Ст.115 КК. Умисне убивство

Умисне убивство – це протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Головний загальний склад злочину про відповідальність  за

убивство    містить    ч. 1   ст. 115    КК.    Ця    норма    передбачає відповідальність  за  убивство,  яке  характеризується  відсутністю як  обтяжуючих,  так  і  пом’якшуючих  обставин,  передбачених ст. 116–118 КК.

Убивство ч. 1 ст. 115 КК вчиняється при бійці, під час свар- ки або із помсти чи ревнощів та ін. (убивство із помсти за неправомірні чи аморальні дії потерпілого, які, проте, не були нападом не утворюють ситуації необхідної оборони чи крайньої необхідності і не були спроможні викликати фізіологічного афек- ту (ст.116 КК) у винного. Таким же чином кваліфікується убивст- во і в тих виапдках, коли помста виникла внаслідок правомірних дій потерпілого (внаслідок докорів за пияцтво).

Різновидом убивства з помсти є убивство з ревнощів. Таке убивство кваліфікується за ч. 1 ст. 115 КК незалежно від того, бу- ли підстави до ревнощів, чи ні.

У всіх випадках умисне убивство було вчинено без перелічених у ст. 115–118 КК обтяжуючих чи пом’якшуючих об- ставин, воно підпадає під ознаки ч. 1 ст. 115 КК (за несплату бор- гу, із почуття жалю до потерпілого, з використанням безпорадно- го стану потерпілого тощо).

Частина 2 ст.115 КК передбачає відповідальність за умисне убивство за обставин, які обтяжують покарання.

Кваліфікованим визнається умисне убивство:

– двох або більше осіб;


– жінки, яка завідомо для винного була в стані вагітності,

або малолітнього;

– заручника;

–  вчинене   з  особливою   жорстокістю   або   садистських мотивів;

– з корисливих мотивів;

– з хуліганських мотивів;

– особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку;

– щоб приховати інший злочин або полегшити його вчинен-

 

ня;


 

– поєднане  із згвалтуванням,  насильницьким  задоволенням

 

статевої пристрасті неприродним способом;

– вчинене на замовлення;

– вчинене за попередньою змовою групою осіб;

– вчинене особою, яка раніше вчинила умисне убивство, за винятком убивства, передбаченого ст.116–118 КК.

1. Умисне убивство двох або більше осіб (п.1 ч.2 ст.115 КК)

характеризується одним (єдиним) умислом на убивство двох (або більше) потерпілих, тобто винний має намір і мету вбити двох чи більше осіб, єдність умислу. Відсутність єдності умислу на убив- ство двох чи більше осіб злочин кваліфікується як повторне убивство за п.13 ч.2 ст.115 КК. Якщо убивство двох або більше осіб охоплюється одним (єдиним) умислом, то перерва в часі між убивства одного і убивством другого (інших) потерпілого юри- дичного значення не має і на кваліфікацію цього злочину не впливає.

Убивство двох або більше осіб (п. 1 ч. 2 ст. 115 КК) відріз- няється від убивства способом, що був небезпечним для життя багатьох   осіб  (п. 5,  ч. 2  ст. 115 КК),   суб’єктивною   стороною (умислом   охоплюється   заподіяти   смерть   одному,   а  відносно інших потерпілих винний діяв необережно – вчинив необережне убивство  (ст. 119 КК) чи поставив  потерпілих  у небезпечне  для їхнього життя становище (ст. 135 КК). Убивство двох осіб не мо- же підпадати під ознаки п. 1 ч.2 ст. 115 КК, якщо одне з них було необережним   (ст. 119  КК)  або  вчинене  при  перевищені   меж необхідної оборони (ст. 118 КК) чи в стані фізіологічного афекту (ст. 116 КК).


2. Умисне убивство жінки, яка завідомо для винного була в стані вагітності або малолітнього (п. 2 ч. 2 ст. 115 КК).

Для кваліфікації  убивства по п. 2 ч. 2 ст. 115 КК не мають значення:

– взаємовідносини винного і потерпілої (чоловік і дружина,

знайомі, закохані, зовсім незнайомі);

– з яких джерел винному було відомо про вагітність потерпілої;

– строк вагітності;

– мотиви убивства (помста, ревнощі, хуліганство).

