Ст. 239. Забруднення або псування земель

Об’єкт злочину – встановлений порядок користування зем-

лею, екологічна безпека, а також життя та здоров»я людей.

Об’єктивна сторона злочину – забруднення або псування земель  речовинами,  відходами  чи  іншими  матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля.

Земельний кодекс України встановлює обов'язки власників землі і землекористувачів:

а) зберігати  і підвищувати  родючість  ґрунтів,  а також  по-

ліпшувати корисні властивості землі;

б) захищати землі від водної та вітрової ерозії, підтоплення, заболочування, висушування, забруднення, відходами виробниц- тва, хімічними чи радіоактивними речовинами, відходами;

в)   захищати   землі   від   заростання   чагарниками   і   дріб-

ноліссям;


г) проводити  рекультивацію  порушених  земель  (ст. 84 Зе-

мельного кодексу України).

Забруднення чи псування земель речовинами, відходами або іншими  матеріалами,  шкідливими  для  здоров'я  людей  або довкілля  внаслідок  порушення  вимог  Земельного  кодексу України утворює склад злочину, якщо таке порушення створило небезпеку  для життя  чи здоров'я  людей  або для довкілля  (ч. 1 ст. 239 КК).

Суб’єктивна сторона злочину – забруднення або псування земель  може  бути  умисним  (з  метою  помсти  власникові  землі тощо) або необережним.

Суб’єкт злочину – відповідальними за забруднення чи псу- вання земель є всі власники землі і землекористувачі, які досягли віку шістнадцяти років.