1. Призначення та функції оцінки землі

Діюча практика  оцінки  землі враховує  розподіл  земель  за їх ці- льовим призначенням, що знайшло  відображення у Земельному Кодексі України. Особливе  місце в цьому розподілі займають сіль- ськогосподарські землі. Але на сьогодні  ринок  таких  земель  тільки починає формуватися, тому питання  методології та методики оцінки земель будуть наведені на прикладі  міських земель.

Інтерес  до земельнооціночної діяльності  різко зростає  з перехо- дом до платного характеру  користування землею, особливо в містах, де плата за землю є важливою прибутковою  статтею місцевого бю- джету.

Світовий  досвід свідчить про різноманітність форм плати за зем- лю. Загалом нараховується понад десяти видів земельних податків та зборів:

—  податок на земельну власність,

—  податок на збільшення її вартості (земельні поліпшення),

—  податок на прибуток від землі,

—  податок на право забудови,

—  податок на передачу прав на землю, її дарування,

—  мито за реєстрацію угоди купівлі-продажу землі, тощо.

В економічно  розвинутих країнах плата за землю становить  15–

30% від усіх надходжень до міського бюджету.

Таким  чином, наявність  оцінки  землі створює  можливість  орга- нам місцевого  самоврядування створити  необхідні  умови  для  фор- мування  фінансово-економічної бази міста за рахунок справлення плати за землю.

Важливою  складовою  земельної  реформи  є приватизація  місь- ких земель.  Після  виходу  Указу  Президента «Про  приватизацію та оренду  земельних   ділянок   несільськогосподарського призначення для  здійснення  підприємницької діяльності»   виникла   можливість


 

передачі в приватну  власність  від 40 до 80 відсотків загальної  площі населених пунктів, що створює реальні умови для формування по- вноцінного ринку землі в містах.

Центральне місце в становленні ринку належить  вартісній оцінці міських земель, яка в умовах перехідного до ринкової  економіки  пе- ріоду дала б змогу провести  першочергову приватизацію земельних ділянок.  За  її результатами передбачено  здійснювати  продаж як зе- мельної ділянки, так і права оренди, у тому числі на конкурсній осно- ві через аукціони та тендери.

Слід підкреслити, що земельнооціночна діяльність  має важливе значення  не тільки  для приватизації міських  земель, але й для здій- снення  майнових  угод з землею та правом їх оренди на вторинному ринку. Крім того, оцінка є обов’язковою складовою  всіх інвестицій- них процесів. Тому від стану земельно оціночної діяльності, рівня розвитку  її теоретичної та методичної бази залежать темпи здійснен- ня не тільки земельної, але й економічної реформи в цілому.

Прийняття на державному  рівні цілої низки  законодавчих актів про плату за землю та приватизацію дозволило ввести оцінку міських земель  у правове  поле регулювання земельних  відносин.  Вона стає ключовим елементом у реалізації державної політики оподаткування та ціноутворення.