Ст. 114 КК України. Шпигунство

Злочин посягає на суверенітет, територіальну недоторкан- ність і цілісність, обороноздатність і зовнішню безпеку України, і є одним із поширених і ефективних засобів підривної діяльності.

Склад злочину утворюють:

– збирання з метою передачі іноземній державі відомостей,

що становлять державну таєницю;

– передача іноземній державі відомостей, що стапновлять державну таємницю;


Предметом шпигунства є два види відомостей: які станов- лять державну таємницю (визначає належність певних відомос- тей до державної таємниці), та військову (Генеральний штаб Збройних Сил України).

Злочин утворює наявність у діях особи однієї із форм шпи-

гунства – збирання чи передача інформації.

Шпигунство містить формальний склад злочину, який вва- жається  закінченим  з моменту  вчинення  певних  дій, незалежно від настання чи ненастання злочинних наслідків.

Спроби одержати інформацію (викрасти документ, сфотог- рафувати певний об’єкт тощо) кваліфікується як замах на шпи- гунство за ст. 15 КК і ч. 1 ст. 114 КК.

Підстави і умови звільнення особи від кримінальної відпові-

дальності якщо вона:

– припинила шпигунську діяльність добровільно і назавжди;

– добровільно повідомила органам державної влади про вчинене;

– внаслідок такої заяви винної особи і вжитих заходів було

відвернено заподіяння шкоди інтересам України.

Суб’єктивна сторона шпигунства характеризується  навми-

сною виною, умисел переважно прямий.

Мотивами можуть бути різні спонукання:

– політичні переконання;

– корисливість;

– кар’єризм;

– помста тощо.

Суб’єктами відповідальності є лише іноземці та особи без громадянства, які досягли віку 16 років.