Убивство малолітнього – це заподіяння смерті особі, яка не досягла віку чотирнадцяти (14) років, езалежно від статі померлої особи,  мотивів  убивства  і  стосунків  потерпілого  з  винним  – родичі, чужі, знайомі (незнайомі) тощо.

За відсутності доказів, що винний безсумнівно знав про ва-

гітність потерпілої, його дії не підпадають під ознаки п. 2 ч. 2 ст.

115 КК, у таких випадках застосовується ч. 1 ст. 115 КК.

3). Убивство заручника (п. 3 ч. 2 ст. 115 КК), тобто убивство особи, захопленої як заручника. Таке убивство вчинюється з ме- тою спонукання державної чи іншої установи чи організації або посадової особи вчинити або утриматися від вчинення обумовле- них дій як умови звільнення заручника. Убивство заручника, що був представником влади або працівником правоохоронного ор- гану, утворюють сукупність злочинів і кваліфікується за статтями п. 3 ч. 2 ст. 115 КК і ч. 1 ст. 348 КК.

4. Умисне убивство, вчинене з особливою жорстокістю (п.4 ч.2 ст.115 КК) – йдеться не про жорстокість взагалі, бо убивство – це завжди акт жорстокості, а про особливу жорстокість, коли жертві були заподіяні особливі муки (безпосередньо перед убив- ством чи під час його), особливі страждання, або коли винний за- стосовував тортури, мордування, отруту, що спричинює муки, чи завдав потерпілому безліч поранень. Особлива жорстокість може визначатися  в  нещадності  до  жертви,  глуму  над  мерцем, заподіянні особливо тяжких страждань присутнім при вбивстві близьким чи рідним потерпілого. Ознака особливої жлрстокості є в діях, коли напередодні чи в процесі убивства до потерпілого за- стосовувалися  тортури,  мордування  або  винний  глумився  над


жертвою і при цьому винний мав намір спричинити потерпілому особливі муки та страждання.

Не може визнаватися свідченням про сообливу жорстокість факт знищення мерця (трупа), а також сама по собі множинність (безліч) заподіяних потерпілому поранень.

5. Убивство способом, небезпечним для життя багатьох інших осіб (п.5 ч.2 ст.115 КК) має місце тоді, коли винний здійс- нив намір вбити певну особу і при цьому розумів, що він застосо- вує такий спосіб, який небезпечний для життя не лише однієї конкретної особи (людини). Такими способами можуть бути: по- стріл у натовп, застосування вогню (пожежі), води (затоплення), спорудження різних пасток та ін. Цим складом охоплюються ви- падки  убивства,  коли  при  його  вчиненні  небезпека  для  інших осіб, крім жертви, була реальною, тобто дії винного могли запо- діяти їм шкоду (здоров’ю чи життю). Якщо при вбивстві даним способом були вчинені тілесні ушкодження або заподіяна смерть іншим особам, то воно кваліфікується, крім п.5 ч. 2 ст.115, також за п.1 ст.115 КК чи статтями, які передбачають відповідальність за тілесні ушкодження.

6. Убивство з корисливих мотивів (п. 6. ч. 2 ст. 115 КК) – це убивство з метою отримати майно чи майнові прибутки або пра- ва. Це може бути також убивство з метою звільнитися від майно- вих витрат, убивство за винагороду чи щоб отримати гроші, пра- ва на житло, або з метою звільнитися від сплати аліментів на ут- римання дитини чи когось іншого з утриманців.

Особливість, що характеризує убивство як корисливе, поля- гає в тому, що єдиною перешкодою для злочинця отримати май- нову винагороду чи право на неї є потерпілий, і настанням смерті ця першкода усувається. Для кваліфікації п. 6 ч. 2 ст. 115 КК не має значення, вдалося винному отримати майнову або іншу вина- городу чи ні. Пункт 6 ч. 2 ст. 115 КК не може бути застосований у тих випадках, коли вбивця не може одержати майнову винагоро- ду від учиненого ним убивства (звільнитися від сплати боргів), не підпадає під дані ознаки також убивство дружини з метою звільнитися від неї, бо головний мотив цього злочину не є корис- ливий мотив, в мета розірвати шлюб.

