Ст. 277. Пошкодження  шляхів сполучення  і транспорт-

них засобів

Об’єктивна сторона злочину – умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого скла- ду або суден, засобів зв'язку чи сигналізації, а також інші дії, спрямовані  на приведення  зазначених  предметів  у непридатний для експлуатації стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна або порушило нормальну роботу транспор- ту, або створило небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків.

Суспільна небезпечність діяння, передбаченого ст. 277 КК,

полягає  в посяганні  на  громадську  безпеку,  у  загрозі  завдання


матеріальних збитків, у створенні небезпеки для життя і здоров'я людей.

Транспортними засобами як предметами злочину є поїзди, судна (повітряні чи морські або річкові), а також пасажирські та вантажні платформи, мости, віадуки, тунелі, естакади, шлюзи, причали тощо.

Засоби зв'язку та сигналізації  – це світлофори,  семафори,

радіомаяки, локатори, телефон та ін.

Зруйнуванням чи пошкодженням шляхів сполучення засобів зв'язку чи сигналізації визнається призведення їх до такого стану, при якому вони нездатні до дії, до виконання свого призначення.

Діяння утворює склад злочину, якщо знищенням чи пош- кодженням шляхів сполучення чи транспортних засобів була створена небезпека для життя людей або настання інших тяжких наслідків – тілесних ушкоджень кільком потерпілим, великої матеріальної шкоди тощо (ч. 1 ст. 277 КК), або якщо вчиненими діями   були   заподіяні   хоча   б  одному   потерпілому   тяжкі   чи середньої тяжкості тілесні ушкодження або була завдана велика матеріальна шкода (ч. 2 ст. 277 КК), або якщо внаслідок зруйну- вання шляхів сполучення чи транспортних засобів настала заги- бель людей (ч. 3 ст. 277 КК).

Злочин, передбачений ст. 277 КК, вчинюється умисно. Не- обережне заподіяння шкоди, передбаченої ст. 277 КК, тягне за собою відповідальність за ст. 196 КК.

Суб'єктами  відповідальності  за це діяння  є осудні  особи,

що досягли чотирнадцяти років (ч. 2 ст. 22 КК).