Ст.   249.   Незаконне   зайняття   рибним,   звіриним   або іншим водним добувним промислом

Об’єктивна  сторона злочину – незаконним  зайняттям риб-

ним,  звіриним  або  іншим  водним  добувним  промислом називається ловля риби і добування водних тварин (у тому числі й морських) у територіальних водах України, внутрішніх річках, озерах і водоймах без належного дозволу чи в заборонений час, або забороненими способами та знаряддями.

Предметом цього злочину є різної породи риби, раки, кре- ветки, кальмари, восьминоги, дельфіни та інші водні тварини, а також морські водорості і трави, які мають промислове значення для виробництва добрив, медичних препаратів або продуктів харчування.

Незаконний вилов водних хутрових звірів – видри, бобрів, ондатри, хохулі – кваліфікується за ст. 248 КК як незаконне по- лювання. Незаконне заволодіння на свою користь або на користь інших осіб рибою, водними тваринами, що не перебувають у ста- ні природної свободи, не може кваліфікуватися за ст. 249 КК. Дії осіб, винних у незаконному  вилові риби, добуванні водних тва- рин, що вирощуються колгоспами, радгоспами іншими держав- ними, колективними або приватними підприємствами і організа- ціями в спеціально влаштованих чи пристосованих водоймах, або винних у заволодінні рибою, водними тваринами, відловленими цими організаціями, кваліфікуються як розкрадання державного, колективного чи приватного майна за ст. 185 КК (п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990 р.).

Порядок зайняття рибним, звіриним або іншим водним до- бувним промислом регулюється постановами Кабінету Міністрів України.

Незаконний вилов риби чи добування інших водних тварин

визнається у випадках, якщо він вчинюється:

а) без належного дозволу (квитка, ліцензії, угоди і т. ін.);

б) у заборонений час;

в) забороненими способами і знаряддями (застосування електроструму, вибухівки, отруйних речовин тощо);


г) у недозволених місцях і заподіює істотну шкоду.

Обчислення розміру шкоди, заподіяної незаконним зайнят- тям рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом проводиться за таксами, які встановлені Додатком № 10 до по- станови Кабінету Міністрів від 19 квітня 1993 р. № 287. Згідно з таксою нараховується сума в кількості мінімальних розмірів заробітної плати:

1) риби (за один екземпляр): осетрові риби та їх гібриди (крім білуги чорноморської, шипа, стерляді, осетра атлантичного) – 8,5; лососеві (крім лосося чорноморського та лосося дунайського); таймень – 3; форель, сом, камбала-калкан – 2,5;

вугор,  марена  (крім  марени  дніпровської  і  марени кримської) – 1,5; товстолоб, білий амур, чорний амур, окунь сму- гастий, сазан, лин, судак, щука, буфело, луфер, камбала (крім камбали-калкана) – 1;

короп, лящ, жерех, кефаль, минь, в'язь, канальний сомик, оселедець, акула-катран, морський язик, скумбрія – 0,5; головень, шемая, скат, морський лин, морський півень – 0,7; тараня, плітка, синець,  білозірка  (кліпець),  підуст,  чехоня,  карась  – 0,5; бички всіх видів (крім бичка-рижика звичайного та бичка золотистого)

– 0,3; сарган – 0,2; барабуля, ставрида – 0,2;

2) водні безхребетні: раки (крім рака широкопалого), краби (крім краба трав'яного, краба волохатого, краба кам'яного, краба мармурового та краба прісноводного), устриця (крім устриці їстівної), рапана – 0,1; морський їжак, морська зірка, змієхвостки, голотурії  та  інші  голкошкірі  «сидячих»  видів,  кишково- порожнинні «сидячих» видів – 0,05; мідії, модіоли, мії, кардіуми, солени,  венуси,  донакси,  інші  двостулкові  молюски  «сидячих» видів – 0,03; креветки – 0,01; восьминіг – 0,03; кальмар, карака- тиця – 0,02; губки «сидячих» видів – 0,01 (за 1 кг);

3) водні рослини: морські водорості «сидячих» видів – 0,04 (за 1 кг); річкові та болотні водорості, ряска – 0,02 (за 1 кг).

У примітці до Додатку № 10 встановлено, що розмір шкоди,

заподіяної  незаконною  заготівлею  ікри  осетрових  і  лососевих риб, зазначених у цій таксі, обчислюється з розрахунку 50 мінімальних розмірів заробітної плати за 1 кг заготовленої продукції.


Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом кваліфікується за ч. 2 ст. 249 КК за ознакою вчинення його способом масового знищення риби чи інших видів тваринного світу або особою, яка раніше була судимою за статею

249 КК.

Незаконне заняття рибним або іншим водним добувним промислом, поєднане з погрозами працівникам рибоохорони, громадським інспекторам охорони рибних запасів, а також гро- мадянам, які виконували свій громадський обов'язок, або вчинен- ня стосовно цих осіб насильницьких дій у зв'язку з їх участю в попередженні   чи   присіканні   правопорушення,   створює сукупність злочинів, передбачених ст. 249 та 350 КК.

Дії осіб, які вчинили  опір працівникам  міліції або членам

громадського формування з охорони громадського порядку при виконанні ними обов'язків по охороні рибних запасів і боротьбі з порушеннями правил полювання і рибальства, кваліфікуються за ст. 342 чи ст. 350 КК.

Відповідальними за браконьєрство є особи, що досягли віку шістнадцяти років.