Ст 112 КК України. Посягання на життя державного чи громадського діяча.

Суспільна  небезпечність  злочину  полягає  в  посяганні  на

державну владу через посягання на життя її головних представ- ників, зазначених у ст.112, що він не тільки перешкоджує  орга- нам влади і громадським організаціям виконувати свої функції, а й посягає на життя людини.

Посягання на життя політичних діячів України є їх убивство або замах на убивство. Дії, спрямовані на позбавлення життя державного  діяча,  визнаються  закінченим  злочином  незалежно від настання наслідків.

Об’єкт злочину – нормальна діяльність гілок влади і відповідних гомадських оганізацій (політичних партій) та життя державного  чи громадського  діяча з числа тих, що перелічені у

ст. 112 КК, а саме: Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голови чи судді Конституційного Суду або Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України, Генерального Прокурора України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Рахункової  палати,  Голови  Національного  банку  України, керівника політичної партії.

Об’єктивна сторона злочину – будь-яке діяння, спрямоване на позбавлення життя державного чи громадського діяча. З мо- менту вчинення таких дій, незалежно від наслідків, злочин є закінченим.

Посягання  на  життя  державного  діяча  вчинюється  тільки

умисно,  і  умисел  лише  прямий,  оскільки  посягання  на  життя будь-якої особи неможливе без бажання заподіяти їй смерть.

Суб’єктивна сторона – крім прямого умислу, цей злочин вчинюється  у зв’язку  з державною  чи громадською  діяльністю осіб, що зазначені в диспозиції ст. 112 КК.

Відповідальними за посягання на життя державного діяча є всі

осудні особи, яким до вчинення злочину виповнилося 14 років.