7. Умисне убивство з хуліганських мотивів (п. 7 ч. 2 ст. 115

КК) – відрізняється  тим, що воно вчиняється,  як може здатися,


без видимих істотних причин, але з явною неповагою до суспільства. Винний вчиняє дії винятково цинічні чи особливо зухвалі. Його поведінка – відвертий виклик громадському поряд- ку  і  зумовлена   бажанням   протиставити   себе  всім,  хто  його оточує, показати всім свою зневагу до них.

Убивство з хуліганських мотивів вчинюється без приводу чи з використанням незначного приводу для вчинення злочину. Во- но може бути вчинене як дія на зауваження потерпілого чи іншу незначну подію (відмову дати палити, відповісти на запитання, на пропозицію стати в чергу тощо).

8. Умисне убивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням  потерпілим  службового  або громадянського обов’язку (п. 8 ч. 2 ст. 115 КК) – це убивство, яке вчинене в тих випадках, коли намір винного був викликаний службовою чи громадською   діяльністю   потерпілого   (убивство   громадянина, який припиняв порушення громадського порядку, чи убивство свідка за те, що той дав правдиві показання, і т. ін.). Приводом до убивства в таких випадках є службова чи громадська діяльність потерпілого, є помстою за суспільно корисну діяльність потерпі- лого. За п. 8 ч. 2 ст. 115 КК кваліфікується лише в тих випадках, коли дії потерпілого були правомірні.

9. Умисне убивство, вчинене з метою приховати інший зло- чин  або  полегшити   його   вчинення   (п. 9  ч. 2  ст. 115  КК),   – зазначені два різні мотиви убивства, які визначаються законом, кваліфікуючим обставини убивства.

Убивство з метою приховати інший злочин пов’язпне із вчиненням винним попередньо іншого злочину або замаху на злочин. При цьому для кваліфікації убивства за п.9 ч.2 ст.115 КК не має значення, який злочин був попереднім і хто був потерпі- лим – чи той самий потерпілий, чи свілок попереднього злочину, чи інші особи, які на думку винного, могли бути свідками.

Убивство з метою полегшити вчинення іншого злочину – це позбавлення життя особи, яка, на думку винного, дійсно може перешкодити здійсненню злочинного наміру. Кваліфікація не змінюється від того, чи вдалося винному вчинити той злочин, за- для якого він хотів здійснити убивство. Вчинення запланованого злочину чи замах на нього разом із убивством утворюють сукупність, за винятком вчинення всього бандою.


10. Убивство, поєднане із згвалтуванням чи насильницьким задоволенням  статевої  пристрасті  неприродним  способом,  – п. 10 ч. 2 ст. 115 КК.

Убивство, поєднане зі згвалтуванням – це не один, а два злочини – убивство і згвалтування. Поєднує їх лише те, що згвал- тування є кваліфікуючою ознакою такого убивства. Убивство, поєднане зі згвалтуванням, може бути вчинене як під час згвал- тування чи замаху на нього, так і під час згвалтування. У всіх ви- падках  ці  злочини  утворюють  сукупність  і  кваліфікуються  за п. 10  ч. 2  ст. 115  та  за  ч. 4  ст. 152  КК.  Необережно  заподіяна смерть при згвалтуванні також кваліфікується за сукупність злочинів – за ст. 119 та ч. 4 ст. 152 КК. Якщо згвалтування було вчинене  групою  осіб,  то  за  убивство,  поєднане  з  ним, відповідають  усі співучасники,  незалежно  від того, чи всі вони мали статевий зв’язок з потерпілою.

11. Убивство вчинене на замовлення (п. 11 ч.2 ст. 115 КК) – таке убивство визначається вчиненням за обтяжуючих обставин незалежно від мотивів убивства (помста, ревнощі, кар’єризм то- що) і від того, хто був виконавцем і замовником убивства. Убив- ство, вчинене на замовлення і за платню, кваліфікується за сукупністю пунктів 6 та 11 ч. 2 ст. 115 КК.

