Ст. 240. Порушення правил охорони надр (зміни: ЗУ від

18.10.2005р.)

Об’єктивна сторона злочину – порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, а також незаконне видобування ко- рисних копалин, крім загальнопоширених.

Згідно зі ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмос- ферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами пра- ва власності українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу ві- дповідно до закону.

Діяння, передбачене ст. 240 КК, є порушенням цієї консти- туційної норми: порушенням правил охорони надр чи видобуван- ня корисних копалин (нафти, вугілля, газу, металевих руд тощо) може здійснюватися лише на підставі закону. Юридичним актом, що дає право на видобування корисних копалин, є акт на гірське відведення. В акті визначаються: вид корисної копалини, місце, розміри, терміни та інші умови видобування.

Незаконним визнається видобування корисних копалин без відповідного дозволу.


Обтяжуючими відповідальність ознаками злочину є:

а) вчинення діяння на території природно-заповідного фонду;

б) вчинення діяння повторно;

в) спричинення загибелі людей або захворювання;

г) інших тяжких наслідків.

Суб’єктивна сторона злочину – порушення правил охорони надр чи незаконне видобування корисних копалин може бути вчинено умисно і необережно.

Суб’єкт злочину – відповідальність за порушення правил охорони надр чи за незаконне видобування корисних копалин настає з досягнення віку шістнадцяти років.