомоделі та інші виконавці порнографічних творів (кіно-, відеопродукції, фотографій, звукозапису тощо) підлягають кримінальній відповідальності як співучасники злочину.

Порушення, розповсюдження порнографічних предметів серед неповнолітніх кваліфікується за ч. 2 ст. 300 КК.