Убивство,  вчинене  на  замовлення,  є  умисне  позбавлення життя  потерпілого,  здійснене  особою  (виконавцем)  за доручен- ням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої викона- вець зобов’язується позбавити потерпілого життя, а замовник – вчинити або не вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру.

Замовник умисного убивства залежно від конкретних обста- вин справи повинен визнаватися як підмовник або організатор злочину (якщо він не є його співвиконавцем) і його дії мають кваліфікуватися за ст. 27 та п.11 ч.2 ст.115 КК і т.п.

12. Відповідальність  за вчинення діяння за попереднім  зго-

вором групою осіб (п.12 ч.2 ст.115 КК). Відповідальності за убив- ство, вчинене групою осіб, підлягають усі учасники групи неза- лежно від того, хто безпосередньо заподіяв смерть потерпілому.

Умисне  убивство,  вчинене  за поперднім  зговором  групою осіб, має місце тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали


участь  за  попередньою   домовленістю   як  співвиконавці   дві  і більше особи.

Співвиконавцями умисного убивства повинні визнаватися ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але, будучи об’єднаними з іншими співвиконавцями убивства єдиним умислом, спрямованим на по- збавлення  потерпілого  життя,  здійснили  частину  того  обсягу, який група вважала за необхідне виконати з метою реалізації цьо- го умислу. З урахуванням змісту спільного умислу осіб, що вчи- нюють убивство за попереднім зговором, це може бути:

а) застосування на початку нападу насильства щодо потерпілого з метою приведення його у безпорадний стан з тим, щоб інший співучасник, скориставшись станом, заподіяв потерпілому смерть;

б) подолання опору потерпілого з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим співвиконавцем (застосування до потерпілого фізичного чи психічного насильства, зв’язування йо- го чи утримання під час того, як інший співучасник завдає йому ударів з метою заподіяння смерті тощо);

в) усунення певних перешкод, що в конкретній обстановці (ситуації) заважають іншій особі заподіяти потерпіломиу смерть або істотно ускладнюють це (тримання чи ізоляція особи, яка намагається або може допомогти жертві, відведення уваги такої особи тощо), а також сприяння доступу іншій особі до жертви;

г) надання особі, яка згідно з домовленістю заподіює смерть потерпілому, конкретної допомоги під час вчинення убивства шляхом передачі зброї, дачі порад тощо;

д) – ведення спостереження за потерпілим, іншими особами чи обстановкою безпосередньо перед убивством або під час його вчинення з метою забезпечити реалізацію спільного умислу на убивство.

13. Убивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне убивство,за винятком убивства, передбаченого ст. 116–118 КК. Пункт 13 ч.2 ст.115 КК передбачає відповідальність за повторне убивство, тобто за убивство, вчинене вдруге (чи більше).

Повторним визнається вбивство, вчинене:

1) завідсутності єдиного умислу на убивство двох чи більше

осіб;


2) у різний час, незалежно від тривалості перерви між ними.

Повторність не утворює:

а) убивство, вчинене при перевищенні меж необхідної обо-

рони (ст.118 КК) чи в стані фізіологічного афекту (ст. 116 КК);

б) убивство, за яким закінчилися строки давності (ст. 49 КК)

чи судимість погашена (ст. 108 КК);

в) убивство двох або більше осіб (п.1 ч.2 ст.115 КК);

д) вдруге вчинена  спроба замаху на убивство  однієї й тієї самої особи, якщо ці дії охоплювалися одним умислом.

Для кваліфікації злочину за п.13 ч.2 ст.115 КК не має зан- чення: 1) чи був винний притягнутий до кримінальної відповіда- льності за перше убивство; 2) чи відбував він покарання за перше убивство; 3) відбув він таке покарання повністю чи частково.

Частина 2 ст.115 КК містить вичерпний перелік обтяжую- чих обставин, за наявності яких убивство кваліфікується за цією статею. Убивство за інших обтяжуючих злочин обставин кваліфікуються за ч.1 ст.115 КК.