Ст. 255. Створення злочинної організації

Об’єкт злочину – громадська безпека, а також ті конкретні блага та інтнреси, посягання на які планують суб’єкти, що вхо- дять до злочинної оганізації.

Предмет  злочину – це будь-які об’єкти зовнішнього  світу, на які посягають учасники злочинної організації (чуже майно при злочинах проти власності; товари та інші речовини та предмети при контрабанді; наркотичні засоби тощо).

Потерпілі – юридичні або фізичні особи.

Об’єктивна сторона злочину – створення злочинної органі- зації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також  керівництво  такою  організацією  або  участь  у  ній,  або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також ор- ганізація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представни- ків злочинних організацій або організованих груп для розроблен- ня планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального за- безпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп.


Звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім організатора або керівника злочинної організації, за вчинення злочину, передбаченого частиною першою цієї статті, якщо вона добровільно  заявила  про  створення  злочинної  організації  або участь у ній та активно сприяла її розкриттю.

Злочинною визнається організація, яка має всі ознаки організації:

а) певну кількість членів, які є учасниками цієї організації;

б)  розроблений  і  схвалений  учасниками  організації  план

(статут) злочинної діяльності організації (письмовий чи усний);

в)   певну   структуризацію   –   розподіл   ролей,   підпоряд-

кованість членів організації;

г) наявність організатора (керівника);

д) прикриття своєї діяльності як своїми силами, так і з до- помогою сторонніх осіб (у тому числі і підкупом хабарами поса- дових осіб);

е) підбір нових членів організації;

є) наявність загальних правил поведінки і дисципліну;

ж) наявність матеріальної бази: транспорту, приміщень, схо-

вищ, коштів, засобів зв'язку тощо.

Злочинна організація може мати всі ці ознаки, а може дея-

ких з них і не мати.

Головною ознакою, за якою злочинна організація відрізня- ється  від  усіх  інших  (виробничих,  громадських,  спортивних  та ін.) організацій – це мета і завдання злочинної організації – вчи- нення одного або кількох тяжких чи особливо  тяжких (ч. 4 і 5 ст. 12 КК) злочинів.

Склад злочину, передбачений ст. 255 КК, утворює одно із зазначених у цій статті діянь:

1) створення (підбір учасників, розподіл ролей, пошуки ма-

теріальних засобів: грошей, транспорту, приміщень тощо, розро-

бка планів, пошуки об'єктів нападу і т. ін.) організації;

2) керівництво (підбір членів, розробка планів, постановка завдання і призначення виконавців, отримання звітів про вико- нання завдання тощо) організацією;

3) участь у злочинній організації (вступ до організації, при-

йняття  обов'язків  члена  організації,  участь  у  розробці  планів  і


участь у їхній реалізації, дотримання встановлених організацією правил поведінки тощо);

4)  організація  і  проведення  зборів  (сходок)  членів  і  ке- рівників різних злочинних організацій з метою розробки спільних планів дій;

5) координація (погодженість) дій об'єднань злочинних організацій і груп.

Від банди (ст. 257 КК) і від воєнізованого чи збройного формування (ст. 260 КК) злочинна організація відрізняється відсутністю зброї, неозброєністю.

Створення (організація) озброєної злочинної організації з метою  вчинення  нападів  на підприємства,  установи,  організації чи на окремих громадян, кваліфікується як бандитизм за ст. 257

КК, а створення воєнізованих чи збройних формувань для вико-

нання політичних завдань – за ст. 260 КК.

Суб’єктивна сторона злочину – створення злочинної організації вчинюється умисно з метою створити організацію для вчинення  одного  чи  кількох  тяжких  чи  особливо  тяжких злочинів.

Суб’єкт злочину – відповідальність за створення злочинної організації настає з досягнення віку шістнадцяти років.