Ст. 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду

Територія та об'єкти природно-заповідного  фонду визначені

Законом  України  від  16 червня  1992  р. «Про  природно- заповідний фонд України» (ЗУ. – Том 3. – К., 1996. – С. 273–275). До   них   належать,   зокрема,   природні   заповідники,   науково- дослідні установи, біосферні заповідники, національні природні парки, ботанічні сади, пам'ятки природи, заповідні урочища, за- казники тощо.

Території та об'єкти, взяті під охорону держави, визначені Законом України від 13 липня 1978 р. «Про охорону і викори- стання пам'яток історії та культури» (Відомості Верховної Ради України.–  1978.–  №30.–  Ст.  426).  До  них  віднесені  споруди, пам'ятні місця і предмети, що пов'язані з історичними подіями у житті народу, суспільства і держави.

Ст. 252 КК передбачає відповідальність за спецільний вид умисного знищення чи пошкодження чужого майна (див. комен- тар до ст. 194 КК).

Умисне знищення або пошкодження територій та об'єктів природно-заповідного фонду чи взятих під охорону держави, вчине- не підпалом або іншим загальнонебезпечним способом, якщо діяння спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (знищення чи пошкодження  особливо  цінних  об'єктів,  заподіяння  особливо  ве- ликої матеріальної шкоди), кваліфікується за ст. 252 КК.

Злочин,  передбачений  ст.  252  КК,  містить  матеріальний склад злочину, тобто злочин вважається закінченим з моменту знищення чи пошкодження території чи об'єкта.

Суб’єктивна сторона злочину – знищення або пошкоджен- ня територій чи об'єктів природно-заповідного  фонду або взятих під охорону держави вчинюється умисно. Необережне знищення чи пошкодження цих територій чи об'єктів утворює злочин, пере- дбачений ст. 196 КК.

Відповідальними  за таке діяння є всі осудні особи, що до-

сягли віку шістнадцяти років.