Ст. 260. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань

Об’єктивна  сторона злочину – створення не передбачених

законами України воєнізованих формувань або участь у їх діяльності.

Керівництво зазначеними в частинах першій або другій цієї

статті формуваннями, їх фінансування, постачання їм зброї, боє-

припасів, вибухових речовин чи військової техніки.

Участь у складі передбачених  частинами першою або дру- гою цієї статті формувань у нападі на підприємства, установи, організації чи на громадян.

Звільняється від кримінальної відповідальності за цією ста-

тею особа, яка перебувала в складі зазначених у цій статті фор- мувань, за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно вийшла з такого формування і повідомила про його існування органам державної влади чи ор- ганам місцевого самоврядування.

Примітка. Під воєнізованими слід розуміти формування, які мають організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість та дисципліну і в яких про- водиться військова або стройова чи фізична підготовка.

Під збройними формуваннями слід розуміти воєнізовані групи, які незаконно мають на озброєнні придатну для викорис- тання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю.

На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених


законом (ч. 6 ст. 17 Конституції України). Створення незаконних воєнізованих чи збройних формувань чи груп посягає на гро- мадську безпеку.

Згідно з чинним законодавством, в Україні створюються:

а) Збройні Сили України;

б) Національна гвардія України;

в) Служба безпеки України;

г) формування і підрозділи МВС;

д) Прикордонні війська України;

е)  Управління  охорони  вищих  посадових  осіб  України  та деякі ін.

Складом злочину є створення (організація) непередбачених законодавством воєнізованих або збройних формувань чи груп і активна участь у діяльності таких формувань або груп.

Суб’єктивна сторона злочину -створення незаконних воєнізованих чи збройних формувань або груп і активна участь у їхній діяльності вчинюються умисно і з метою використання та- ких формувань чи груп для досягнення політичних цілей – вирішення політичних проблем із застосуванням військової сили.

Керівництво незаконним воєнізованим чи збройним форму- ванням його зброєю, боєприпасами або військовою технікою, як і участь у складі такого формування чи групи (ч. 3 ст. 260 КК), ві- дрізняється від бандитизму (ст. 257 КК) політичною метою і по- літичними проблемами, для вирішення яких створюються й діють такі формування і групи.

Відповідальність за ст. 260 КК настає із досягнення віку шістнадцяти років. Відповідальними є організатори та керівники воєнізованих формувань і груп, а також особи, які безпосередньо брали участь у нападі, вчиненому воєнізованим формуванням чи групою.